14 червня 2011 року (13 год. 11 хв.) Справа № 2а-10311/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., при секретарі судового засідання Вітковській С.О.
за участю - представника прокуратури: не з'явився
позивача: ОСОБА_1
відповідача: Пухтій І.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_3
до: Запорізької районної державної адміністрації
про: скасування розпорядження
14 грудня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Запорізької районної державної адміністрації щодо скасування розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 10.09.2010 № 1559 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 15.04.2010 № 785».
Ухвалою суду від 17.12.2010 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-10311/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05.01.2011.
Ухвалою суду від 05.01.2011 до участі у справі у якості третіх осіб залучено громадян, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, а саме ОСОБА_4; ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37.
В позовній заяві вказано, що за наслідками розгляду клопотання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області від 02.11.2009 № 14/487 щодо надання земельних ділянок працівникам міліції із земель запасу Розумівської сільської ради Запорізького району, розташованих за межами населеного пункту (контур № 275), Запорізькою районною державною адміністрацією було прийнято Розпорядження від 15.04.2010 № 785 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу у власність громадянам земельних ділянок на території земель Розумівської сільської ради».
16.04.2011 позивачеві виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯК № 900796, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 011026000215.
28.07.2010 прокурором Запорізького району, за результатами проведення перевірки додержання вимог Земельного законодавства України при наданні у власність земельних ділянок, голові Запорізької районної державної адміністрації принесений протест на розпорядження від 15.04.2010 № 785 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу у власність громадянам земельних ділянок на території земель Розумівської сільської ради».
За наслідками розгляду зазначеного протесту, головою Запорізької районної державної адміністрації прийнято Розпорядження від 10.09.2010 № 1559 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 15.04.2010 № 785».
Враховуючи викладене, позивач вважає Розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 10.09.2010 № 1559 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 15.04.2010 № 785» незаконним і тому підлягає скасуванню.
Відповідач, в свою чергу, надав до суду заперечення на адміністративний позов, у якому зазначив, що відповідно до плану земель Розумівської сільської ради 2002-02-МЗ та згідно з Державним актом на право колективної власності на землю, серія ЗП № 00442, виданого 27.12.1995 Розумівською сільською радою народних депутатів, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 2 (землі контуру № 275), відносяться до земель колективної власності КСП «ім. Орджонікідзе», тобто які підлягають паюванню між власниками сертифікатів на право власності на земельну ділянку частку (пай) колишнього КСП «ім. Орджонікідзе».
Таким чином, чинне земельне законодавство України не передбачає можливості передачі у власність земельних ділянок, які підлягають розподілу між власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель колишніх КСП.
Відповідач вважає, що розпорядження голови Запорізької райдержадміністрації від 15.04.2010 № 785» суперечить вимогам чинного законодавства, що також підтверджується протестом прокурора Запорізького району від 28.07.2010.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
15.04.2010 Запорізькою районною державною адміністрацією прийнято Розпорядження за № 785 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу у власність громадянам земельних ділянок на території земель Розумівської сільської ради».
28.07.2010 прокурором Запорізького району принесений протест на зазначене розпорядження.
За наслідками розгляду зазначеного протесту, головою Запорізької районної державної адміністрації прийнято Розпорядження від 10.09.2010 № 1559 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 15.04.2010 № 785».
Вважаючи такі дії відповідача незаконними, а оскаржуване розпорядження протиправним позивач звернувся до суду.
Вивчивши матеріали адміністративного позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
У відповідності до статей 318-319 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Зміст права власності на землю урегульований і Земельним законодавством, так зокрема відповідно до ст. 78 Земельного Кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
У статтях 125-126 Земельного Кодексу України зазначається, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.
Так, матеріалами справи встановлено отримання позивачем 16.04.2010 державного акту, в установленому законом порядку, на земельну ділянку, площею 0,0900 га для ведення садівництва (кадастровий номер № 2322188400:04:001:1036), розташовану за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Розумівська сільська рада, за межами населеного пункту.
Відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено у ч. 2 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Тобто, розпорядження є актом місцевої дії.
Згідно зі статтею 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 зазначеного Закону, розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор зокрема ставить питання про скасування акта. Згідно з ч. 4 указаної статті цього Закону у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що голова місцевої державної адміністрації не може скасовувати свої попередні розпорядження, оскільки такі дії суперечать приписам ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Крім того, суд вважає, що прокурор приніс протест на акт до органу, який його видав і не має права його скасувати, а не до вищестоящого органу, який має право скасувати цей акт. Також необхідно зазначити, що прокурор не скористався наданою йому законом альтернативною можливістю внесення протесту.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 3 ст. 2 КАС України).
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Земельним Кодексом України передбачено гарантії права власності на земельну ділянку та відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю.
Так, у статтях 153-155 Земельного Кодексу України визначено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.
Згідно матеріалів справи. відповідач також зазначав, що відповідно до плану земель Розумівської сільської ради 2002-02-МЗ та згідно з Державним актом на право колективної власності на землю, серія ЗП № 00442, виданого 27.12.1995 Розумівською сільською радою народних депутатів, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 2 (землі контуру № 275), відносяться до земель колективної власності КСП «ім. Орджонікідзе», тобто які підлягають паюванню між власниками сертифікатів на право власності на земельну ділянку частку (пай) колишнього КСП «ім. Орджонікідзе». Таким чином, з позиції відповідача, чинне земельне законодавство України не передбачає можливості передачі у власність земельних ділянок, які підлягають розподілу між власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель колишніх КСП.
На противагу вищезазначеному, 14.06.2011, у судове засідання було надано Лист від 14.06.2011 № 01-02/1462 відділу Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області про те, що на сьогоднішній день Державний акт на право колективної власності на землю КСП «ім. Орджонікідзе» вже не є документом, що свідчить про наявність права власності на землі у будь-кого. Адже, КСП «ім. Орджонікідзе» припинило своє існування. За фактом припинення існування КСП було припинено право колективної власності на землі.
Отже, землі, що перебували у колективній власності КСП «ім. Орджонікідзе» не були передані після припинення його існування у власність іншим особам, а перебували у державній власності.
Так на підставі п. 11 ст. 346 Цивільного Кодексу України, право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.
Крім того, у Листі від 14.06.2011 № 01-02/1462 відділу Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області зазначено, що землі контуру № 275 визначені в якості земель, які перебувають в стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості, а також не розорані ділянки викорчуваних садів, площі сільськогосподарських угідь, які підготовлені під посадку полезахисних лісових смуг, але закладення їх не проведене, а також ділянки, на яких закінчена технічна рекультивація і проводиться комплекс агротехнічних і фіто меліоративних заходів з відновлення родючості порушених ґрунтів (графа 16 форми № 6-зем).
Згідно частини 2 ст. 22 Земельного Кодексу України, землі сільськогосподарського призначення поділяються на сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя. Відповідно до Інструкції із заповнення статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № 6-зем, № 6а-зем, № 6б-зем, № 2-зем), затвердженої наказом Держкомстату України від 05.11.1998 № 377, землі графи 16 форми № 6-зем, класифікуються в якості земель сільськогосподарського призначення, але до сільськогосподарських угідь (графа 4 форми № 6-зем) - не відносяться.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. А також, у зазначеній справі взагалі відсутній предмет спору, оскільки КСП «ім. Орджонікідзе» припинило своє існування і тому позивачу була надана земельна ділянка з земель державної власності.
Ураховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Запорізької районної державної адміністрації щодо скасування розпорядження - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 10.09.2010 № 1559 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 15.04.2010 № 785».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ О.О. Артоуз