14 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/3579/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніна О.С.
при секретаріЛєскіні М.С.
представника позивача Федоренко О.Г.
представників відповідача Куцевол Ю.М., Липенко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Оптметпромторг»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2011 року Приватне підприємство «Оптметпромторг»звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську та, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило:
-визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську з невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань підприємства з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за лютий 2011 року приватним підприємством «Оптметпромторг», як податкової звітності приватного підприємства «Оптметпромторг»;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Дніпродзержинську прийняти до обліку податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань підприємства з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за лютий 2011 рокуприватним підприємством «Оптметпромторг», як податкову звітність приватного підприємства «Оптметпромторг».
В обґрунтування позову позивачзазначив, що 17.03.2011р. позивачем направлено на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року. 23.03.2011 року позивач надав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань підприємства з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року. Листом від 23.03.2011 року за №10340/10/28 відповідачем не визнана надана підприємством звітність, як податкова. Листом від 24.03.2011 року за №10540/10/28 відповідачем не визнано уточнюючий розрахунок, як податкова звітність із-за порушення підприємством загальних вимог оформлення документів податкової звітності. Позивач вважає дії відповідача щодо невизнання податкової декларації та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань підприємства з податку на додану вартість за лютий 2011 року неправомірними.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року та уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року позивача заповнені з порушенням вимог п.48.1, п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, а тому дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили суд в задоволені позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази,суд вважаєза необхідне адміністративний позов залишити без задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що приватне підприємство «Оптметпромторг» 01.02.2010р. зареєстровано виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №236476.
Приватним підприємством «Оптметпромторг»було подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань підприємства з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року. Датою подання декларації та уточнюючого розрахунку зазначено 16.03.2011р.
Листом від 23.03.2011 року за №10340/10/28 відповідачем не визнана надана підприємством звітність, як податкова звітність, у зв'язку з тим, що заповнена всупереч порядку заповнення відповідної звітності та запропоновано надати нову податкову декларацію оформлену належним чином.
Листом від 24.03.2011 року за №10540/10/28 відповідачем не визнано уточнюючий розрахунок, як податкова звітність, у зв'язку з тим, що заповнена всупереч порядку заповнення відповідної звітності та запропоновано надати нову податкову декларацію оформлену належним чином.
В судовому засіданні представник відповідача обґрунтовував свої заперечення ще тим, що в податковій декларації з податку на додану вартість не були заповнені позивачем відомості у графі «3*», а саме звітний (податковий) період, за який виправляються помилки, оскільки до цієї декларації було подано розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість.
Суд погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Податкового кодексу Українивід 02.12.2010р.№2755-VI.
Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі -податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно п.48.3 ст. 48 цьогож Кодексу податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітнийновий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичнихосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються відприйняття реєстраційного номера облікової картки платникаподатків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місцепроживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення -залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно пп.48.5.1 п. 48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.
Згідно п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової деклараціїі з зазначенням причин такої відмови, як зазначено в пп.49.11.1. у разіотримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не було заповнено у декларації звітного податкового періоду за який виправляються помилки, а саме графи «3*»та не було заповнено у розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість звітного періоду за який виправляються помилки, а саме графи «2*», що не відповідає положенням передбаченим у п.48.3 ст. 48 Податкового Кодексу України.
Оцінюючи письмові докази досліджені в ході судового розгляду у їх сукупності, та приймаючи до уваги вище наведене, суд приходить до висновку, що дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську стосовно прийняття рішення, оформленого письмовим повідомленнями від 23.03.2011 року за №10340/10/28 та 24.03.2011 року за №10540/10/28, про невизнання податковою звітністю декларації ПП «Оптметпромторг»з податку на додану вартість за лютий 2011 року, є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позивачу у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Так, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволені позовних вимог позивача.
Керуючись статтями 158-163, 254 КАС України, суд, -
В задоволені адміністративного позову Приватного підприємства «Оптметпромторг» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений 20 червня 2011р.
Суддя О.С. Луніна