"23" червня 2011 р. м. Київ К-51677/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного сулу від 31 липня 2009 року у справі №2-а-24070/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області, в якому зазначив, що він має правовий статус дитини війни, а тому відповідач має виплачувати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, таке підвищення у зазначеному розмірі й не виплачується, тому він просить зобов'язати відповідача нарахувати на його користь як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного сулу від 31 липня 2009 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області провести нарахування та виплатити щомісячні доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007 по 31.12.2007 року. У задоволені решти вимог -відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідач не здійснює позивачу виплати у відповідності до вимог зазначеного Закону посилаючись на відсутність у нього коштів на такі виплати та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2007 рік з урахуванням положення ст. 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч, 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(«Справа про соціальні гарантії громадян»), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Конституційний Суд України у своєму рішенні дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3 частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтями 21, 22, пункту 1 частини 2 статті 92, частинами 1 та 2, 3 статті 95 Конституції України
Рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття рішення Конституційного Суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом.
За чинним законодавством, розмір мінімальної пенсії за віком визначається ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-ІУ.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001, і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
За таких обставин суди дійшли правильного висновку про те, що відповідач повинен здійснити перерахунок позивачу пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області -залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного сулу від 31 липня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: