Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Вус С.М.,
суддів Ковтюк Є.І., Коротких О.А., Коротких О.А.,
за участю прокурора Парусова А.М.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 14 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_6 та представника цивільного позивача ОСОБА_7 на судові рішення щодо ОСОБА_8,
встановила:
постановою Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 19 серпня 2009 року
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
такого, що не має судимості,
звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 грудня 2009 року постанову місцевого суду залишено без зміни.
ОСОБА_8 обвинувачувався у тому, що він 5 червня 2007 року близько 16-ї год., перебуваючи поблизу буд. № 9, що на кварталі «Північний» у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області, на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час сварки, заподіяв ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_5, представник потерпілого ОСОБА_6 та представник цивільного позивача ОСОБА_7 зазначають про те, що суд необґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки на їх думку, дії ОСОБА_8 необхідно було кваліфікувати за ч. 3 ст. 296 КК України. Крім того, стверджують, що суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» та залишив без розгляду цивільний позов потерпілого. Просять ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Парусова А.М., про обґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_8, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 275 КК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.
Як убачається з матеріалів справи, досудовим слідством ОСОБА_8 було пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 122 КК України за заподіяння ним ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження. З таким обвинуваченням справа надійшла до місцевого суду, який розглянув справу щодо ОСОБА_8 в межах пред'явленого йому обвинувачення.
За таких обставин, доводи касаційної скарги про те, що дії ОСОБА_8 необхідно було кваліфікувати за ч. 3 ст. 296 КК України, є необґрунтованими.
Суд першої інстанції обґрунтовано залишив без розгляду цивільний позов потерпілого, оскільки за змістом ст. 324 КПК України вирішення питання чи підлягає задоволенню цивільний позов повинно вирішуватися судом при постановленні вироку.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону.
Як убачається з матеріалів справи підсудний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 звернулися до суду із заявою про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі п. «б» ст. 1 цього Закону у зв'язку з тим, що на момент набрання чинності цим Законом він мав на утриманні неповнолітню дитину щодо якої не був позбавлений батьківських прав, а тому суд обґрунтовано застосував до нього Закон України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року.
Постанова суду винесена з дотриманням вимог ст. 273 КПК України та ст. ст. 1, 6 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року.
Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу щодо ОСОБА_8, дотримався вимог ст. 377 КПК України, належним чином детально проаналізував всі доводи апеляції потерпілого ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_6 та представника цивільного позивача ОСОБА_7, на кожний з цих доводів дав вичерпну відповідь і обґрунтовано залишив постанову без зміни.
Оскільки передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для зміни чи скасування судових рішень щодо ОСОБА_8 відсутні, колегія суддів вважає, що в задоволенні скарги має бути відмовлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (у редакції Законів України № 2533-III від 21 червня 2001 р. і 3323-IY від 12 січня 2006 р.), колегія суддів, -
касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_6 та представника цивільного позивача ОСОБА_7, залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 19 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 грудня 2009 року щодо ОСОБА_8 без зміни.
судді:
Вус С.М. Ковтюк Є.І. Коротких О.А.