Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" червня 2011 р. Справа № 5023/2846/11
вх. № 2846/11
Суддя господарського суду Добреля Н.С.
при секретарі судового засідання Холодна Д.С.
за участю представників сторін:
позивача - Койло С.В., керуючий санацією; ОСОБА_1 довіреність б/н від 16.05.2011 року.
відповідача - ОСОБА_2 довіреність № 13 від 05.11.09; ОСОБА_3 довіреність № 96/09від 29.10.2009 року; ОСОБА_4 довіреність № 154/10-Н від 26.08.2010 року; ОСОБА_5 довіреність б/н від 16.11.2009 року.
3-ї особи - ОСОБА_6 особисто.
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства завод "Електромаш" м. Харків; 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФОП ОСОБА_6
до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"м. Київ в о. Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" м. Харків;
про дострокове розірвання кредитного договору та про стягнення збитків у розмірі 7709181,36 грн.
Відкрите акціонерне товариство завод "Електромаш" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати кредитний договір № 010-2/02/1-478-07 від 19.04.2007 року укладений між позивачем та відповідачем розірваним достроково з 16.04.2009 року, визначити та зафіксувати суму заборгованості, що підлягає стягненню за кредитним договором у національній валюті згідно курсу НБУ на момент подання позову у розмірі 21451637,88 грн. , стягнути з відповідача збитки від неодержаних доходів у розмірі 547735,48 дол. США по курсу 4363918,12 грн. та 3345236,24 грн. разом 7709181,36 грн.та судові витрати покласти на відповідача. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 16.04.2009 року було затверджено реєстр кредиторів, та відповідно до ухвали суду вимоги відповідача у розмірі 2664835,39 дол. США були задоволені та включені до реєстру вимог кредиторів.
11 травня 2011 року відповідач через канцелярію господарського суду надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та зазначає, що твердження позивача є необгрунтованими з наступних підстав. По-перше банк має право у разі невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції. Також зазначає що відповідно до ст. ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство протягом тридцяти днів від дня опубліковання в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження про банкрутство зобов'язанні подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника а також документи що ї підтверджують. По-друге вимога позивача щодо стягнення збитків у розмірі 4363918,12 грн. необгрунтована на не підтверджена належними доказами. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив клопотання, в якому просить суд витребувати у позивача дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції на ремронтно-будівельні роботи у приміщенні літ. "А-1", літ "Д-4", літ "Є-3" за адресою м. Харків, вул Академіка Павлова,82. Також просить суд залишити без розгляду вимогу позивача, щодо стягнення збитків у розмірі 7709,181,36 грн. оскільки позивачем несплачено державне мито за цією вимогю.
У судовому засіданні 11 травня 2011 року було оголошено перерву до 17 травня 2011 року.
16 травня 2011 року відповідач до канцілярії господарського суду Харківської області надав доповнення до відзиву, в яких проти позову заперечує та просить вдруге витребувати у позивача дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції на ремронтно-будівельні роботи у приміщенні літ. "А-1", літ "Д-4", літ "Є-3" за адресою м. Харків, вул Академіка Павлова,82.
17 травня 2011 року позивач до канцелярії господарського суду надав пояснення в яких зазначив, що друга вимога позивача, щодо зафіксування суму заборгованості, що підлягає стягненню за кредитним договором у національній валюті згідно курсу НБУ на момент подання позову у розмірі 21451637,88 грн. є доповненням до першої вимоги щодо розірвання кредитного договору.
17 травня 2011 року позивач до канцелярії господарського суду надав клопотання про виклик у судове засідання для дачі пояснень експерта Ушакова В'ячеслава Сергійовича.
17 травня 2011 року позивач надав через канцелярію господарського суду уточнення позовних вимог, в яких просить суд розірвати достроково кредитний договір № 010-2/02/1-478-07 від 19.04.2007 року укладений між позивачем та відповідачем, інші вимоги заявлені у позовній заяві залишаються незмінними.
Суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Ухвалою суду від 17 травня 2011 року розгляд справи було відкладено на 24 травня 2011 року.
19 травня 2011 року позивач надав до канцелярії суду клопотання (вих.№73 від 19.05.11р.), в якому просить суд викликати для дачі пояснень у судове засідання, стосовно документального підтвердження збитків ВАТ завод "Електромаш" від неодержаних доходів (упущеної вигоди), розробленого спеціалістом-економістом Ушаковим В"ячеславом Сергійовичем.
24 травня 2011 року позивач надав клопотання (вих.№78 від 23.05.11), в якому просить суд відкласти розгляд справи.
24 травня 2011 року відповідач надав через канцелярію господарського суду відзив щодо клопотання позивача про виклик у судове засідання спеціаліста-економіста Ушакова В.С., в якому проти цього клопотання заперечує в повному обсязі. Також надав додаткові доповнення до відзиву.
Розгляд справи було відкладено на 30.05.11р.
30.05.11р. позивач надав до канцелярії суду заяву (вих.№81 від 27.05.11) про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.
Ухвалою суду від 30.05.2011 року було задоволено клопотання представника позивача щодо виклику у судове засідання спеціаліста-економіста. В задоволені клопотання відповідача щодо витребування у позивача дозвілу Державної архітектурно-будівельної інспекції на ремонтно-будівельні роботи у приміщенні літ. "А-1", літ "Д-4", літ "Є-3" за адресою м. Харків, вул Академіка Павлова,82 відмовлено.
Розгляд справи відкладено до 06 червня 2011 року.
06 червня 2011 року відповідач надав через канцелярію господарського суду Харківської області відзив на правові обґрунтування позивача щодо заявлених вимог, в яких проти позову заперечує.
У судовому засіданні 07 червня 2011 року було оголошено перерву до 08 червня 2011 року.
08 червня 2011 року відповідач надав до канцелярії господарського суду додаткові пояснення до відзиву.
08 червня 2011 року розгляд справи було відкладено до 15 червня 2011 року.
14 червня 2011 року відповідач надав до канцелярії господарського суду додаткові заперечення, в яких проти позову заперечує та зазначає, що позивач помилково ототожнює поняття дострокове стягнення заборгованості з односторонньою відмовою від договору. Також відповідачем булі надані документи для доручення до матеріалів справи.
15 червня 2011 року представником позивача булі надані доповнення до правового обґрунтування позовних вимог та документи для доручення до матеріалів справи.
15 червня 2011 року ФОП ОСОБА_6 надала заяву про вступ у справу у якості 3-ї особи яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача.
15 червня 2011 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 16 червня 2011 року.
16 червня 2011 року відповідач надав через канцелярію господарського суду доповнення до відзиву, в яких зазначив, що банк в котре висловлює своє бажання щодо примирення, проте, позивач категорично відмовився від вищевказаних умов, тому відповідач наполягає на відмові у позові в повному обсязі.
16 червня 2011 року відповідач надав через канцелярію господарського суду Харківської області заяву про здійснення розгляду справи із застосуванням технічних засобів.
Суд, розглянувши заяву відповідача щодо здійснення фіксації судового процесу технічними засобами вважає її такою, що не суперечить інтересам сторін тому задовольняє її.
16 червня 2011 року було задоволено заяву ФОП ОСОБА_6 від 15.06.11р. та залучено в якості 3-ї особи ФОП ОСОБА_6 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача.
У призначеному судовому засіданні 16.06.2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у призначеному судовому засіданні проти позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
У призначеному судовому засіданні 3-я особа підтримала позовні вимоги позивача.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення позивача та відповідача, суд встановив, 19 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», у подальшому іменується «Кредитор», в особі заступника директора з питань корпоративного бізнесу Харківської обласної дирекції» Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності, посвідченої 19.12.2006 року ОСОБА_8 - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі за № 4600), та заступника директора Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" Ободовського Сергія Тимо-яфійовича, який діє на підставі довіреності, посвідченої 13.11.2006 р. ОСОБА_8 - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі за № 4116), з однієї сторони, та Відкритим акціонерним товариством завод „ЕЛЕКТРОМАШ", в подальшому „Позичальник" в особі голови Ради Директорів Койло Сергія Владиславовича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, було укладено кредитний договір № 010-2/02/1-478-07 та додаткові угоди до нього.
Відповідно до п.1.1 договору сторони передбачили, що Кредитор, на положеннях та умовах цього Договору, відкриває (Позичальнику) невідновлювальну кредитну лінію (надалі - кредит) у сумі 3 000 000 доларів США (три мільйони доларів США) - (ліміт кредитування), строком до "19" квітня 2013 року.
Пунктом 1.2. передбачено, що відсоткова ставка 11 % (одинадцять відсотків) річних. Вказана процентна ставка підлягає щорічному перегляду Банком.
Пунктом 1.2.1. договору передбачено, що у випадку зміни процентної ставки за Кредитом, Кредитор повинен письмово повідомити Позичальника про зміну ставки за 20 календарних днів до дати введення нової процентної ставки. Позичальник повинен у термін не більше п'яти днів з дати отримання листа про зміни процентної ставки повідомити Кредитора про згоду на зміну ставки чи інші наміри.
Пунктом 3.4.сторони передбачили, що погашення основної суми кредиту за даним Договором Позичальник здійснює рівними щомісячним платежами, починаючи з „19" квітня 2008 року, кінцевий строк погашення „18" квітня 2013 року.
Пунктом 3.5. передбачено, що у відповідності з діючим законодавством "України забезпеченням цього договору (ст.345 ГК "України) буде належна Позичальнику комерційна нерухомість, а саме: іпотека нежитлової нерухомості (лі. -Д-4) загальною площею 6340,00 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82; наступна іпотека нежитлово'і нерухомості (літ. А-1 та літ. Є-3), загальною площею 8081,5 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова. буд. 82, загальною ринковою вартістю 26 091,8 тис. грн.
Пунктом 6.1. сторони передбачили використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених цим договором.
Проценти за кредит Позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів Кредитора № 2088 019 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашені кредиту.
Основна заборгованість за кредитом погашається Позичальником рівними щомісячними платежами згідно графіку, починаючи з «19» квітня 2007 року з кінцевим строком погашення «18» квітня 2013 року.
Відповідно до п.6.13. передбачено, що позичальник зобов'язується на час дії договору не отримувати кредитів в установах інших банків без письмової згоди кредитора.
Кредитор на виконання умов договору надав позивальнику кошти в розмірі та в строки передбачені договором.
Як свідчать матеріали справи ухвалою господарського суду Харківської області від 05 лютого 2009 року було порушено провадження про банкрутство відкрито процедуру санації ВАТ завод «Електромаш».
16 квітня 2009 року ХОД «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з заявою в порядку ст..53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в якій просив внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ХОД «Райффайзен Банк Аваль», які забезпечені заставою майна боржника в загальній сумі 2576557,36 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.04.2009 року 19839491,67 грн.
05 червня 2009 року ХОД «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з заявою про уточнення розміру заявлених грошових вимог кредитора до боржника, в якій просить внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ХОД «Райффайзен Банк Аваль», які забезпечені заставою майна боржника в загальній сумі 2664835,39 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.04.2009 року 20519232,50 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 серпня 2009 року було затверджено реєстр кредиторів та включено до реєстру вимоги ХОД «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 2664835,39 дол. США.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2010 року було затверджено план санації боржника, відповідно до якого ВАТ завод «Електромаш» повинно сплачувати кошти ХОД «Райффайзен Банк Аваль».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд достроково розірвати кредитний договір № 010-2/02/1-478-07 від 19 квітня 2007 року укладений між ХОД «Райффайзен Банк Аваль» та ВАТ завод «Електромаш». Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач 16 квітня 2009 року звернувся з вимогою про дострокове повернення кредиту в повному обсязі в сумі 2576557,36 дол. США, чим саме фактично висловив бажання щодо розірвання договору, шляхом дострокового повернення позики та сплати процентів.
Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що банк має право у разі невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції. Також, зазначає що відповідно до ст. Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження про банкрутство зобов'язанні подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника а також документи що ї підтверджують.
Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ХОД «Райффайзен Банк Аваль» скористався своїм правом передбаченим умовами договору та діючим законодавством, звернувся до суду 16.04.2009 року з заявою про дострокове повернення кредиту в повному обсязі в сумі 2664835,39 дол. США.
Пунктом 7.4 договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником п.6.1,6.4,6.8,6.11,6.12,6.13. цього договору, банк має право, негайно обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією або достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та неустойку, передбачену договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ст. 1052 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 653 ЦК України у випадку розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У випадках зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняються з моменту досягнення згоди про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або не обумовлено характером його зміни.
Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з цивільних правовідносин (2009-2010 року) Верховного суду України від 07.10.2010 року, виходячи з характеру правовідносин сторін, які регулюються параграфом 2 глави 71 ЦК України, зміст ст. 596-599 та ст. 653 ЦК законодавець розрізняє поняття «розірвання договору», з одного боку, і «припинення зобов'язання договору». Зазначені поняття не є тотожними через відмінні підстави їх виникнення та юридичні наслідки, які породжені цими правовими явищами. Розірвання договору треба розглядати як один з видів припинення договору. Таким чином, в силу зазначених правових норм, за загальним правилом, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовую сам факт укладення ї дії договору включно до моменту його розірвання, а також зберігає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яких кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.
Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 1 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Приписами ст. 3 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.
Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Суд, звертає увагу сторін, що факт розірвання кредитного договору № 010-2/02/1-478-07 від 19.04.2007 року не припиняє дію іпотечного договору та ніяк не скасовує зобов'язання позивача (ВАТ завод «Електромаш») повернути кредитні кошти відповідачу (ХОД «Райффайзен Банк Аваль») у розмірі 2664835,39 дол. США по курсу НБУ станом на 07.04.2009 року 20519232,50 грн .
Також суд приймає до уваги той факт, що позивач ВАТ завод «Електромаш» знаходиться в процедурі санації.
Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" санація - система заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризація підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Враховуючи вказані обставини а також те, що відповідач ХОД «Райффайзен Банк Аваль» достроково звернувся з заявою про повернення кредитних коштів в повному обсязі, також надаючи оцінку усім наданим сторами доказам, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо дострокового розірвання кредитного договору № 010-2/02/1-478-07 від 19.04.2007 року обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від неодержаних доходів у розмірі 547735,48 дол. США по курсу 4363918,12 грн. та 3345236,24 грн. разом 7709181,36 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач (ВАТ завод «Електромаш») звернувся до відповідача (ХОД «Райффайзен Банк Аваль») з пропозицією про надання другого траншу кредиту.
17 вересня 2008 року ХОД «Райффайзен Банк Аваль» надіслав позивачу (ВАТ завод «Електромаш») індикативну пропозицію, в якій було зазначено ліміт у розмірі 2000000 дол. США строком на 10 років.(арк..29)
01 листопада 2008 року (ХОД «Райффайзен Банк Аваль») надіслав на адресу позивача (ВАТ завод «Електромаш») лист № 02-1/812 ( арк. 30), в якому повідомив, що на сьогоднішній день банк розглядає питання щодо збільшення кредитного ліміту підприємству на 2000000,00 дол. США, але у зв'язку з фінансовою кризою, що загострилася, банк переносить розгляд про відкриття вам нової кредитної лінії на невизначений термін до стабілізації ситуації в банківському секторі України. Також зазначив, що банк не заперечує, якщо позивач (ВАТ завод «Електромаш») перекредитується в іншій фінансовій установі.
Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем не надано доказів в підтвердження збитків, висновок економіста-спеціаліста вважає неналежним доказом оскільки при вирішені питань, порушених у висновку спеціаліст-економіст Ушаков В.С. про кримінальну відповідальність за ст..ст.384,385 Кримінального кодексу України не попереджався, у зв'язку з чим його відомості можуть містити помилкові данні.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
У роз'ясненні Вищого господарського суду України N 02-5/215 від 01.04.94 “Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” зазначається, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків (відшкодування шкоди), господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності, а саме наявність правил поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.
Відповідно до ч.1 ст.22, ч.1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв"язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв"язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.
Згідно ч.1, ч.2 ст.226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов"язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб"єктам, - зобов"язаний відшкодувати на вимогу цих суб"єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов"язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів запобігання збитків та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення. Недоведення хоч би одного з них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи викладене, а також вимоги ст. 33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків від неодержаних доходів у розмірі 547735,48 дол. США по курсу 4363918,12 грн. та 3345236,24 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено, жодного з елементів складу правопорушення, а саме наявність правил поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 16,22,651,653,575,623,1052,1054,1166 Цивільного кодексу України, ст.226,225 Господарського кодексу, статтями 1, 4, 12, 22, 32,33, 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволені позову відмовити частково.
Розірвати достроково кредитний договір № 010-2/02/1-478-07 від 19.04.2007 року укладений між ВАТ завод «Електромаш» та ХОД «Райффайзен Банк Аваль».
Стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк аваль», в особі ХОД «Райффайзен Банк Аваль» ( 61166, м. Харків, вул. Новгородська,11 код. 23321095) на користь ВАТ завод «Електромаш» ( 61038, м. Харків, вул.. Академіка Павлова, буд. 82, код. 05405581) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відмовити в задоволені вимог щодо стягнення збитків від неодержаних доходів у розмірі 547735,48 дол. США по курсу 4363918,12 грн. та 3345236,24 грн.
Суддя Добреля Н.С.
Повний текст рішення складено 21 червня 2011 року.