Іменем України
21.06.11Справа №2а-1649/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Гавури О.В.;
при секретарі - Плаксіній О.С.,
з участю:
представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 02.11.10;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання розпорядження таким, що втратило силу,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання розпорядження таким, що втратило силу. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване розпорядження не було виконане своєчасно, а на даний перешкоджає позивачу в реалізації його конституційних прав на отримання земельної ділянки у приватну власність.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 20.05.11 призначена заява про поновлення строку для звернення до суду до розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 09.06.11 поновлений строк звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 09.06.11 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1649/11/2770.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 09.06.11 по справі № 2а-1649/11/2770 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Вказує, що позовні вимоги обґрунтовані ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України та тими обставинами, що позивач фактично позбавлений можливості реалізувати своє право на отримання у власність земельної ділянки, якою він фактично користується відповідно до її цільового призначення.
Позивач надав заяву про розгляд адміністративної справи у його відсутность, адміністративний позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд адміністративної справи у його відсутності. Проти задоволення позовних вимог не заперечував, просив прийняти рішення на розсуд суду у відповідності з чинним законодавством.
Суд враховує, що явка у судове засідання є правом, а не обов'язком учасників процесу, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог гл. 3 КАС України, оскільки їх неприбуття не перешкоджає розгляду справи.
Суд, заслухавши представника позивача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є членом садівничого товариства “Таврія” за яким закріплена земельна ділянка № НОМЕР_1, що розташована в межах садівничого товариства “Таврія” (далі по тексту земельна ділянка № НОМЕР_1), для ведення індивідуального садівництва у межах землекористування садівничого товариства, що підтверджується довідкою № 82/Д від 18.03.11 (а.с.10).
Відповідно до ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ст. 118 Земельного Кодексу України.
Згідно зі ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Під час виготовлення документів щодо приватизації земельної ділянки № НОМЕР_1 позивачеві стало відомо про те, що відповідно до додатку до розпорядження Гагарінської районної адміністрації міста Севастополя № 10 р від 06.01.1999 року (далі розпорядження № 10 р) вказана земельна ділянка передана ОСОБА_3 у приватну власність (а.с.8).
Відповідно до п.п. 2 та 3 розпорядження № 10 р громадяни, яким були надані у приватну власність земельні ділянки були зобов'язані надати у райдержадміністрацію паспорт або документ, що його замінює для внесення відповідної відмітки, у трьох місячний строк виконати через відповідну землевпорядну організацію встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості у системі координат та інше.
Але вказане розпорядження ОСОБА_3 виконано не було - технічна документація, державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку не отримано.
Суд дійшов висновку, що Розпорядження № 10р є таким, що прийняте відповідно до норм чинного на момент його прийняття законодавства, не порушувало прав позивача, але у зв'язку з його не виконанням громадянином ОСОБА_3 додаток до нього втратив силу в частині надання ОСОБА_3 земельної ділянки № НОМЕР_1.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Як визначено положеннями ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Постанова складена та підписана в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 25.06.2011.
Керуючись ст. 6, 17, 69-71, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати таким, що втратило розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя № 10 р від 09.01.1999 року в частині передачі у приватну власність земельної ділянки № НОМЕР_1 в межах обслуговуючого кооперативу садівничого товариства “Таврія”, ОСОБА_3.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.В. Гавура