"22" червня 2011 р. м. Київ К-28333/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів - Смоковича М.І.
Ситникова О.Ф.
Малиніна В.В..
Чумаченко Т.А.
Мироненка О.В. (суддя -доповідач)
провівши попередній розгляд справи за позовом Мусульманської автономної релігійної громади «Давет» до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим у справах релігій про визнання дій незаконними зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Республіканського комітету Автономної Республіки Крим у справах релігій на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03 лютого 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року,
У грудні 2009 року позивач звернувся в суд із позовом до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим у справах релігій про визнання незаконними дій в частині складання експертних висновків та в частині подання адміністративного позову про припинення діяльності мусульманської громади «Давет». Свої вимоги мотивує тим, що 13.10.2009 року посадовими особами відповідача були складені експертні висновки про конференції, проведені позивачем, в яких була надана негативна оцінка діяльності мусульманської громади. Вважає, що зазначені експертні висновки є незаконними, оскільки посадові особи відповідача не наділені компетенцію щодо проведення експертиз, а також у відповідача відсутні спеціалісти в області знань, що була предметом дослідження. Також вважає незаконними дії відповідача в частині подачі позову до суду про припинення діяльності мусульманської громади «Давет», оскільки відповідач не має права втручатися у діяльність позивача, підстави для припинення діяльності позивача, визначені законодавством, відсутні, а також у відповідача відсутні повноваження на пред»явлення такого позову.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Республіканського комітету Автономної Республіки Крим у справах релігій в частині складання експертних висновків №819/01-07/8, №821/01-07/8, №820/01-07/8 від 13.10.2009 стосовно Мусульманської автономної релігійної громади «Давет». В задоволенні решти позовних вимог вимовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду 21 липня 2010 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Зі справи вбачається, що Мусульманська автономна релігійна громада «Давет»зареєстрована як релігійна організація Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим у справах релігій 30.03.2007 року, згідно свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної організації №1299 (арк..с.50-52). Відповідачем 13.10.2009 року складено три експертних висновки: №819/01-07/8 про конференцію, проведену автономною мусульманською релігійною громадою «Давет»22.03.2008 року; №821/01-07/8 про матеріали, надані на конференції «Радикалізм, екстремізм та ісламізм. Реалії та міфи у «війні з тероризмом», що проведена мусульманською автономною релігійною громадою «Давет»02.08.2008 року; №820/01-07/8 про конференцію, проведену автономною мусульманською релігійною громадою «Давет», в якому надана оцінка конференції від 11.08.2007 року (арк..с. 15-22). Також, 13.10.2009 року Республіканський комітет Автономної Республіки Крим у справах релігій звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Мусульманської автономної громади «Давет»про припинення діяльності. Позов обґрунтований тим, що діяльність мусульманської автономної громади «Давет»виходить за межи статутної діяльності та порушує вимоги Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»з посиланням на зазначені експертні висновки (арк..с.8-10).
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.1 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»визначено, що завданнями цього Закону є: гарантування права на свободу совісті громадянам України та здійснення цього права; забезпечення відповідно до Конституції України, Декларації про державний суверенітет України та норм міжнародного права, визнаних Україною, соціальної справедливості, рівності, захисту прав і законних інтересів громадян незалежно від ставлення до релігії; визначення обов'язків держави щодо релігійних організацій; визначення обов'язків релігійних організацій перед державою і суспільством; подолання негативних наслідків державної політики щодо релігії і церкви; гарантування сприятливих умов для розвитку суспільної моралі і гуманізму, громадянської злагоди і співробітництва людей незалежно від їх світогляду чи віровизнання.
Статтею 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
Відповідно до вимог ст. 3 зазначеного вище Закону, здійснення свободи сповідувати релігію або переконання підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для охорони громадської безпеки та порядку, життя, здоров'я і моралі, а також прав і свобод інших громадян, встановлені законом і відповідають міжнародним зобов'язанням України.
Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій, сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями, бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.
Державний орган України у справах релігії утворюється Кабінетом Міністрів України. Повноваження Республіканського комітету АР Крим у справах релігій встановлені Положенням про Республіканський комітет Автономної Республіки Крим у справах релігій, затвердженим Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 27.06.2006 року №322, відповідно до якого п.1 встановлено, що Республіканський комітет Автономної Республіки Крим у справах релігій є органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, підзвітним, підконтрольним і підвідомчим Раді міністрів Автономної Республіки Крим підзвітним Верховній Раді Автономної Республіки Крим.
Відповідно до п. 2 Положення, Республіканський комітет Автономної Республіки Крим у справах релігій в межах своєї компетенції забезпечує проведення на території Автономної Республіки Крим державної політики стосовно релігії та церкви, вирішення питань, пов'язаних з державно-церковними відносинами, реалізацію прав громадян на свободу совісті, дотримання принципів відокремлення церкви від держави та школи від церкви, сприяє виконанню релігійними організаціями їх статутних завдань, не втручаючись у здійснену ними відповідно до діючого законодавства діяльність.
Пунктом 4 Положення встановлені функції та повноваження Республіканського комітету Автономної Республіки Крим у справах релігій. Однак, повноваження про проведення експертних перевірок та надання експертних висновків відсутнє.
Ухвалюючи рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині визнання протиправними дій Республіканського комітету Автономної Республіки Крим у справах релігій в частині складання експертних висновків №819/01-07/8, №821/01-07/8, №820/01-07/8 від 13.10.2009 року стосовно Мусульманської автономної релігійної громади «Давет»та про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Республіканського комітету Автономної Республіки Крим у справах релігій в частині звернення до суду з адміністративним позовом про припинення Мусульманської автономної релігійної громади «Давет»з огляду на наступне.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», у разі порушення релігійною організацією, що є юридичною особою, положень цього Закону та інших законодавчих актів України її діяльність може бути припинено за рішенням суду.
Повноваження суб'єкта владних повноважень звертатися до суду з адміністративними позовами визначені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, частиною четвертою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: - про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; - про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); - в інших випадках, встановлених законом.
З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим у справах релігій залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03 лютого 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді
Смокович М.І. Ситников О.Ф. Малинін В.В.. Чумаченко Т.А. Мироненко О.В.