"21" червня 2011 р. м. Київ К-9595/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.
Суддів -Васильченко Н.В.
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
Чалого С.Я.
при секретарі -Кальненко О.І.
за участю представників:ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт” -Данилюк Д.В.
Державної авіаційної адміністрації України
- Кушпіль Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргоюДержавної авіаційної адміністрації України
напостанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року
у справі№ 234/7-06/19
за позовомЗакритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Аеросвіт”
до1. Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації
2. Державної авіаційної адміністрації України
провизнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
У травні 2006 року Закрите акціонерне товариство “Авіакомпанія “Аеросвіт” звернулось до Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації та Державної авіаційної адміністрації України з позовом, в якому, з урахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог просило визнати дії Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації щодо надання разових дозволів на виконання польотів між Україною та Туркменістаном протиправними та зобов'язати Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації та Державну авіаційну адміністрацію України утриматися від вчинення певних дій, а саме не надавати Державній національній службі «Туркменховайоллари»ім.. Великого Сапармурата Туркменбаши разові дозволи на виконання рейсів між Україною та Туркменистаном.
Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідача - Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, яка порушує права та законні інтереси ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт». Зокрема, відповідач не виконує умови п. 3 Протоколу переговорів між Національним управлінням «Туркменховайоллари», Центральним банком Туркменистану та Державним Департаментом авіаційного транспорту України, котрі відбулися 6-7 листопада 2001 року з метою врегулювання спірних питань щодо виконання Угоди, укладеної між Урядом України та Урядом Туркменистану «Про співпрацю в галузі повітряного сполучення»від 25.02.1993 року. Також, відповідач не приймає рішення про припинення польотів, призначеними підприємствами України та Туркменистану до виконання Центральним банком Туркменистану заявок позивача на купівлю валюти на загальну суму 1837666,00 доларів США за офіційним курсом Центрального банку Туркменистану і надходження зазначених коштів на рахунок позивача в обслуговуючому банку в Україні.
Постановою господарського суду Київської області від 02.04.2007р. в позові відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що згідно з вимогами ст. 21 Угоди від 25.02.1993 року, укладеної між Урядом України та Урядом Туркменистану, будь-який спір, що виникає у зв'язку з тлумаченням або застосуванням окремих статей Угоди або додатку до неї, буде вирішуватися шляхом прямих переговорів між авіаційною владою обох договірних сторін. Якщо зазначена влада не досягне згоди, суперечка буде вирішена по дипломатичних каналах.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року постанову господарського суду Київської області від 02.04.2007 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано бездіяльність Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації щодо невиконання п. 3 Протоколу переговорів між Національним управлінням «Туркменховайоллари», Центральним банком Туркменістану та Державним департаментом авіаційного транспорту України, котрі відбулися 6-7 листопада 2001 року (неприпинення польотів призначеними підприємствами України та Туркменістану) протиправною. Зобов'язано Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації виконати умови п. 3 Протоколу переговорів між Національним управлінням «Туркменховайоллари», Центральним банком Туркменістану та Державним департаментом авіаційного транспорту України, котрі відбулися 6-7 листопада 2001 року, а саме, прийняти рішення про припинення польотів призначеними підприємствами України та Туркменістану до виконання Центральним банком Туркменістану заявок Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»на купівлю валюти на загальну суму 1837666,00 доларів США з офіційним курсом Центрального банку Туркменістану і надходження зазначених коштів на рахунок позивача в обслуговуючому банку в Україні.
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції Державна авіаційна адміністрація України звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року, та залишити в силі постанову господарського суду Київської області від 02.04.2007р.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.02.1993 року Уряд України та Уряд Туркменистану уклали угоду «Про співпрацю в галузі повітряного сполучення»яка набула чинності 25.02.1993 року та чинна на даний час, відповідно до якої кожна договірна сторона надає другій договірній стороні права, передбачені цією Угодою, з метою встановлення міжнародного повітряного сполучення за маршрутами, визначеними у додатку до Угоди.
Усі технічні та комерційні питання щодо польотів повітряних суден та перевезення пасажирів, багажу, вантажів та пошти на договірних лініях, а також усі питання щодо комерційної співпраці, в тому числі щодо розкладу, частоти рейсів, типів повітряних суден, заправки авіапаливом, технічного обслуговування повітряних суден на землі та порядку фінансових розрахунків, будуть вирішуватися за домовленістю між призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін та надаватись авіаційній владі Договірних Сторін на затвердження (п. 4 ст. 3 Угоди).
Відповідно до п.1 ст.5 Угоди кожна Договірна сторона буде мати право анулювати дозвіл на польоти чи призупинити користування вказаними в статті 3 цієї Угоди правами, наданими призначеному авіапідприємству іншою Договірною Стороною, або вимагати виконання таких умов, які вона вважатиме потрібними при користуванні цими правами: а) у будь-якому випадку, коли вона не впевнена в тому, що переважне володіння та дійсний контроль над цим авіапідприємством належить Договірній Стороні. Яка призначила це авіапідприємство, чи її громадянам. б) у разі, якщо це авіапідприємство не дотримується законів і правил Договірної Сторони яка надає ці права, в) у разі, якщо авіапідприємство будь-яким чином не дотримується умов, що передбачені в цій Угоді.
Якщо негайне анулювання, призупинення або вимога виконання умов, вказаних в пункті 1 цієї статті, не є необхідним для попередження подальших порушень законів та правил, то право, про яке йдеться у цьому пункті, буде використовуватися тільки після консультацій між авіаційною владою Договірних Сторін. Такі консультації між авіаційною владою повинні відбутися у можливо стислі строки з дати запиту (п. 2 ст. 5 Угоди).
На виконання умов Угоди Договірними сторонами було призначено авіапідприємства з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами. Українським авіапідприємством призначено Закрите акціонерне товариство Авіакомпанія «Аеросвіт», Туркменським авіапідприємством призначено Державну національну службу «Туркменховайоллари»ім. Великого Сапармурата Туркменбаши.
Позивач згідно уточнених позовних вимог просив суд визнати дії Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації щодо надання разових дозволів на виконання польотів між Україною та Туркменистаном протиправними та зобов'язати Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації утриматися від вчинення певних дій, а саме не надавати Державній національній служби «Туркменховайоллари»ім. Великого Сапармурата Туркменбаши разові дозволи на виконання рейсів між Україною та Туркменистаном, у зв'язку з затримкою Центральним Банком Туркменистану конвертації та переказів коштів, отриманих ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»від продажу авіаквитків в Туркменістані.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові суд апеляційної інстанції виходив з того, що для відновлення справедливих та рівних умов експлуатації договірних ліній, як це передбачено Угодою про повітряне сполучення, Державіаслужба мала припинити польоти Національного управління «Туркменховайоллари»до України та з України.
Однак колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Розглядаючи справу суд першої інстанції обґрунтовано мотивував рішення посиланням на статтю 21 зазначеної вище Угоди, якою передбачено, що будь-який спір, що виникає у зв'язку з тлумаченням або застосуванням окремих статей цієї Угоди або додатка до неї, буде вирішуватися шляхом прямих переговорів між авіаційною владою обох Договірних Сторін. Якщо зазначена влада не досягне згоди, суперечка буде вирішена по дипломатичних каналах.
Отже, приписами ст. 21 Угоди укладеної між урядом України та Урядом Туркменистану «Про співпрацю в галузі повітряного сполучення»від 25.02.1993 року встановлено, що якщо визначена Договірними сторонами «авіаційна влада», не вирішує спір виниклий між сторонами, суперечка буде вирішена по дипломатичних каналах.
З матеріалів справи вбачається, що 6-7 листопада 2001 року було проведено переговори між Національним управлінням «Туркменховаеллари», Центральним Банком Туркменистану га Державним департаментом авіаційного транспорту України. Сторони у переговорах дійшли згоди, що Центральний Банк Туркменистана щомісячно після подачі кожної заявки «Авіакомпанії»Аеросвіт»проводить конвертацію манатних коштів у повному об'ємі. Після проведення конвертації манатних коштів в повному об'ємі «Авіакомпанії»Аеросвіт»проводить платежі за надані послуги Національним управлінням «Туркменховаеллари»на протязі п'яти робочих днів (п. 2 протоколу переговорів). В пункті 3 Протоколу переговорів зазначено, що у випадку невиконання пункту 1 Протоколу Державний департамент авіаційного транспорту України має право прийняти рішення про припинення польотів призначеними авіапідприємствами обох країн у відповідності до п. 1 ст. 11 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменистану «Про співпрацю в галузі повітряного сполучення»від 25.02.1993 року.
Пунктом 1 ст. 11 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменистану «Про співпрацю в галузі повітряного сполучення»від 25.02.1993 року встановлено, що визначеним авіапідприємствам Договірних Сторін будуть надані справедливі та рівні умови експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами між їхніми відповідними територіями.
З зазначеного вбачається, що на момент складання протоколу переговорів Державному департаменту авіаційного транспорту України було надано право щодо прийняття рішення про припинення польотів призначеними авіапідприємствами обох країн у відповідності до п. 1 ст. 11 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменистану «Про співпрацю в галузі повітряного сполучення»від 25.02.1993 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що право на прийняття рішення про припинення польотів не є зобов'язанням перед одним із перевізників.
Враховуючи наведене, судова колегія визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції і вважає, що рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону, було помилково скасовано судом апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Державної авіаційної адміністрації України задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року скасувати, а постанову господарського суду Київської області від 02.04.2007р. залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді: