ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 квітня 2011 року 17:10 № 2а-2111/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., суддів Донця В.А. та Головань О.В., при секретарі судового засідання Яремій Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом ОСОБА_1
до
Третя особа Державної митної служби України,
Чернігівської митниці
ОСОБА_2
проскасування наказу та поновлення на роботі
У судовому засіданні 14 квітня 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
ОСОБА_1 (надалі -також «Позивач») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної митної служби України (надалі -також «Відповідач 1»), Чернігівської митниці (надалі -також «Відповідач 2»), за участю ОСОБА_2 (надалі -також «Третя особа») та, з урахуванням уточнених позовних вимог просив про скасування Наказу Начальника Чернігівської митниці Соловкова Ю.П. № 11-к від 11 січня 2011 року про звільнення Позивача згідно з частиною 1 статті 40 КЗпП України з посади першого заступника начальника Чернігівської митниці; поновлення Позивача на роботі в органах Державної митної служби України на посаді першого заступника начальника Чернігівської митниці; скасування Наказу Голови Державної митної служби України Калєтніка І. Г. № 2458-к від 27 грудня 2010 року про звільнення Позивача з посади першого заступника начальника Чернігівської митниці, згідно частиною 1 статті 40 КЗпП України».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2011 року позовну вимогу ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці, третя особа -ОСОБА_2, в частині вимоги про визнання протиправним та скасування Наказу Голови Державної митної служби України Калєтніка І. Г. № 2458-к від 27 грудня 2010 року -залишено без розгляду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що звільнення Позивача із посади першого заступника начальника Чернігівської митниці, є таким, що відбулося із порушенням вимог чинного законодавства України.
Як зазначив в судовому засіданні Позивач, приступивши з 29 квітня 2010 року до виконання своїх обов'язків на посаді першого заступника начальника Чернігівської митниці, він почав відчувати тиск зі сторони Державної митної служби України та керівництва Чернігівської митниці щодо своєї професійної діяльності, пов'язаної з тим, що він займав чужу посаду.
В підтвердження зазначеного, представник Позивача посилався на те, що 11 жовтня 2010 року Позивач отримав попередження від керівництва Державної митної служби України, щодо його вивільнення із займаної посади у зв'язку з ліквідацією посади першого заступника начальника Чернігівської митниці. В попередженні Позивачу (який обіймав посаду п'ятої категорії державного службовця) було запропоновано посаду головного інспектора Чернігівської митниці, яка відповідає шостій категорії державного службовця, та без врахування його професійних та кваліфікаційних якостей, попередньої роботи тощо, як того вимагає чинне законодавство України.
В той же час, представник Позивача звернув увагу на те, що на день запропонування Позивачу вищезазначеної посади, була вакантною посада заступника начальника Чернігівської митниці, яка частково відповідала вимогам, передбаченим посадовим обов'язкам, які виконував ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Чернігівської митниці. Однак, вказану посаду, протиправно, на думку представника Позивача, ОСОБА_1 не було запропоновано.
Крім того, Позивач зазначив, що оскільки звільнення його зі служби в органі державної влади з підстав скорочення штатів врегульовано спеціальним законодавством, а тому, у відповідачів була можливість використати його, як, публічного службовця в подальшому на службі, як це передбачено чинним законодавством.
Представник Відповідача 1 -Державної митної служби України, - в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача 1 було зазначено про те, що Наказ Начальника Чернігівської митниці Соловкова Ю.П. № 11-к від 11 січня 2011 року про звільнення Позивача згідно з частиною 1 статті 40 КЗпП України з посади першого заступника начальника Чернігівської митниці, -є законним та таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Як зазначив представник Відповідача 1, оскаржуваний наказ Відповідача 2 про звільнення Позивача з посади першого заступника начальника Чернігівської митниці було видано на підставі Наказу Голови Державної митної служби України Калєтніка І. Г. № 2458-к від 27 грудня 2010 року про звільнення Позивача з посади першого заступника начальника Чернігівської митниці, згідно частиною 1 статті 40 КЗпП України».
Крім того, представник Відповідача 1 звернув увагу на те, що відповідно до Переліку змін до штатного розпису Чернігівської митниці на 2010 рік, затвердженого Головою Держмитслужби 8 липня 2010 року та введеного в дію наказом Чернігівської митниці від 12 липня 2010 року № 341, -відбулося виведення зі штатного розпису Чернігівської митниці однієї посади першого заступника начальника митниці.
Ураховуючи вищевикладене та відповідно до вимог статті 49 КЗпП України, як зазначив представник Відповідача 1, першого заступника начальника Чернігівської митниці ОСОБА_1 11 жовтня 2010 року було персонально попереджено про наступне вивільнення у зв'язку із ліквідацією посади першого заступника начальника Чернігівської митниці та одночасно запропоновано йому роботу на посаді головного інспектора сектора контролю, аналізу та апеляцій відділу адміністрування митних платежів Чернігівської митниці. Позивач 11 жовтня 2010 року під особистий підпис ознайомився із попередженням про наступне вивільнення та не погодився із запропонованою йому посадою.
За таких обставин, як вказав представник Відповідача 1, після спливу встановленого нормами трудового законодавства двомісячного строку з моменту попередження працівника про наступне вивільнення та, враховуючи відмову Позивача від запропонованої йому посади, Держмитслужбою видано наказ від 27 грудня 2010 року № 2458-к «Про звільнення ОСОБА_1.», згідно з яким визначено звільнити ОСОБА_1, першого заступника начальника Чернігівської митниці, із займаної посади, визначивши датою звільнення перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Представник Відповідача 2 -Чернігівської митниці, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила та просила відмовити в їх задоволенні.
Так, представником Відповідача 2 було зазначено, що Наказом Чернігівської митниці від 12 липня 2010 року № 341 зі структури митниці виведено одну посаду першого заступника начальника митниці, яку віднесено до номенклатури посад Голови Держмитслужби. Для вирішення питання, у відповідності до статті 49-2 Кодексу законів про працю України, Чернігівська митниця 5 серпня 2010 року листом № 03/867ЕП повідомила Держмитслужбу про наявність вакантних посад: головного інспектора сектора контролю, аналізу та апеляцій відділу адміністрування митних платежів та провідного інспектора сектора митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 1.| Листом від 9 серпня 2010 року № 11/1-10.13/8211-ЕП Головою Держмитслужби Калєтніком І. Г. у зв'язку із змінами в структурі та штатному розписі Чернігівської митниці на 2010 рік було доручено т.в.о. начальника Чернігівської митниці ОСОБА_2 згідно зі статтею 49-2 КЗпП України попередити про можливе вивільнення із займаної посади першого заступника начальника митниці ОСОБА_1. Одночасно з попередженням доручалось запропонувати вільні посади, наведені, в листі митниці від 5 серпня 2010 року № 03/867ЕП.
З причини того, що ОСОБА_1 у періоди з 10 серпня 2010 року по 4 вересня 2010 року (5 вересня 2010 року -вихідний день), з 6 вересня 2010 року по 2 жовтня 2010 року (3 жовтня 2010 року -вихідний день), з 4 жовтня 2010 року по 9 жовтня 2010 року знаходився на лікарняному у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, митниці вдалось письмово його попередити тільки 11 жовтня 2010 року, тобто відразу після виходу на роботу. Крім того, Позивачу було запропоновано посаду головного інспектора сектора контролю, аналізу та апеляцій відділу адміністрування митних платежів, від якої він відмовився, про що зазначив у попередженні та поставив свій підпис. Вказана посада була запропонована Позивачу, на думку представника Відповідача 2, з урахуванням кваліфікації економіста, яку ОСОБА_1 отримав у Донецькому державному університеті, та досвіду роботи, якій він набув під час виконання обов'язків першого заступника начальника Чернігівської митниці.
Крім того, представник Відповідача 2 наголосила на тому, що із 178 робочих днів, протягом яких ОСОБА_1 займав посаду першого заступника начальника митниці, він працював тільки 64 робочих дня (з них: 11 робочих днів -у Амвросіївській митниці, 53 робочих дня -у Чернігівській митниці), а був відсутнім на роботі 114 робочих днів.
Третя особа -ОСОБА_2, -подав заяву про розгляд справи без його участі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення Позивача, його представника, представників Відповідача 1 та Відповідача 2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Пунктом 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Публічна служба -це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Пунктом 1 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 940 (надалі -також «Положення») визначено, що Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.
Наказом Державної митної служби України № 711-к від 27 квітня 2010 року «Про призначення ОСОБА_1.»призначено ОСОБА_1 з 28 квітня 2010 року на посаду першого заступника начальника Чернігівської митниці з посадовим окладом згідно зі штатним розписом митниці, у порядку переведення із центрального апарату Державної митної служби України.
Згідно з підпунктом 11 пункту 9 Положення Голова Держмитслужби приймає рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій. Затверджує їх структуру, чисельність та штатні розписи.
Відповідно до наказу Держмитслужби від 23 січня 2008 року № 35 «Про призначення на посади та звільнення з посад», із змінами та доповненнями, прийом осіб, у тому числі і повторний, на службу в митниці, регіональні митниці, спеціалізовані митні установи та організації на всі посади, передбачені штатним розписом, крім посад обслуговуючого персоналу за всіма видами трудових договорів, а також звільнення зі служби в митних органах на зазначених посадах, крім випадків звільнення у зв'язку з виходом на пенсію та припинення трудового договору у зв'язку зі смертю, здійснюється наказом Держмитслужби.
Підпунктом 13 пункту 9 Положення визначено, що Голова Держмитслужби самостійно призначає на посаду та звільняє з посади працівників Служби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій і за погодженням з Міністром фінансів призначає на посаду та звільняє з посади керівників регіональних митниць.
У відповідності до статті 51 Бюджетного кодексу України, пункту 28 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, та затверджених 27 травня 2010 року Головою Держмитслужби структури та штатного розпису Чернігівської митниці, Наказом Чернігівської митниці від 1 червня 2010 року № 247 введено в дію з 1 червня 2010 року структуру та штатний розпис митниці на 2010 рік.
8 липня 2010 року Головою Держмитслужби затверджено зміни до структури та штатного розпису Чернігівської митниці, та, зокрема, було скорочено одну посаду першого заступника начальника митниці, яку віднесено до номенклатури посад Голови Держмитслужби.
Таким чином, відповідно до Переліку змін до штатного розпису Чернігівської митниці на 2010 рік, затвердженого Головою Держмитслужби 8 липня 2010 року та введеного в дію Наказом Чернігівської митниці від 12 липня 2010 року № 341, відбулося виведення зі штатного розпису Чернігівської митниці однієї посади першого заступника начальника митниці.
Порядок вивільнення працівників врегульовано статтею 49-2 Кодексу законів про працю України.
Так, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Листом від 5 серпня 2010 року № 03/867-ЕП Чернігівська митниця повідомила Держмитслужбу про наявність наступних вакантних посад: головного інспектора сектора контролю, аналізу та апеляцій відділу адміністрування митних платежів та провідного інспектора сектора митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 1.
Листом від 9 серпня 2010 року № 11/1-10.13/8211-ЕП Головою Держмитслужби Калєтніком І. Г. у зв'язку із змінами в структурі та штатному розписі Чернігівської митниці на 2010 рік, зокрема, було доручено т.в.о. начальнику Чернігівської митниці ОСОБА_2 згідно зі статттею 49-2 КЗпП України попередити про можливе вивільнення із займаної посади першого заступника начальника митниці ОСОБА_1; одночасно з попередженням було доручено запропонувати ОСОБА_1 посади в Чернігівській митниці, наведені в листі митниці від 5 серпня 2010 року № 03/867-ЕП.
В зв'язку з тим, що в періоди з 10 серпня 2010 року по 4 вересня 2010 року, з 6 вересня 2010 року по 2 жовтня 2010 року, з 4 жовтня 2010 року по 9 жовтня 2010 року ОСОБА_1 знаходився в стані тимчасової непрацездатності (що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листків непрацездатності, а.с. 54-56), 11 жовтня 2010 року Чернігівською митницею було попереджено Позивача про наступне вивільнення із займаної посади у зв'язку з ліквідацією посади першого заступника начальника Чернігівської митниці та запропоновано посаду головного інспектора сектора контролю, аналізу та апеляцій відділу адміністрування митних платежів Чернігівської митниці.
Про факт попередження Позивача з наступним вивільненням із займаної посади свідчить його особистий підпис у відповідній графі Попередження з коментарем «з переведенням на запропоновану посаду не згоден».
Наказом Державної митної служби України № 2458-к від 27 грудня 2010 року «Про звільнення ОСОБА_1.»(надалі -також «Наказ № 2458-к від 27 грудня 2010 року») звільнено ОСОБА_1, першого заступника начальника Чернігівської митниці, із займаної посади, визначивши датою звільнення перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із скороченням кількості посад заступників начальника Чернігівської митниці.
Наказом Чернігівської митниці № 11-к від 11 січня 2011 року «По особовому складу»(надалі -також «Наказ № 11-к від 11 січня 2011 року») звільнено ОСОБА_1, першого заступника начальника Чернігівської митниці з займаної посади 11 січня 2011 року, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із скороченням кількості посад заступників начальника Чернігівської митниці (пункт 1 Наказу).
Як зазначено в Наказі № 11-к від 11 січня 2011 року, підставою його прийняття є: Наказ Держмитслужби України від 27 грудня 2010 року № 2458-к, листок непрацездатності АВС № 681475.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Наказу Голови Державної митної служби України Калєтніка І. Г. № 2458-к від 27 грудня 2010 року Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2011 року було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском Позивачем строку звернення до суду з даною позовною вимогою та ненаданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про скасування Наказу Начальника Чернігівської митниці Соловкова Ю.П. № 11-к від 11 січня 2011 року про звільнення Позивача згідно з частиною 1 статті 40 КЗпП України з посади першого заступника начальника Чернігівської митниці та поновлення Позивача на роботі в органах Державної митної служби України на посаді першого заступника начальника Чернігівської митниці.
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішення суб'єкта владних повноважень (в спірних правовідносинах -рішення Відповідача 2 про звільнення Позивача з посади) з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріплено Кодексом законів про працю України.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 Кодексу законів про працю України).
Статтею 5-1 Кодексу законів про працю України визначено гарантії забезпечення права громадян на працю.
Так, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (пункт 6 частини 1 статті 5-1 Кодексу законів про працю України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина 2 статті 40 Кодексу законів про працю України).
Як зазначено в Наказі № 11-к від 11 січня 2011 року, підставою для його прийняття є Наказ № 2458-к від 27 грудня 2010 року.
Колегія суддів звертає увагу на те, що, оскільки посада першого заступника начальника Чернігівської митниці, яку обіймав Позивач до моменту звільнення, входить до номенклатури посад Державної митної служби України, а відповідно до пункту 13 Положення призначення та звільнення з посади, зокрема, першого заступника начальника митниці, входить до виключної компетенції Голови Держмитслужби, наказ Голови Держмитслужби про звільнення Позивача з посади першого заступника начальника Чернігівської митниці, є обов'язковим для виконання Чернігівською митницею та вводиться в дію наказом Чернігівської митниці по особовому складу.
Інакше кажучи, наказ Чернігівської митниці про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Чернігівської митниці спрямований виключно на організаційне виконання наказу Держмитслужби про звільнення Позивача.
В той же час, жодних доказів на підтвердження факту визнання протиправним та скасування Наказу Держмитслужби № 2458-к від 27 грудня 2010 року у встановленому чинним законодавством порядку, як підстави прийняття Наказу № 11-к від 11 січня 2011 року, Позивачем та його представником не надано, а Судом не встановлено.
Колегія суддів повторно звертає увагу на те, що позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Наказу Держмитслужби № 2458-к від 27 грудня 2010 року ухвалою суду було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском Позивачем строку звернення до суду.
За таких обставин, видаючи Наказ № 11-к від 11 січня 2011 року, Відповідач 2, як суб'єкт владних повноважень, діяв на підстав, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, оскільки виконання чинних наказів Держмитслужби з кадрових питань є обов'язковим для Відповідача 2.
Відтак, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, колегія суддів звертає увагу на те, що Наказ Начальника Чернігівської митниці Соловкова Ю.П. № 11-к від 11 січня 2011 року про звільнення Позивача є законним та таким, що прийнято Відповідачем 2 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України. Обґрунтованих доказів на підтвердження факту визнання протиправним та скасування Наказу Відповідача 1 № 2458-к від 27 грудня 2010 року, як імперативної підстави прийняття Наказу Відповідача 2 № 11-к від 11 січня 2011 року, Позивачем та його представником не надано.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем 2, як суб'єктом владних повноважень, який заперечував проти адміністративного позову, виконано обов'язок щодо доведення правомірності прийнятого рішення про звільнення Позивача та надано докази в обґрунтування такої правомірності.
Відтак, враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в позовній заяві докази Позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову -відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча суддя Н. Є. Блажівська
Судді В.А. Донець
О.В. Головань