справа № 0670/4216/11
категорія 10.1
10 травня 2011 р. м. Житомир
Суддя Житомирського окружного адміністративного суд Семенюк М.М. ,
розглянувши у порядку скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 1440,00 грн.,-
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла за липень - грудень 2010 року, в сумі 1440,00 грн. В обґрунтування позову посилалося на те, що вказана сума заборгованості виникла у зв'язку з невиконанням відповідачкою свого обов'язку як страхувальника (фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, яка обрала особливий спосіб оподаткування) в установлені строки та в повному обсязі сплачувати страхові внески згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідачка до суду надіслала заперечення проти позову, в яких зазначила, що згідно ст. 41 Конституції України, Указу № 727, ст.ст. 17, 19, 52, 55, 152 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 20 Закону України "Про систему оподаткування", ст. 11 Закону України "Про підтримку малого підприємництва", ст.ст. 1, 4, 6, 14, 15, 16 Закону України "Про систему оподаткування", ст.ст. 11, 14, 18, 19 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", вимога та розрахунки сум, які підлягають до сплати за ІІІ - ІV квартали 2010 року, є необґрунтованими та незаконними, так як зміни до Указу Президента України № 727/98, почали діяти з 01.01.2011 року, а до цього він регулював податки та збори (обов'язкові платежі) до Пенсійного фонду від фізичних осіб - підприємців і відповідно до якого вона за ІІІ - ІV квартали 2010 року повинна сплачувати лише встановлений єдиний податок, в який включена частка коштів, які перераховуються до Пенсійного фонду України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (у редакції, яка діяла на момент виникнення недоїмки).
Позивачем відповідачу була надіслана вимога про сплату недоїмки у розмірі 1440,00 № Ф 144 від 30 березня 2011 року, яку останній, згідно підпису на корінці вимоги, отримав 30.03.2011 року.
Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин), у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Беручи до уваги, що недоїмка у сумі 1440,00 грн. вважається узгодженою, оскільки відповідачка докази оскарження вимоги № Ф 144 від 30 березня 2011 року суду не надала, як і доказів погашення вказаної суми боргу, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Тобто із внесенням змін до підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", повинні застосовуватися ці зміни, а не Указ Президента України № 727/98, який суперечить їм (змінам).
У зв'язку із цим, суд вважає письмові заперечення відповідача на позов необґрунтованими
Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 183-2 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області 1440,00 грн. заборгованості по страхових внесках за липень-грудень 2010 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: М.М. Семенюк