Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
23.06.2011 р. Справа № 2а-2988/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Миндрул Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомУправління ПФУ в Кривоозерському районі, вул. Мічуріна, 24-а,Криве Озеро,Кривоозерський район, Миколаївська область,55100
доГоловне управління юстиції Миколаївської області Відділ ДВС підрозділ примусового виконання рішень, вул. Декабристів, 41/23,Миколаїв,54020
прозупинення виконання постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 21.03.20011 р., визнання дії державного виконавця - постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору від 21.03.2011 р. неправомірними, зобов'язання начальника скасувати постанову від 21.03.2011 р.,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції в Миколаївській області Відділу державної виконавчої служби Підрозділу примусового виконання рішень, м. Миколаїв про зупинення виконання постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 21.03.20011 р., визнання дії державного виконавця - постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору від 21.03.2011 р. неправомірними, зобов'язання начальника скасувати постанову від 21.03.2011 р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вважає дії відповідача неправомірними, оскільки рішення виконано добровільно в межах прийнятого рішення та виплачено ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 1426,13 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову суду не надав.
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку:
Статтею 19 Конституції встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України суд повинен перевірити, чи діяв суб'єкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
23.11.2010 р. державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-402 від 05.07.2010 р. про зобов'язання Управління ПФУ в Кривоозерському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсій ОСОБА_1 з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсі за віком, в розмірі, встановленому ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати.
Боржника -ПФУ було зобов'язано добровільно виконати рішення суду у 7-денний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.
Постанова по відкриття виконавчого провадження була отримана позивачем 30.11.2010 р.
Позивач направив лист відповідачу від 03.12.2010 р., в якому зазначив, що ОСОБА_1 через банківське відділення була виплачена доплата до пенсії за період з 09.06.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. в сумі 1 426,13 грн.
25.02.2011 р. відповідач прийняв постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 56,64 грн., на підставі ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки при примусовому виконанні виконавчого документу підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби здійснено витрати.
21.03.2011 р. була відповідачем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 850 грн.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» виконанню державною виконавчою службою підлягають постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.
Згідно з ч. 3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
В позовній заяві позивач зазначає, що лист від 03.12.2010 р. є підтвердженням виконання рішення суду по доплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії, тому підстав для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору у державного виконавця не було, оскільки рішення виконано в добровільному порядку.
Але наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що рішення суду позивачем не було виконано в добровільному порядку в семиденний строк, оскільки тільки 07.02.2011 р. позивач звернувся до апеляційного суду Миколаївської області із заявою про роз'яснення постанови суду від 08.06.2010 р., оскільки позивачу є незрозумілим кінцевий термін виплати.
16.02.2011 р. позивач надіслав відповідачу листа, в якому зазначив, що разовим дорученням 07.02.2011 р. ОСОБА_1 було здійснено разову доплату, як дитині війни з 01.01.2009 р. по 08.06.2010 р. в розмірі 2083,50 грн. та 16.02.2011 р. надіслано доплату за період з 09.06.2011 р. по 28.02.2011 р. в розмірі 1462,50 грн.
Позивач всупереч ст.71 КАС України не довів суду ті обставини, якими він обґрунтовує позов, а саме, на підставі якої норми Закону України «Про виконавче провадження»та в зв'язку з чим необхідно зупинити виконання постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, яку норму права порушив відповідач приймаючи постанову про стягнення виконавчого збору.
Згідно зі ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду
Відповідно до ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, обґрунтовано, добросовісно, з дотриманням принципу рівності перед законом, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.11,71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
В завдоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Постанова оформлена у відповідності
до ст.160 КАС України та підписана суддею 29.06.2011 р.