Запорізької області
24.06.11 Справа № 17/5009/2379/11
Суддя Корсун В.Л.
за позовною заявою: державного підприємства “Придніпровська залізниця”, 49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108
до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72
про внесення змін до договору
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 01.01.11 № 39
ОСОБА_2, довіреність від 01.01.11 № 40
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 21.02.10 № 20-548
ОСОБА_4, довіреність від 27.12.10 № 20-600
04.05.11 до господарського суду Запорізької області звернулось державне підприємство “Придніпровська залізниця” (надалі ДП “Придніпровська залізниця”) з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (далі ВАТ “ЗМК “Запоріжсталь”) про внесення змін до договору від 01.06.10 № ПР/ДН-310-916/НЮп/53/20/2010/888 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Ухвалою від 04.05.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/2379/11, судове засідання призначено на 02.06.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
В судовому засіданні 02.06.11 судом оголошувалась перерва до 24.06.11.
У засіданні суду 24.06.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам роз'яснено про час написання рішення у повному обсязі.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 188, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 10 Закону України “Про залізничний транспорт”, зазначав наступне. 01.06.10 між сторонами у справі укладено договір № ПР/ДН-310-916/НЮп/53/20/2010/888 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. 14.03.11 на адресу відповідача ДП “Придніпровська залізниця” направлено проект додаткової угоди № ПР/ДН-310-916/Нюп/53/20/2010/888 Д-4 до договору від 01.06.10 № ПР/ДН-310-916/НЮп/53/20/2010/888, якою пропонувалось виключити з договору Додаток № 1 до нього, а також внести відповідні зміни в п. 2.2., 2.4., 3.1., 3.2., 3.3., 3.5, виклавши їх в новій редакції. Однак, 06.04.10 від відповідача надійшла відповідь проте, що даний проект додаткової угоди є безпідставним оскільки п. 32 Тарифного керівництва № 1 визначено, що при реалізації послуг за вільними тарифами сторони визначають методи погодження тарифу та даний проект додаткової угоди повернутий без розгляду. При цьому, позивач зазначає, що відповідно до п. 32 р. 2 Тарифного керівництва № 1, розрахунки за роботи й послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються суб'єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Вільні тарифи визначаються виходячи з кон'єктури ринку, якості і споживчих властивостей робіт і послуг. При реалізації послуг за вільними тарифами сторони визначають методи погодження тарифу: підписання протоколу за допомогою засобів зв'язку тощо виходячи з умов реалізації (терміновості реалізації та ін.). Отже, послуги, що надаються за вільними тарифами не відносяться до послуг, що надаються за державними регульованими цінами, а відтак ціна на такі послуги встановлюється на ринкових основах. Тому, позивач вважає, що визначення вартості послуг, що надаються за вільними тарифами на підставі калькуляцій є обґрунтованим способом визначення ціни на дані послуги. З огляду на вищевикладене, враховуючи відмову відповідача від внесення змін до спірного договору, просить суд позов задовольнити.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 01.06.11 № 20/2042118(АЮ) проти позовних вимог заперечив повністю зазначивши, що вважає умови запропоновані позивачем у додатковій угоді № ПР/ДН-310-916/Нюп/53/20/2010/888 Д-4 до договору від 01.06.10 № ПР/ДН-310-916/НЮп/53/20/2010/888 є неправомірними, необґрунтованими, та такими, що порушують інтереси відповідача, а тому підстави для її підписання відсутні з огляду на наступне. Пунктом 6 Тарифного керівництва № 1, розрахунки за перевезення вантажів, роботи і послуги, пов'язані з ними щодо яких не встановлені державні регульовані тарифи, проводяться за вільними тарифами, які визначаються суб'єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. А згідно з п. 32 Тарифного керівництва № 1 визначено, що при реалізації послуг за вільними тарифами сторони визначають методи погодження тарифу. Для узгодження вільних цін між сторонами договору, зважаючи на те, що одна зі сторін є монополістом, сторона, яка встановлює такі ціни повинна підготувати відповідну калькуляцію, яка відображає та містить економічне обґрунтування щодо розміру цін та тарифів на послуги, які нею надаються. Отже, калькуляція є методом погодження вільних цін на послуги, що надаються залізницею. Втім, позивачем не було надано калькуляцію, що позбавила ВАТ “ЗМК “Запоріжсталь” можливості визначити економічне обґрунтування цін на додаткові послуги, які пропонуються іншою стороною. За таких обставин, відповідач позбавлений можливості узгодити вільні ціни на послуги за договором. Також, на думку відповідача виключення з договору Додатку № 1 суперечить типовому договору, який наведено в Додатку № 1 до п. 2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів. Зокрема, пунктом 3.1. Додатку № 1 передбачено, що розмір плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки визначається за домовленістю сторін і зазначаються в доповненні до договору. В даному випадку, в Додатку № 1 до договору було внесено перелік додаткових послуг, які надаються відповідачу за вільними цінами. З урахуванням вищевикладеного, просить суд у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.06.10 між державним підприємством “Придніпровська залізниця” (Залізниця) та відкритим акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (Вантажовласник) укладено договір № ПР/ДН-310-916/НЮп/53/20/2010/888 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги з додатками до нього, предметом якого (п. 1.1.) є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
Даний договір є укладеним з протоколом розбіжностей від 01.06.10, протоколом урегулювання розбіжностей від 21.06.10, протоколом узгодженням розбіжностей від 12.07.10 та протоколом погодження протоколу узгодження розбіжностей від 20.08.10, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 2.2. договору (в редакції протоколу урегулювання розбіжностей від 21.06.10), Залізниця зобов'язалась приймати до перевезення та видавати вантажі Вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами (основними та додатковими), узгодженими графіками і заявками для надолуження навантаження Вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в Тарифному керівництві № 1, затвердженого наказом Мінтрансу України від 26.03.09 № 317, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 15.04.09 за № 340/16356 та в додатку № 1 до цього договору з узгодження ставок робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами.
Згідно з п. 2.4. договору, Вантажовласник зобов'язався здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги, перелічені у Тарифному керівництві № 1 та додатку № 1 до договору, у тому числі плату за користування вагонами і контейнерами, шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії на рахунок Залізниці (...). Одержані кошти Залізниця зараховує на особовий рахунок Вантажовласника. У разі наявності заборгованості, пені першочергово погашається заборгованість і пеня.
Пунктами 3.1., 3.2. договору (в редакції протоколу урегулювання розбіжностей від 21.06.10) передбачено, що розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається Вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів, затверджених калькуляцій.
Розмір плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки, визначається за домовленістю сторін і зазначається в Додатку № 1 до цього договору.
Розмір попередньої оплати за перевезення вантажів та надані транспортні послуги у поточному місяці (сума кредитового сальдо на особовому рахунку Вантажовласника) визначається з урахуванням середньодобових обсягів перевезень за поточний місяць.
У міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця відображає в особовому рахунку використання погоджених Вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг відповідно до Тарифного керівництва № 1 і Додатку № 1, а також штрафів на підставі відповідних документів, в тому числі рішень суду.
Залізниця надає переліки відображених сум щоденно, у відповідності до п. 3.3. договору в редакції протоколу урегулювання розбіжностей від 21.06.10,
- оригінал примірника переліку уповноваженому представнику Вантажовласника на станції Запоріжжя Ліве не пізніше третього дня оформлення документів, які є підставою для сплати;
- електрону версію переліку в текстовому форматі построково через електронну пошту не пізніше десятої години доби, що слідує за звітною. У тому разі, якщо мають місце розбіжності значень у переліку, надавати підтверджуючи документи цих розбіжностей.
По закінчені кожного місяця, але не пізніше п'ятого числа місяця, який слідує за звітним (наступного робочого дня, якщо цей день не робочий) - надається одна зведена податкова накладна і всі коригування до неї. При зміні вартості цієї послуги, стягнення плати здійснюється за новими ставками з моменту введення їх в дію з подальшим оформленням та підписанням додаткової угоди.
Згідно з п. 3.5. договору в редакції протоколу урегулювання розбіжностей від 21.06.10, вартість за перевезення, додаткових зборів та розмірів штрафів, передбачених п. 3.2., визначається Статутом залізниць України, Тарифним керівництвом № 1 з урахуванням підвищуючих коефіцієнтів, наказами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту та зв'язку України, вартість додаткових зборів згідно Додатку № 1 визначається калькуляціями, затвердженими Залізницею. На вартість послуг нараховується податок на додану вартість (ПДВ), в установленому законодавством порядку.
Зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.10. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконанні перевезення та надані послуги. Кожна сторона вправі розірвати договір до закінчення терміну його дії з попереднім повідомленням іншої сторони не менше ніж за двадцять днів (п. 7.4. договору в редакції протоколу урегулювання розбіжностей від 21.06.10).
Вбачається, що спірний договір від 01.06.10 у встановленому законодавством порядку не розірвано та його дія не припинена.
14.03.11 позивачем листом від 14.03.11 № ДН-3-45 було направлено на адресу відповідача, підписану Залізницею додаткову угоду від 14.03.11 № ПР/ДН-310-916/Нюп/53/20/2010/888 Д-4 до договору від 01.06.10 № ПР/ДН-310-916/НЮп/53/20/2010/888, згідно з якою позивач запропонував внести зміни до договору від 01.06.10 шляхом викладення п.п. 2.2., 2.4., 3.1., 3.2., 3.3., 3.5. у наступній редакції.
Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі Вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами (основними та додатковими), узгодженими графіками і заявками для надолуження навантаження Вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в Тарифному керівництві № 1, затвердженого наказом Мінтрансу України від 26.03.09 № 317, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 15.04.09 за № 340/16356 (п. 2.2. проекту додаткової угоди від 14.03.11).
Вантажовласник зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги, перелічені у Тарифному керівництві № 1, у тому числі плату за користування вагонами і контейнерами, шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії на рахунок Залізниці № 26038000002001 в Дніпропетровській філії АБ “Експрес-Банк” м. Дніпропетровська, МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828. Одержані кошти Залізниця зараховує на особовий рахунок Вантажовласника. У разі наявності заборгованості, пені першочергово погашається заборгованість і пеня (п. 2.4. проекту додаткової угоди від 14.03.11).
Розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається Вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів.
Розмір попередньої оплати за перевезення вантажів та надані транспортні послуги у поточному місяці (сума кредитового сальдо на особовому рахунку Вантажовласника) визначається з урахуванням середньодобових обсягів перевезень за поточний місяць (п. 3.1. проекту додаткової угоди від 14.03.11).
У міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця відображає в особовому рахунку використання погоджених Вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг відповідно до Тарифного керівництва № 1, а також штрафів на підставі відповідних документів, в тому числі рішень суду (п. 3.2. проекту додаткової угоди від 14.03.11).
Залізниця надає переліки відображених сум щоденно:
- оригінал примірника переліку уповноваженому представнику Вантажовласника на станції Запоріжжя Ліве не пізніше третього дня оформлення документів, які є підставою для сплати;
- електрону версію переліку в текстовому форматі построково через електронну пошту не пізніше десятої години доби, що слідує за звітною. У тому разі, якщо мають місце розбіжності значень у переліку, надавати підтверджуючи документи цих розбіжностей.
По закінчені кожного місяця, але не пізніше п'ятого числа місяця, який слідує за звітним (наступного робочого дня, якщо цей день не робочий) - надається одна зведена податкова накладна і всі коригування до неї. Вартість послуги за вільними тарифами “Підготовка та надання вантажовідправниками (вантажоодержувачам) документів про проведені розрахунки перевезення через Єдине ТЕХПД (за один перевізний документ) складає 3,25 грн. без урахування ПДВ. ПДВ нараховується окремо у встановленому порядку і відображується у переліках та особовому рахунку Вантажовласника. При зміні вартості цієї послуги, стягнення плати здійснюється за новими ставками з моменту введення їх в дію з подальшим оформленням та підписанням додаткової угоди (п. 3.3. проекту додаткової угоди від 14.03.11).
Вартість за перевезення, додаткових зборів та розмірів штрафів, передбачених п. 3.2., визначається Статутом залізниць України, Тарифним керівництвом № 1 з урахуванням підвищуючих коефіцієнтів, наказами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту та зв'язку України. На вартість послуг нараховується податок на додану вартість (ПДВ), в установленому законодавством порядку.
Зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи) (п. 3.5. проекту додаткової угоди від 14.03.11).
Також, у п. 7 проекту додаткової угоди від 14.03.11 передбачено внесення змін до спірного договору шляхом виключення додатку № 1 до договору від 01.06.10 № ПР/ДН-310-916/НЮп/53/20/2010/888 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Зазначений лист від 14.03.11 № ДН-3-45 та примірник додаткової угоди від 14.03.11 були отриманні уповноваженим представником відповідача - 17.03.11, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.
Листом від 04.04.11 № 80-9-2026805 ВАТ “ЗМК “Запоріжсталь” повернуто без розгляду додаткову угоду від 14.03.11 до договору від 01.06.10 № ПР/ДН-310-916/НЮп/53/20/2010/888 з підстав відсутності відповідної калькуляції цін, яка повинна відображати та містити економічне обґрунтування щодо розміру цін та тарифів на послуги, які надаються стороною.
Відповідно до положень ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Таким чином, враховуючи недосягнення сторонами згоди щодо внесення змін до договору від 01.06.10 № ПР/ДН-310-916/НЮп/53/20/2010/888, позивач набув право передати відповідний спір на вирішення суду.
Предметом спору у справі є внесення змін до п.п. 2.2., 2.4., 3.1.-3.3., 3.5. договору від 01.06.10 № ПР/ДН-310-916/НЮп/53/20/2010/888 шляхом викладення їх у редакції, яка запропонована позивачем в додатковій угоді від 14.03.11 № ПР/ДН-310-916/Нюп/53/20/2010/888 Д-4 до спірного договору, а також виключення із договору від 01.06.10 Додатку № 1.
Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Статтею 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 627 вказаного Кодексу, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Аналогічні норми містить і ст. 67 ГК України, якою передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Договір є обов'язковим для виконання (ст. 629 ЦК України).
Частиною 4 ст. 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1).
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 цієї статті).
Крім того, ст. 652 ЦК України передбачає можливість зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.
Так, за приписами ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1).
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч. 2).
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4).
Із змісту вказаної норми вбачається, що укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, в ході виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.
При укладенні договору та визначені його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.
Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору.
Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
При цьому, зміна або розірвання договору можлива лише за наявності чотирьох умов, передбачених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України.
Проте, як встановлено судом, позивачем в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, не доведено за допомогою належних засобів доказування настання обставин, які в розумінні ст.ст. 651, 652 ЦК України є підставою для внесення змін до спірного договору.
Згідно ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з п. 7.2. спірного договору, у разі прийняття нормативних актів, які змінюють умови надання послуг з перевезення вантажів, розміри платежів, зборів та порядок їх сплати і т. ін., дані зміни застосовуються в порядку і строк передбачений даними нормативними актами, з подальшим приведенням договору у відповідність до таких нормативних актів шляхом внесення необхідних доповнень і змін до цього договору.
Відповідно до п. 7.3. договору, усі зміни й доповнення до цього договору оформлюються у письмовій формі, підписуються сторонами і стають невід'ємною частиною договору після підписання.
Матеріали справи свідчать, що позивачем не наведено жодної правової норми, яка б підтверджувала, що спірні умови договору, а також Додаток № 1 до договору від 01.06.10 суперечать вимогам чинного законодавства. Крім того, позивачем не обґрунтовано жодним нормативно-правовим актом, приписи якого би змінювали умови надання послуг з перевезення вантажів, розміри платежів, зборів, порядок їх сплати та ін., що є необхідною умовою для приведення спірного договору у відповідність до таких нормативних актів шляхом внесення необхідних доповнень і змін до цього договору.
Щодо посилань позивача на необхідність внесення змін до договору з огляду на п. 32 р. 2 Тарифного керівництва №1, то суд не вважає його підставою для зміни діючого між сторонами договору від 01.06.10 з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 ГК України, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.
Статтею 190 ГК України передбачено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни (ч. 1). Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання (ч. 2).
Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України
та пов'язані з ними послуги (надалі Тарифне керівництво № 1), який затверджений наказом Міністерства транспорту та заявку України від 26.03.09 № 317 передбачено перелік послуг, на які встановлені державні регульовані тарифи.
Так, у відповідності до п. 3 Тарифного керівництва № 1, державні регульовані тарифи встановлюються на: внутрішні та міжнародні (експорт та імпорт) вантажні перевезення, що здійснюються на лініях широкої та європейської колій загальної мережі залізниць України; охорону та супроводження вантажів, що підлягають обов'язковій охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті; користування вагонами і контейнерами залізниць; роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких наведено в розділі III цього Збірника.
Згідно з п. 6 Тарифного керівництва № 1, розрахунки за перевезення вантажів, роботи і послуги, пов'язані з ними, щодо яких не встановлені державні регульовані тарифи, проводяться за вільними тарифами, які визначаються суб'єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються за вільними тарифами, наведено в табл. 5 пункту 32 розділу II цього Збірника.
У відповідності до п. 32 Тарифного керівництва № 1, розрахунки за роботи й послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів,
провадяться за вільними тарифами, які визначаються суб'єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
Вільні тарифи визначаються виходячи з кон'юнктури ринку, якості і споживчих властивостей робіт і послуг.
При реалізації послуг за вільними тарифами сторони визначають методи погодження тарифу: підписання протоколу за допомогою засобів зв'язку тощо виходячи з умов реалізації (терміновості реалізації та ін.).
Отже, чинним законодавством передбачено перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами, на підставі окремих договорів.
До таких, зокрема, і відноситься договір від 01.06.10 № ПР/ДН-310-916/НЮп/53/20/2010/888 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого є послуги, пов'язані з перевезенням вантажів залізницею.
За таких обставин, враховуючи, що в даному випадку в спірних правовідносинах розрахунки між сторонами провадяться за вільними тарифами, які визначаються суб'єктами господарювання за згодою сторін, а не за державними регульованими тарифами, суд не вбачає підстав щодо необхідності внесення змін до договору з огляду на п. 32 р. 2 Тарифного керівництва №1.
Крім того, суд звертає увагу, що за приписами ст.ст. 627, 628 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, в даному випадку, сторони уклали спірний договір саме на тих умовах, які вони визначили і погодили, при цьому, позивачем в ході розгляду справи не доведено, що внесення змін до спірного договору є обов'язковим відповідно до норм чинного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та вважає, що позовні вимоги є недоведеними. У зв'язку чим, у задоволені позову відмовляється.
Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволені позову відмовити.
Суддя В.Л. Корсун
Повне рішення складено 29.06.2011.