"23" червня 2011 р. м. Київ К-45243/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року у справі №2а-141/09/0532 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 8 травня 2009року позов ОСОБА_1 про зобов'язання виплатити допомогу по догляду за дитиною задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2009 апеляційна скарга повернута заявникові з підстав не усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2009 року.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначене судове рішення, та направити справу до апеляційного суду для розгляду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів скарги, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через те, що вона не відповідає вимогам статті 187 КАС України. Апелянту було встановлено строк усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом направлення на адресу апеляційного суду квитанції про сплату судового збору.
Однак, недоліки апеляційної скарги, у встановлений судом строк, усунуті не були.
Згідно п.3 розділу VII Прикінцевих та Перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:
1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;
2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту;
3) розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.
Відповідно до ст. 3 Декрету КМ України від 21.01.1993р. № 7-93 "Про державне мито" державне мито із позовних заяв справляється в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян - в розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до п. 7 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»(в редакції, яка була чинна у 2008 році) від сплати державного мита звільняються органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги і пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.
Отже, звільнення органів управління праці та соціального захисту населення за подання апеляційної скарги Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»не передбачено.
Таким чином, оскільки вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не виконано, тому суд апеляційної скарги підставно повернув апеляційну скаргу заявникові.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судами при розгляді справи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради -залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді: