Запорізької області
21.06.11 Справа № 1/5009/2129/11
Суддя О.І. Немченко
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 1, кв. 13; поштова адреса: 49008, м. Дніпропетровськ, о/я 794)
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 24828 грн. 20 коп.
Суддя Немченко О.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -довіреність б/н від 06.04.2011р.;
від відповідача: не з'явився
Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік», м. Дніпропетровськ до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення 24828 грн. 20 коп., з яких: 24 000 грн. 00 коп. - основний борг, 489 грн. 20 коп. -пеня, 94 грн. 68 коп. - 3% річних; 244 грн. 32 коп. -інфляційні втрати.
Позов заявлено на підставі умов договору купівлі-продажу № 120 від 15.06.2009 року, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України і обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо оплати поставленого відповідачем товару.
21.04.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 19.05.2011 р.
В судовому засіданні 19.05.2011 р. позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав докази в підтвердження часткової оплати за поставлений товар в сумі 85989 грн. 81 коп.
У зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи був відкладений на 21.06.2011 р.
В судовому засіданні 21.06.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом суду не з'явився. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві та витягах державного реєстратора. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
15.06.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»(продавцем) та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 120, згідно п. 1.1 якого, продавець зобов'язувався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити мінісільгосптехніку, генератори, навісне обладнання та інші ТНС на умовах даного договору, в асортименті, кількості та номенклатурі у відповідності з накладними, які є невід'ємною частиною договору.
Розділом 2 договору передбачено, що продавець продає покупцю товар за договірними цінами, зазначеними у накладних до кожної партії товару. Загальна сума платежів по даному договору визначається на підставі сум, вказаних у накладних до кожної партії товару.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється у вигляді 100% авансового платежу на підставі рахунків, що виставлені продавцем покупцю, на оплату кожної партії товару.
Відповідно до п. 7.1 договору, договір діє до повного завершення всіх розрахунків між сторонами.
На виконання умов договору, згідно видаткових накладних (№ СП090615-004 від 15.06.2009 р.; № СП090702-016 від 02.07.2009 р.; №СП090925-002 від 25.09.2009 р.; № СП100226-001 від 26.02.20010 р., № СП100331-006 від 31.03.2010 р., № СП100428-013 від 28.04.2010 р.) та довіреностей, позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 109 989 грн. 81 коп.
Відповідачем отриманий від позивача товар був оплачений частково, в сумі 78 589 грн. 81 коп.
16.06.2010 р. позивачем відповідачу було направлено претензію вих. № 56/02 від 16.06.2010 р. з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 31 400 грн. 00 коп., що підтверджується описом до цінного листа від 18.06.2010 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.06.2010 р.
Після отримання претензії відповідачем було сплачено на користь позивача 7 400 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками.
Заборгованість в сумі 24 000 грн. 00 коп. відповідачем позивачу сплачена не була, у зв'язку з чим, останній звернувся до суду із цим позовом.
Стягнення з відповідача на користь позивача 24 000 грн. 00 коп. основного боргу, 489 грн. 20 коп. пені, 94 грн. 68 коп. 3% річних та 244 грн. 32 коп. інфляційних втрат було предметом судового позову у цій справі.
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов'язання за договором, передав відповідачу товар на загальну суму 109 989 грн. 81 коп., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, оригінали яких були досліджені судом в судовому засіданні, а копії яких містяться в матеріалах справи. На оплату товару були виставлені рахунки-фактури на загальну суму 109 989 грн. 81 коп.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково, всього в сумі 85 989 грн. 81 коп.
Розділом 2 договору, укладеного сторонами передбачено, що продавець продає покупцю товар за договірними цінами, зазначеними у накладних до кожної партії товару. Загальна сума платежів по даному договору визначається на підставі сум, вказаних у накладних до кожної партії товару.
Пунктом 3.2 вказаного договору передбачено, що оплата за товар здійснюється у вигляді 100% авансового платежу на підставі рахунків, що виставлені продавцем покупцю, на оплату кожної партії товару.
Відповідачем оплата товару на суму 24 000 грн. 00 коп. здійснена не була.
Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. ст.33, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 24 000 грн. 00 грн. позивачем документально підтверджений.
Відповідачем факт наявності заявленої до стягнення суми заборгованості не спростований, докази здійснення оплати в сумі 24 000 грн. 00 коп. не надані.
Враховуючи не надання сторонами доказів оплати відповідачем 24 000 грн. 00 коп., суд дійшов до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості до теперішнього часу відповідачем не погашена.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 24 000 грн. 00 коп. основного боргу підлягають задоволенню.
Підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 94 грн. 68 коп. 3% річних та 244 грн. 32 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до п. 5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність, відповідно до діючого законодавства України.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити сум боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданими позивачем розрахунками, останній просить стягнути суму втрат від інфляції за період прострочення з 30.12.2010 р. по 15.02.2011 р. в розмірі 244 грн. 32 коп. та 3% річних за період з 30.12.2010 р. по 15.02.2011 р. в сумі 94 грн. 68 коп.
Судом перевірено розрахунки сум втрат від інфляції та 3% річних надані позивачем.
Суд дійшов до висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції в розмірі 244 грн. 32 коп. та 94 грн. 68 коп. 3% річних.
Правомірними є також вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 489 грн. 20 коп. пені.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ( ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Згідно з п. 5.2 договору, за прострочення платежу покупцем сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 30.12.2010 р. по 15.02.2011 р. підлягають задоволенню в сумі 489 грн. 20 коп.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 24 000 грн. 00 коп. основного боргу, 489 грн. 20 коп. пені, 94 грн. 68 коп. 3% річних; 244 грн. 32 коп. інфляційних втрат.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, судові витрати (248 грн. 28 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відносяться на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 07.10.1997 р., з усіх рахунків встановлених державним виконавцем при виконанні рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 1, кв. 13; поштова адреса: 49008, м. Дніпропетровськ, о/я 794, р/р 26006121684001 в КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровська, МФО 305299, код 30548674, ІПН 305486704629) 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 20 коп. пені, 94 грн. (дев'яносто чотири) 68 коп. 3% річних; 244 (двісті сорок чотири) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 248 (двісті сорок вісім) грн. 28 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя О.І. Немченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «25»червня 2011 року.
Згідно з оригіналом.