Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Вус С.М.,
суддів Ковтюк Є.І., Коротких О.А., Коротких О.А.,
за участю прокурора Парусова А.М.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 14 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_5,
встановила:
вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 16 квітня 2010 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
таку, що не має судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України до позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права обіймати посади в державних органах управління на три роки.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки, з покладенням обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14 липня 2010 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_5 визнано винною у тому, що вона, обіймаючи посаду сільського голови с. Новоселівка Немирівського району Вінницької області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище та відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснюючи функцію представника влади, протягом липня 2007 - січня 2008 років вимагала від ОСОБА_6 хабар у розмірі 20 000 грн. за сприяння у виділенні земельної ділянки на території Новоселівської сільської ради, зокрема винесення даного рішення на сесію сільської ради, оформлення відповідних документів та надання дозволу на будівництво і обслуговування житлового будинку в с. Новоселівка на вул. Буговій. 31 січня 2008 року близько 9-ї год. біля буд. № 19, що на вул. Шевченка в смт. Брацлав Немирівського району, ОСОБА_5 в салоні автомобіля одержала від ОСОБА_6 хабар у сумі 20 000 грн. Після чого була затримана працівниками міліції.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості. Крім того, зазначає, що суд на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_5 від відбування як основного так і від додаткового покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Парусова А.М., який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Доводи касаційної скарги прокурора про невиправдану м'якість призначеного засудженій ОСОБА_5 основного покарання колегія суддів вважає необґрунтованими.
Призначаючи ОСОБА_5 основне покарання, місцевим судом були дотримані вимоги ст. 65 КК України. При цьому, було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, її особу та обставин, що пом'якшують покарання, зокрема, те, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягається вперше, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, є інвалідом третьої групи загального захворювання, потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС, має на утримані неповнолітню дитину. Колегія суддів вважає, що з урахуванням тяжкості злочину, особи винної, обставин, що пом'якшують покарання давали суду підстави дійти висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання.
Разом із тим, колегія суддів вважає слушними доводи касаційної скарги про те, що суд необґрунтовано на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_5 від відбування додаткового покарання.
Відповідно до ст. 75 КК України та роз'яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звільнення від відбування покарання з випробуванням лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою закону не допускається.
Проте, зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_5 дотримані не були.
Як убачається з вироку, звільняючи ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, суд також звільнив її від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в державних органах управління.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 398 КПК України, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд. Під час нового розгляду суду необхідно врахувати вищенаведене і якщо суд дійде висновку щодо доведеності вини ОСОБА_5 у злочині, за який її притягнуто до кримінальної відповідальності, то їй слід призначити покарання з дотриманням вимог ст.ст. 65, 77 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (у редакції Законів України № 2533-III від 21 червня 2001 р. і 3323-IY від 12 січня 2006 р.), колегія суддів, -
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.
Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 16 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 14 липня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд у іншому складі суду.
судді :
Вус С.М. Ковтюк Є.І. Коротких О.А.