15 червня 2011 р. Справа № 2а/0270/1635/11 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання Чорному В'ячеславу Валерійовичу,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Любина Михайла Вікторовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства «Козятинхліб»до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
05 квітня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Козятинхліб»(ВАТ «Козятинхліб», Товариство) звернулося в суд з позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (Козятинська ОДПІ) про визнання дій щодо реєстрації податкової застави активів Товариства згідно акту опису від 28 вересня 2009 року №8 протиправними та зобов'язання подати до Вінницької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заяву про реєстрацію змін обтяження рухомого майна за формою згідно додатку №3 до наказу Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року №73/5 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв», якою зареєструвати припинення обтяження та вилучити боржника -ВАТ «Козятинхліб».
Зазначили, що 20 жовтня 2010 року під час нотаріального посвідчення договору оренди житла з викупом дізналися, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано публічне обтяження майна Товариства, а саме -податкова застава.
Звернувшись 13 січня 2011 року із відповідним запитом, отримали витяг з реєстру застав рухомого майна від 13 січня 2011 року №29979839 з якого вбачається, що обтяжувачем застави є Козятинська ОДПІ, а об'єктом - активи відповідно до акту опису від 28 вересня 2009 року №8. При цьому, підставою реєстрації податкової застави стала несплата у строки, визначені законом, сум податкових зобов'язань, самостійно визначених платником податків.
Однак, посилаючись на те, що ВАТ «Козятинхліб»своєчасно сплачує податкові зобов'язання з усіх податків і зборів, що свідчить про неможливість існування у них податкового боргу, а відтак, і підстави для реєстрації застави, - просили дії Козятинської ОДПІ визнати протиправними й зобов'язати їх зняти зареєстроване обтяження.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 (довіреність на а.с. 36) позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані письмові докази. Додатково представник пояснив, що податковою інспекцією зайнята помилкова позиція про наявність у Товариства податкового боргу. Це пояснюється тим, що суми податкових зобов'язань, визначені у податкових повідомленнях -рішеннях на адресу ВАТ «Козятинхліб»ними оскаржувались в судовому порядку, а тому повинні були виноситись із картки особового рахунку платника і обліковуватись окремо. Але в порушення наведеної вимоги, відповідачем суми зобов'язань із картки не виносились, про що свідчать ряд рішень судів (про протиправність дій та зобов'язання вчинити дії) і відповідно протиправно поточні платежі перераховувались на сплату зобов'язань по податковим повідомленням -рішенням. Відтак, в картці формувався податковий борг. При цьому, представник позивача знову наголосив на тому, що саме протиправні дії відповідача слугували підставою для формування по картці обліку платника боргу, що підтверджується рішеннями судів. Всі поточні зобов'язання та необхідні до сплати податкові повідомлення -рішення ВАТ «Козятинхліб»проводились своєчасно та в повній мірі, що заперечує можливість виникнення у них податкового боргу.
Представник відповідача -головний державний податковий інспектор юридичного відділу Козятинської ОДПІ Любин Михайло Вікторович (довіреність на а.с. 65) позовні вимоги не визнав. Усно пояснив, що податкова застава зареєстрована правомірно у зв'язку із несплатою позивачем самостійно визначених податкових зобов'язань. Тобто відповідач діяв згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході розгляду даної справи за ініціативою суду викликано в якості свідків керівника ВАТ «Козятинхліб»ОСОБА_3 та інспектора податкової служби І рангу, начальника відділу погашення прострочених податкових зобов'язань Козятинської ОДПІ ОСОБА_4.
Свідки пояснили, що 28 вересня 2009 року на запрошення органу податкової служби керівник Товариства ОСОБА_3 та головний бухгалтер з'явилися до Козятинської ОДПІ. На пропозицію подати список наявного майна, яке може бути включено до реєстру обтяжень, представники ВАТ «Козятинхліб»відмовились, посилаючись на відсутність у них податкового боргу. Після відповідної розмови, вже у відсутність директора і бухгалтера податковим керуючим П.М.Дмитренко складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 28 вересня 2009 року №8. Враховуючи, що податкова інспекція і ВАТ «Козятинхліб»знаходяться неподалік, керуючий П.М.Дмитренко спробував вручити акт посадовим особам Товариства, але через не допуск його на територію, повернувся до приміщення Козятинської ОДПІ. Відповідно, цього ж дня складено акт відмови від підписання акту опису активів платника податків за підписом начальника відділу ОСОБА_4, головного державного податкового ревізора -інспектора Г.Р.Панчук, старшого державного податкового ревізора -інспектора П.М.Дмитренко. В подальшому, жоден із вказаних актів позивачу на ручно не передавався і поштою не надсилався. На підставі акту опису активів Козятинською ОДПІ зареєстровано податкову заставу.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, пояснення свідків, дослідивши надані у справу докази на підтвердження та спростування позовних вимог та надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва серії АОО №700153 як юридична особа ВАТ «Козятинхліб»зареєстровано виконавчим комітетом Козятинської міської ради Вінницької області 27 червня 2006 року. Відомості про юридичну особу внесені до Єдиного державного реєстру за номером 11761200000000156 (а.с. 8).
В судовому засіданні встановлено, що позивач як платник податків перебуває на обліку в Козятинській ОДПІ.
Відповідно до відомостей із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави №29979839 від 13 січня 2011 року Козятинською ОДПІ як обтяжувачем 29 вересня 2009 року за №9098741 зареєстровано податкову заставу, об'єктом якої стали активи ВАТ «Козятинхліб»відповідно до акту опису активів платника від 28 вересня 2009 року №8 (а.с. 16).
В матеріалах справи також міститься сам акт опису активів платника від 28 вересня 2009 року №8 (а.с. 60) та акт відмови від підпису акту опису активів платника податків (а.с. 59).
Разом із тим, встановлено, що реєстрації податкової застави передувало винесення податковим органом першої податкової вимоги №1/46 від 16 жовтня 2007 року на загальну суму 29508 грн 68 коп. (а.с. 63) та другої податкової вимоги №2/50 від 23 листопада 2007 року на загальну суму 40152 грн (а.с. 62).
Все ж не погоджуючись із встановленим податковим органом богом та зареєстрованою на його підставі заставою, ВАТ «Козятинхліб»звернулося до суду.
Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, виходить з того, що предметом розгляду у даній адміністративній справі є оцінка правомірності дій податкового органу щодо реєстрації податкової застави.
Таким чином, в межах розгляду даного спору судом досліджувалося два питання: по-перше, чи було дотримано відповідачем визначеної законом процедури реєстрації податкової застави (правильність визначення предмету застави, повідомлення боржника про її реєстрацію, строки реєстрації, інше); по-друге, встановлення наявності у платника податкового боргу як підстави реєстрації податкової застави станом на момент реєстрації, тобто станом на вересень 2009 року, а враховуючи і вимогу позивача щодо зобов'язання податковий орган зняти зареєстроване на даний час обтяження, що можливо лише за відсутності останнього, - також станом на сьогоднішній день.
Відповідач стверджує, що податкова застава зареєстрована правомірно у зв'язку із несплатою позивачем самостійно визначених податкових зобов'язань, при цьому, проводячи саму реєстрацію податкової застави, він діяв правомірно, дотримуючись визначеної законом процедури. Так, Козятинською ОДПІ на адресу позивача 21 липня 2008 року направлено лист з пропозицією надати перелік ліквідного майна, яке може бути використане для погашення боргу шляхом його реалізації або самостійно сплатити суму заборгованості, але даний лист з їх боку проігноровано. У зв'язку з тим, що Товариством не сплачена заборгованість, переліку майна не надано, податковим органом 28 вересня 2009 року складено акт опису активів без зазначення конкретного майна, який керівником ВАТ «Козятинхліб»також проігнорований. Таким чином, ними зареєстровано заставу у відповідному реєстрі заяв.
Суд з правомірністю наведених обґрунтувань погодиться не може.
По-перше, що стосується дотримання відповідачем визначеної законом процедури реєстрації податкової застави, то відповідно до пунктів 8.3, 8.4 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»вiд 21 грудня 2000 року № 2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів. Пріоритет податкової застави по відношенню до пріоритетів інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.
Крім того, згідно Розділу II постанови Кабінету Міністрів України №538 від 15 квітня 2002 року (чинна на момент вчинення дій), опис активів платника податків відбувається у його присутності, а один примірник акту (під розписку на першому примірнику) залишається у платника податків.
Однак, в порушення наведених правових положень, представник ВАТ «Козятинхліб»не був присутній при описі активів, а сам акт опису Товариству не вручався та поштовим зв'язком не надсилався, про що свідчить журнал вхідної кореспонденції за досліджуваний період.
Крім того, дослідивши в судовому засіданні акт опису №8 від 28 вересня 2009 року, судом з'ясовано, що всупереч пункту 12 Розділу II постанови Кабінету Міністрів України №538 від 15 квітня 2002 року, податковим керуючим не описано активи ВАТ «Козятинхліб»за формою згідно з додатком 4 до вказаної постанови. Зокрема, не зазначено, які саме активи Товариства знаходяться у податковій заставі, їх кількість, вартість, інші характеристики.
Більше того, пунктом 3.2 наказу Державної податкової адміністрації України №348 від 23 червня 2006 року «Про затвердження Порядку взаємодії підрозділів погашення прострочених податкових зобов'язань з підрозділами податкової міліції при застосуванні заходів з погашення податкового боргу»визначено, що реєстрація податкової застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна передбачає здійснення податковим керуючим попереднього опису активів платника податків, який має податковий борг.
Судом встановлено, що відповідачем здійснено реєстрацію податкової застави фактично без опису активів, оскільки фактичне майно не описано. Свідок ОСОБА_4 (інспектор податкової служби І рангу, начальник відділу погашення прострочених податкових зобов'язань Козятинської ОДПІ) в судовому засіданні вказував на можливість складення акту опису активів щодо конкретного майна, та у випадку його відсутності без конкретного переліку. Проте з такою позицією суд погодитись не може.
Так, згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби»від 28 серпня 2001 року №338, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2001 року за №857/6048, предметами податкової застави можуть бути:
- рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права;
- майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене заставодавцем та на яке може бути звернене стягнення;
- майно, яке стане власністю заставодавця після виникнення права податкової застави, у тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо).
Тобто, в акті опису активів, що перебувають у податковій заставі має бути чітко вказано, який саме актив є описаним і є предметом податкової застави.
Наведене підтверджується і наказом Державної податкової адміністрації України від 6 липня 2006 року №385 «Про затвердження Податкового роз'яснення положень статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо податкової застави».
Так, абз. 8 описової частини Податкового роз'яснення містить вказівку на дії органів державної податкової служби при реєстрації податкової застави. Зокрема, при реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у заяві про реєстрацію обтяження рухомого майна до підрозділу "Рухоме майно, крім описаного вище за серійними номерами" розділу "Опис предмета обтяження" вноситься запис: "Активи платника податків згідно з Актом опису від ______________ ". Для цього активи, які є предметом податкової застави, описуються в Акті (за формою, що додається) у день вручення першої податкової вимоги або в інші дні, коли можливо здійснити такий опис. Опис заставних активів здійснюється таким чином, щоб у подальшому такі активи можна було ідентифікувати. Тобто, крім найменування заставних активів вказується їх детальна характеристика: вага, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо.
Абзацом 11, 12 Податкового роз'яснення передбачається, що якщо платник податків самостійно не визначає перелік таких активів або визначені платником податків активи не можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу (не є ліквідними та реальними для продажу), податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити склад активів, на які може бути розповсюджене право податкової застави.
У разі неможливості проведення опису активів у податкову заставу, опис активів такого платника податків може бути здійснений за даними відповідних органів реєстрації.
З аналізу викладених правових положень вбачається, що відповідачем не додержано визначеної законом процедури складення акту опису, оскільки в акті не визначено конкретно перелік майна, акт складено не в присутності представника позивача, у випадку відмови його у надані переліку ліквідного майна податковим органом не здійснено запиту до відповідних реєстраційних органів, акт опису платнику не вручено, поштою не відправлено, про реєстрацію податкової застави не повідомлено, податкові вимоги винесені в 2007 році в той час, коли акт опису складено у вересні 2009 року, а тому і застава, яка зареєстрована на підставі такого акту, зареєстрована не у спосіб визначений законом.
По-друге, що стосується, встановлення наявності у платника податкового боргу як підстави реєстрації податкової застави станом на момент реєстрації, тобто станом на вересень 2009 року, слід врахувати слідуюче.
Відповідно до абз. 2 підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), право податкової застави виникає у випадку несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Тобто, на думку податкової інспекції, підставою для реєстрації податкової застави на активи платника податку в даному випадку була наявна у позивача станом на вересень 2009 року самостійно визначена та несплачена заборгованість.
В судовому засіданні з метою встановлення факту наявності чи відсутності заборгованості досліджено облікову картку платника за період з 2007 по 2011 рік та інші надані позивачем докази (рішення суддів, податкові повідомлення - рішення).
В результаті чого встановлено, що сума заборгованості, яка рахувалася в обліковій картці платника станом на вересень 2009 року нарахована відповідно до ряду податкових повідомлень-рішень, не відповідала дійсності, оскільки ці рішення позивачем оскаржені в судовому порядку, а згодом скасовані судом, відтак зобов'язання визнані як безпідставно нараховані. Проте, незважаючи на ці обставини, відповідачем дані щодо заборгованості відповідно до скасованих податкових повідомлень - рішень своєчасно не виведені із облікової картки, що призвело до формування безпідставного висновку про наявність боргу, а відтак і підстави для реєстрації податкової заяви.
Так, як вбачається із матеріалів справи, податковими повідомленнями - рішеннями №0000562301/1 та №0000572301/1 від 28 вересні 2007 року позивачу нараховані податкові зобов'язання, які відображені в обліковій картці. Однак ВАТ «Козятинхліб»вказані рішення оскаржені в судовому порядку і постановою Вінницького окружного адміністративного суду у справі №2-а-16678/07 рішення скасовані (а.с. 76-80).
Крім того, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2008 року у справі №2-а-9999/08, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року (а.с. 92-94) визнано протиправною бездіяльність щодо не виведення до окремого реєстру нараховані суми податкових зобов'язань відповідно до податкових повідомлень-рішень №0000562301/1 та №0000572301/1 від 28 вересня 2007 року (а.с. 89-91).
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року у справі 2-а-10631/08 (а.с. 105-112), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року (а.с. 113-116), визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Козятинської ОДПІ №0000562301/1 та №0000572301/1 від 28 вересня 2007 року.
Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року у справі №2-а-842/09/0270 (а.с. 121-124), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000502301/2 (а.с. 125-126).
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року у справі №2-а-3318/09/0270 визнано протиправними дії відповідача по нарахуванню пені в картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість за період з 24 жовтня 2007 року по 14 вересня 2009 року (а.с. 130-133).
Згідно із постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року скасовано податкові повідомлення - рішення №0003461501/3 та №0003471501/3 від 19 травня 2010 року (а.с. 137-140).
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №001230151/1, №0012281510, №0012291501 від 25 квітня 2008 року згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2009 року у справі №2-а-1822/09/0270 (а.с. 145-150), залишеного в силі рішенням суду апеляційної інстанції (а.с. 151-154).
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2009 року у справі №2-а-2548/09/0270 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Козятинської ОДПІ №0013721501/0 від 02 липня 2008 року, №0013711501/0 від 02 липня 2008 року, №0015191501/0 від 23 вересня 2008 року, №0015181501/0 від 23 вересня 2008 року, №0000151501/0 від 31 березня 2009 року, №0000161501/0 від 31 березня 2009 року, №0000171501/0 від 31 березня 2009 року (а.с. 159-164).
Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у справі №2-а-496/10/0270 визнано протиправними та скасовано наступні податкові повідомлення - рішення Козятинської ОДПІ: №0002831501/3 від 26 січня 2010 року, №0002841501/3 від 26 січня 2010 року, №0003281501/3 від 26 січня 2010 року, №0003271501/3 від 26 січня 2010 року, №000394150/3 від 26 січня 2010 року (а.с. 168-175).
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Козятинської ОДПІ №0001641501/1 та №0001631501/1 від 31 травня 2010 року постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року у справі №2-а-2855/10/0270 (а.с. 179-184), яка в порядку апеляційного оскарження залишена ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду без змін (а.с. 185-186).
Згідно із постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2009 року у справі №2-а-1821/09/0270 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення -рішення Козятинської ОДПІ №0012321501/0 від 01 квітня 2008 року, №0012331501/0 від 01 квітня 2008 року (а.с. 193-197), яке також залишено в силі судом апеляційної інстанції.
Усі вказані вище рішення набрали законної сили і є чинними, деякі набрали законної сили в загальному порядку, інші - за результатами апеляційного оскарження.
При досліджені вказаних податкових повідомлень -рішень та відповідно рішень адміністративних судів, судом досліджено і картку обліку ВАТ «Козятинхліб», відповідно до якої встановлено, що при винесенні Козятинською ОДПІ рішень, вони відображались в картці і розкидались до обліку або повною сумою або розбивались на частини. Незалежно від судового оскарження позивачем рішень, вони до окремого обліку податковою інспекцією не виводились.
При цьому, судом досліджені і долучені позивачем платіжні доручення по хронології проведення проплат, з яких також встановлено, що на заявлені податкові зобов'язання ВАТ «Козятинхліб»своєчасно та в повній мірі сплачено кошти. Однак, як свідчать ці ж картки обліку платника, сплачувані Товариством суми відповідачем незалежно від призначення платежу перераховувались на погашення в календарній черговості в тому числі і на погашення податкових повідомлень -рішень. Також, судом встановлено, що в певних випадках мало місце і несвоєчасне вилучення Козятинською ОДПІ сум податкових зобов'язань із картки позивача за результатами набрання рішень Вінницького окружного адміністративного суду законної сили, що також тягло неправильне зарахування зобов'язань, проплат та відповідно формувало наявність податкового боргу.
Тобто, відповідно до підпункту 5.2.4 та підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Судом встановлено, що донараховані позивачеві податкові зобов'язання вказаними рішеннями відображалися в обліковій картці як борг, хоча в силу вимог чинного законодавства не є узгодженими зобов'язаннями, оскільки рішення були оскаржені. При цьому вказана заборгованість відповідно до рішень мала бути виведена з облікової картки.
Таким чином, станом чи на день складення акту опису активів, чи на момент реєстрації податкової застави 29 вересня 2009 року жодного податкового боргу у ВАТ «Козятинхліб»не існувало, оскільки самостійно визначені в деклараціях податкові зобов'язання сплачені Товариством, а визначені Козятинською ОДПІ - оскаржені в судовому порядку.
З аналізу викладених обставин справи та положень чинного законодавства, судом встановлено, що правових підстав для реєстрації податкової застави на активи позивача станом на вересень 2009 року не було, при цьому і сама процедура реєстрації була проведена відповідачем не у спосіб передбачений законом.
Варто звернути увагу і на те, що судом досліджені обставин формування податкового боргу, на думку відповідача, і станом на час розгляду даної справи. Відтак, з аналізу наведених судових рішень, податкових повідомлень -рішень, платіжних доручень, картки обліку платника судом наявність податкового боргу не встановлено.
Окремо, визначаючись щодо строку звернення позивача до суду, суд виходив з того, що за загальним правилом строки звернення до адміністративного суду визначені статтею 99 КАС України. Зокрема, відповідно до частини другої вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач дізнався про порушення свого права із даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна 20 жовтня 2010 року під час нотаріального посвідчення договору оренди житла з викупом ВАТ «Козятинхліб». Разом із тим, останній мав би дізнатися про порушення свого права під час складення акту опису активів, оскільки зобов'язаний був при цьому бути присутнім і мав бути повідомлений податковим органом. Проте суд враховує ту обставину, що відповідачем самостійно складено акт опису активів й акт відмови від його підписання, поштою їх не направлено, жодних дій щодо повідомлення позивача про здійсненні заходи не вжито, що власне не заперечувалось і в судовому засіданні Козятинською ОДПІ. В подальшому, жодних дій щодо реалізації майна, його будь-якого обліку відповідачем також не проведено. Факт виклику керівника Товариства і головного бухгалтера до Козятинської ОДПІ 28 вересня 2009 року стосувався узгодження податкового боргу. Як зазначалось судом вище, між позивачем та відповідачем з 2007 року існує спір про наявність податкового боргу, який стосується порядку ведення та обліку картки платника. В судовому засіданні свідки, які були присутні при такій розмові повідомили, що при відмові керівника надати список ліквідного майна про складення акту опису їх не повідомлено, розмова цього питання не стосувалася. Більше того, податкові вимоги, які формуються при наявності податкового боргу та визначають повноваження органу державної податкової служби щодо можливого опису активів, реєстрації податкової застави та подальшої реалізації такого майна, виставлені позивачу ще у 2007 році.
Таким чином, суд враховує, що відповідно до вказаної статті 99 КАС України, строк звернення до суду рахується з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Такого моменту з вересня 2009 року до 20 жовтня 2010 року, на думку суду, у позивача не існувало, оскільки про реєстрацію податкової застави ВАТ «Козятинхліб»могло б дізнатися або мало би знати при повідомленні їм про проведення опису майна. Жодних доказів про хоча б будь-яке повідомлення про вживані заходи, наявність таких заходів, які також самі б по собі свідчили про можливу обізнаність Товариства зі сторони відповідача суду не надано.
Отже, Товариство не могло дізнатися про реєстрацію податкової застави у момент її реєстрації, тобто раніше ніж 20 жовтня 2010 року, а тому, на думку суду, початок перебігу строку звернення позивача з позовом до суду необхідно рахувати з 20 жовтня 2010 року.
Враховуючи вищевикладене, суд не може погодитись з обґрунтуваннями Козятинської ОДПІ щодо законності дій спрямованих на реєстрацію податкової застави активів позивача.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії є протиправним, а тому позов підлягає задоволенню
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Також, суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних дій, відтак, позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у зв'язку із задоволення позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статями 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним дії Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області щодо реєстрації податкової застави активів Відкритого акціонерного товариства «Козятинхліб» відповідно акту опису №8 від 28 вересня 2009 року.
Зобов'язати Козятинську об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області подати до Вінницької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заяву про реєстрацію змін обтяження рухомого майна за формою згідно додатку №3 до наказу Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року №73/5 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв», якою зареєструвати припинення обтяження та вилучити боржника - Відкрите акціонерне товариство «Козятинхліб» ( код ЄДРПОУ - 00375757).
Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Козятинхліб» 03 (три) гривні 40 копійок витрат зі сплати судового збору.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чудак Олеся Миколаївна