"30" червня 2011 р.№ 6/17-2011-934
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.
суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.
При секретарі Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю; ОСОБА_2, за паспортом;
від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;
від 3-ї особи: не з'явився, повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
на ухвалу господарського суду Одеської області від 10 червня 2011 року
№ 6/17-2011-934
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
до Підприємства Федерації професійних спілок України „Проектно-вишукувальний інститут „Укркурортпроект”, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41
3-тя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Одеська міська рада, м. Одеса, пл. Думська, 1
про визнання договору оренди недійсним та стягнення 63 665, 16 грн.,-
У червні 2011 року Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Підприємства Федерації професійних спілок України „Проектно-вишукувальний інститут „Укркурортпроект”, 3-тя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Одеська міська рада про визнання договору оренди недійсним та стягнення 63 665, 16 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10 червня 2011 року № 6/17-2011-934 (суддя Демешин О.А.) позовну заяву передано за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 10 червня 2011 року № 6/17-2011-934, справу направити за підсудністю до господарського суду Одеської області.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що рішення господарського суду є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм процесуального права.
Відповідача та 3-тя особа не скористались своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та копія реєстру поштових відправлень, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представників відповідача та 3-ї особи, тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 20.06.2011 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення учасниками процесу в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.
Від відповідача та 3-ї особи, представники яких не з'явились у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 30.06.2011 року позивач заявив клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке було задоволено судовою колегією.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вже було зазначено вище, ухвалою господарського суду Одеської області від 10 червня 2011 року № 6/17-2011-934 позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Підприємства Федерації професійних спілок України „Проектно- вишукувальний інститут „Укркурортпроект”, 3-тя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Одеська міська рада, про визнання договору оренди недійсним та стягнення 63 665, 16 грн. передано за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.
В оскаржуваній ухвалі господарський суду зазначає, що згідно умов спірного договору №18 оренди нежитлових приміщень від 16.08.2009р. наймодавець (Підприємство Федерації професійних спілок України „Проектно-вишукувальний інститут „Укркурортпроект”) зобов'язаний передати наймачу (позивач) протягом трьох днів нежитлове приміщення площею 105 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
Таким чином, приймаючи до уваги наявність у спірному договорі зобов'язання відповідача, суд першої інстанції дійшов до висновку, що справа підлягає розгляду за місцезнаходженням Підприємства Федерації професійних спілок України „Проектно-вишукувальний інститут „Укркурортпроект” (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41), тобто -господарським судом міста Києва.
Однак судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може та вважає його передчасним та помилковим в зв'язку із наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
П.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.03.2002 року № 01-8/350 „Про деякі питання практики визначення підсудності справ та передачі справ з одного господарського суду до іншого” передбачено, що відповідно до частини першої статті 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справи зі спорів, зокрема, про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
У зв'язку з цим постало питання щодо визначення територіальної підсудності справ зі спорів про визнання договорів недійсними за позовами осіб, які не є сторонами у цих договорах (прокурорів, органів державної податкової служби тощо), коли відповідачами зазначено обидві сторони того чи іншого договору.
Якщо договором, який є предметом спору, передбачено відповідні обов'язки обох сторін, то територіальна підсудність у таких випадках має визначатися згідно з частиною третьою статті 15 ГПК, і розгляд справи здійснюється тим господарським судом, до якого звернувся позивач”. Тобто в даному випадку господарським судом Одеської області.
Така ж позиція викладена і в п. 27 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".
Судова колегія наголошує на тому, що згідно спірного договору оренди зобов'язаними сторонами по ньому були як позивач так і відповідач по справі.
Позовна заява стосується визнання договору недійсним, за яким всі спори щодо самого факту передачі мені майна в оренду, а саме приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 105,0 кв. м - є вичерпаними. Оскільки, як вбачається із матеріалів справи, факт передачі підтверджується відповідними актами прийому передачі від 16.08.2009 р та від 02.01.2010 р.
Однак, навіть якщо керуватися міркуваннями суду першої інстанції щодо наявності лише одного зобов'язання, то, як вбачається з вищенаведеного, відповідач вже не є зобов'язаною стороною за даним договором, оскільки свій обов'язок за ним він виконав. При цьому відповідне зобов'язання, щодо передачі позивачу вказаного вище майна в оренду припинилось з моменту його виконання.
Натомість зобов'язаною стороною щодо сплати орендної плати та повернення об'єкту оренди після закінчення дії договору, є - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (позивач у справі), що зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, саме орендоване майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 105,0 кв. м. - тобто місцем повернення цього майна за договором може бути лише - вказана адреса, м. Одеса.
Таким чином, навіть не приймаючи до уваги вимоги, що при наявності обов'язків обох сторін (яке має місце) розгляд справи здійснюється тим господарським судом, до якого звернувся позивач, в будь-якому разі справа повинна розглядатися в господарському суді Одеської області, оскільки зобов'язаною стороною по договору на час звернення з позовом є саме позивач.
В свою чергу посилання суду, в ухвалі від 10.06.2011 року на ч. 2 ст. 15 ГПК України - є безпідставним і не стосується поданого позову і визначення питання підсудності справи за ним, оскільки до предмету позову не входять питання щодо виконання договорів, та питань що пов'язані з цим, а також питання щодо визнання недійсними актів. В свою чергу предмет даного позову - визнання недійсним договору оренди та стягнення збитків, що пов'язані з таким визнанням.
Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та в деяких випадках засновані на припущеннях.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Отже, оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області прийнята без належного з'ясування і доведеності всіх обставин у справі, з невідповідністю деяких висновків, викладених в ухвалі, з дійсними обставинами справи, а також з порушеннями норм процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла до висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду скасуванню, позовні матеріали слід направити до господарського суду Одеської області.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, на ухвалу господарського суду Одеської області від 10 червня 2011 року № 6/17-2011-934 задовольнити, ухвалу господарського суду скасувати.
Позовні матеріали направити до господарського суду Одеської області для розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 01 липня 2011 року.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: А.І. Ярош
Суддя: О.О. Журавльов