"22" червня 2011 р. м. Київ К-5125/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів - Смоковича М.І.
Ситникова О.Ф.
Малиніна В.В..
Чумаченко Т.А.
Мироненка О.В. (суддя -доповідач)
провівши попередній розгляд справи за скаргою ОСОБА_5 на дії начальника Відділу Державної виконавчої служби Корольовського районного управління юстиції м. Житомира за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 04 квітня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року,
У листопаді 2004 року заявниця звернулася до суду зі скаргою на дії начальника Відділу Державної виконавчої служби Корольовського районного управління юстиції м. Житомира щодо невжиття заходів по наданню правової оцінки порушенням, допущеним державним виконавцем Кімом В.В. Просила зобов'язати дану особу видати їй копію акту опису належного їй майна і передачі майна на зберігання.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 04 квітня 2007 року відмовлено в задоволенні скарги.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, заявниця звернулася зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 22 грудня 2008 року апеляційну скаргу заявника залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, заявник звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Зі справи вбачається, що відповідно рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2003 року, яке вступило в законну силу, ОСОБА_5 та її сина ОСОБА_6 було виселено без надання іншого жилого приміщення. В зв'язку з тим, що ОСОБА_5 та її син ОСОБА_6 в добровільному порядку не виконували зазначене рішення суду, ВДВС Корольовського районного управління юстиції м. Житомира було порушено виконавче провадження про примусове виконання зазначеного рішення суду.
Судом встановлено, ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 08.06.2004 року відстрочено виконання вищезазначеного рішення суду до 10.09.2004 року. ВДВС Корольовського РУЮ м. Житомира призначено примусове виконання рішення суду першої інстанції від 10.10.2003 року на 13.09.2004 року.
Зі справи вбачається, що виселення ОСОБА_5 та її сина з АДРЕСА_1, проведено 13.09.04 року ВДВС Корольовського РУЮ м. Житомира, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, державним виконавцем ВДВС Корольовського РУЮ м. Житомира була надана копія акту опису належного їй майна та передачі майна на зберігання (а.с. 25-28).
Відповідно до ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99р., державний виконавець зобов»язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, не є перешкодою для виконання рішення.
Посилання ОСОБА_5 на те, що державним виконавцем не було письмово повідомлено її про день і час примусового виселення, а тому дії державного виконавця щодо проникнення в її житло є самовільними, не знайшло свого підтвердження в суді, оскільки в матеріалах справи знаходиться лист (а.с.14) від 03.09.2004р. за № 27823/20165 про попередження ОСОБА_5 про примусове виселення, яке було призначено на 13.09.2004р. о 10.00 год.
Ухвалюючи рішення, суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 04 квітня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді
Смокович М.І. Ситников О.Ф. Малинін В.В.. Чумаченко Т.А. Мироненко О.В.