91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
23.06.11 Справа № 24/35пд/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ
до Комунального підприємства "Старобільськтепло", м. Старобільськ Луганської області
про розгляд розбіжностей, які виникли при укладенні договору від 01.04.2011 № 610147
Суддя Рябцева О.В.
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1 -заст. начальника юридичного відділу, дов. від 01.10.2010 № 200 (19.05.2011, 07.06.2011, 16.06.2011), ОСОБА_2 -пров. юрисконсульт, дов. від 20.04.2011 б/н (23.06.2011);
від відповідача -ОСОБА_3 -юрисконсульт, дов. від 01.02.2011 № 1 (19.05.2011, 07.06.2011), ОСОБА_4 -юрисконсульт, дов. від 16.06.2011 № 293 (16.06.2011, 23.06.2011).
Позивачем заявлена вимога про укладення окремих пунктів договору від 01.04.2011 № 610147 в редакції позивача, а саме:
- пункт 1.3. договору у наступній редакції: "Послуги юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності, які знаходяться у житловому фонді "Споживача", надаються на підставі прямих договорів, укладених безпосередньо з "Виробником";
- пункт 2.2. договору у наступній редакції: "Виробник" не несе відповідальності за погіршення якості води в мережах "Споживача";
- пункт 3.2. договору у наступній редакції: "Межа балансового розмежування водопровідних мереж-місце підключення мереж "Споживача" до мереж "Виробника". Межа балансового розмежування каналізаційних мереж-контрольний випускний колодязь "Споживача", у якому з'єднуються мережі "Виробника" та "Споживача";
- пункт 4.4. договору у наступній редакції: "Кількість стічних вод, які надходять з мереж "Споживача", визначаються згідно:
- кількості холодної води за показниками приладів обліку, а при їх відсутності, - по розрахунковій кількості води (п. 4.3. договору);
- кількість гарячої води, яка визначається "Споживачем", згідно акту, погодженого з теплопостачальною організацією.";
- розділ 5 не доповнювати пунктом 5.4.;
- пункт 9.1. договору у наступній редакції: "Даний договір вступає в силу з дня його підписання і діє по 31.12.2011.".
На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що на підставі ч. 3 ст. 179 ГК України направив на адресу відповідача два примірника договору на водопостачання і водовідведення від 01.04.2011 № 610147. На адресу позивача 19.04.2011 надійшов підписаний відповідачем договір від 01.04.2011 з протоколом розбіжностей, за результатами розгляду якого позивач не погодився з запропонованою редакцією пунктів 1.3., 2.2., 3.2., 4.4., 9.1., а також з доповненням розділу 5 договору п. 5.4.
Відповідач надав відзив, в якому просить при винесенні рішення врахувати його позицію, викладену в протоколі розбіжностей.
У судовому засіданні 19.05.2011 оголошувалась перерва до 07.06.2011, у судовому засіданні 07.06.2011 до 16.06.2011, у судовому засіданні 16.06.2011 до 23.06.2011.
Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що листом від 08.04.2011 № 161 позивач направив відповідачу проект договору від 01.04.2011 № 610147 на водопостачання і водовідведення та необхідні для його укладення документи.
Відповідач -Комунальне підприємство "Старобільськтепло" згідно рішення Старобільської міської ради від 21.07.2009 № 35/11 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг на території м. Старобільська" визначено виконавцем з управління будинком, спорудою або групою будинків, з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, з ремонту приміщень, будинків, споруд КП "Старобільськтепло".
За актом приймання-передачі основних виробничих і невиробничих фондів від 17.08.2009, здійсненого згідно розпорядження міського голови від 07.08.2009 № 129, та затвердженого ним, з балансу КП "Старобільське міське комунальне підприємство" на баланс КП "Старобільськтепло" передано, у тому числі, житлові багатоквартирні будинки.
КП "Старобільськтепло" листом від 18.04.2011 № 220 направило Старобільському управлінню ТОВ "Луганськвода" підписаний договір з протоколом розбіжностей.
Зокрема, п. 1.3. в редакції позивача передбачено, що: "п. 1.3.Послуги юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності, які знаходяться у житловому фонді "Споживача", надаються на підставі прямих договорів, укладених безпосередньо з "Виробником".
Відповідач вважає необхідним після слова "послуги" вказати слово "населенню" і викласти цей пункт в наступній редакції: "п. 1.3.Послуги населенню, юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності, які знаходяться у житловому фонді "Споживача", надаються на підставі прямих договорів, укладених безпосередньо з "Виробником".
Згідно редакції позивача, п. 2.2. передбачає, що: "Виробник" не несе відповідальності за погіршення якості води в мережах "Споживача".
Відповідач пропонує вилучити цей пункт або доповнити п. 2.1.Вказати номер експертизи, дату дозволу до якого він дійсний, у разі відсутності у виробника дозволу відповідних установ на відхилення якості питної води від вимог ДСанПіт 2.2.4.-171-10, якість питної води повинна відповідати вимогам Держстандарту. Виробник щомісячно надає споживачу протокол властивостей складу і показників постачаємої води.
За проектом договору в редакції позивача: "п. 3.2.Межа балансового розмежування водопровідних мереж-місце підключення мереж "Споживача" до мереж "Виробника". Межа балансового розмежування каналізаційних мереж-контрольний випускний колодязь "Споживача", у якому з'єднуються мережі "Виробника" та "Споживача".
Відповідач в протоколі розбіжностей пропонує даний пункт викласти в зміненій редакції: "п. 3.2.Межа балансового розмежування водопровідних мереж:
холодного водопостачання -система від першої розташованої в будинку по ходу холодної води запірної гідравлічної арматури (якщо будинок не обладнаний загальнобудинковим лічильником холодної води) або першої запірної гідравлічної арматури після загальнобудинкового лічильника, за винятком внутрішньо квартирних мереж, які починаються з трійника (врізки), що не належить до внутрішньоквартирної мережі, у стояк такої системи;
водовідведення -система від місця скидання стоків у перший колодязь на випуску з будинку (колодязь не належить до внутрішньобудинкової системи) до трійника (врязки) внутрішньоквартирної мережі, що не належить до внутрішньоквартирної мережі, у стояк такої системи.".
За проектом договору позивач пропонує укласти п. 4.4. в такій редакції: "Кількість стічних вод, які надходять з мереж "Споживача", визначаються згідно:
- кількості холодної води за показниками приладів обліку, а при їх відсутності, - по розрахунковій кількості води (п. 4.3. договору);
- кількість гарячої води, яка визначається "Споживачем", згідно акту, погодженого з теплопостачальною організацією.".
Відповідач просить вилучити останню фразу: "- кількості гарячої води, яка визначається "Споживачем", згідно акту, погодженого з теплопостачальною організацією.".
Також відповідач просить доповнити розділ 5 "Розмір та порядок оплати послуг" пунктом 5.4.Різниця показників між квартирними засобами обліку і загальнобудинковим засобом обліку не відшкодовується "Споживачем".
За пропозицією позивача п. 9.1. слід викласти в редакції: "п. 9.1.Даний договір вступає в силу з дня його підписання і діє по 31.12.2011.".
За пропозицією відповідача даний пункт може бути укладений в редакції: "п. 9.1.Даний договір вступає з дня узгодження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій (з внесенням витрат на обслуговування особистих рахунків згідно договору доручення)".
Також судом встановлено, що згідно даного договору послуги з централізованого водопостачання і водовідведення повинні надаватись в 56 багатоквартирних будинках, обладнаних будинковими приладами обліку, в яких ведеться 1779 особових рахунків, і в 46 будинках, не обладнаних будинковими приладами обліку, в яких ведеться 517 особових рахунків.
Згідно ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.
За приписами п. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У відповідності з ч. 2 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін.
Так, на виконання вимог ст. 181 ГК України позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" листом направив на адресу відповідача проект спірного договору та необхідні для його укладення документи.
За змістом ч. 4 ст. 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Як вбачаться з матеріалів справи, відповідач підписав вказаний договір з протоколом розбіжностей та повернув його позивачу в межах вищевказаного строку.
Частиною 5 ст. 181 ГК України передбачено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Проте, оскільки за умови дотримання сторонами встановленого порядку укладання господарських договорів ними не було досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов спірного договору, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Як вбачається із Статуту ТОВ "Луганськвода", затвердженого на загальних зборах учасників від 19.02.2009, воно є підприємницьким товариством, має статус юридичної особи (пункти 1-2) та створене з метою здійснення господарської діяльності для забезпечення споживачів населених пунктів Луганської області централізованим питним водопостачанням та водовідведенням.
Законом України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виробник послуг - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Статтею 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлені особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд -власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Таким чином, договір зі споживачем повинен укладатись не виробником послуги, а балансоутримувачем житла, яким, згідно наданих документів, є відповідач, у зв'язку з чим відсутні підстави передбачати у п. 1.3. договору обов'язок позивача укладати прямі договори з населенням.
Згідно п. 2.1. проекту договору позивач пропонує передбачити, що якість питної води, яка постачається "Споживачу" до точки підключення відповідає нормам ДСанПін 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", з доповненнями Держспоживстандарту України та висновком Державної санітарно-гігієнічної експертизи. А згідно п. 2.2., що "Виробник" не несе відповідальності за погіршення якості води в мережах "Споживача".
Відповідач пропонує виключити п. 2.2., або доповнити п. 2.1. нормою, яка, на його думку, підвищить відповідальність виробника послуг.
По-перше, відповідач керуючись ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" без усяких внесень до договору має право одержувати в установленому порядку повну, достовірну, своєчасну інформацію про якість питної води, обсяги її реалізації, режими подачі та порядку розрахунку тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
По-друге, послуга з централізованого водопостачання передається від позивача до відповідача у точці балансового розмежування мереж водоспоживання, тому позивач не може відповідати за погіршення якості води в мережах відповідача.
Щодо змісту п. 3.2. договору, то суд не приймає редакцію відповідача з урахуванням нижченаведеного.
Відповідно до п. 1.2. Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (надалі Правила), межа балансової належності - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами. Водопровідний ввід - трубопровід від розподільчої (внутришньоквартальної або вуличної) мережі до зовнішньої стіни будинку або мережі території об'єкта з колодязем і запірною арматурою у місці приєднання до водопровідної мережі.
Згідно з п. 1.3. Правил виробник (позивач) обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади і пристрої на них, які перебувають у нього на балансі.
Відповідно до п. 1.6. Правил за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутришньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.
Згідно з п. 1.7. Правил водопровідні вводи до об'єктів, що належать до комунальної власності територіально громади, та розподільчі мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатують виробники.
Відповідно до п. 1.9. Правил межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення - перший від будинку колодязь включно.
Відповідач запропонував у п. 4.4. виключити наступне: "- кількість гарячої води, яка визначається "Споживачем", згідно акту, погодженого з теплопостачальною організацією", посилаючись на те, що в будинках, що знаходяться у нього на балансі, фактично не надається послуга по поставці гарячої води. Документального підтвердження цих доводів не надано, а відтак даний пункт слід прийняти в редакції позивача.
Відповідач запропонував розділ 5 договору доповнити п. 5.4. наступного змісту: "Різниця показників між квартирними засобами обліку і загальнобудинковим засобом обліку не відшкодовується "Споживачем".
Редакція даного пункту не відповідає фактичним обставинам, діючому законодавству України та не може бути прийнята з наступних підстав.
Відповідно до п. 5.1. Правил облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. Згідно п. 5.2. Правил вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу. До чого тут різниця показників квартирних засобів обліку не зрозуміло.
Відповідач запропонував п. 9.1. договору викласти в наступній редакції: "Даний договір вступає з дня узгодження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій (з внесенням витрат на обслуговування особистих рахунків згідно договору доручення)".
Пропозиція відповідача щодо відтермінування укладення договору до узгодження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій документально і нормативно не обґрунтована і є неприйнятною з точки зору необхідності забезпечення населення багатоквартирних будинків, що знаходяться на його балансі, послугами з централізованого водопостачання та водовідведення.
Враховуючи вищевикладене, суд вирішив вважати спірні пункти договору від 01.04.2011 № 610147, укладеними в редакції позивача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача стягуються витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
2.Вважати спірні пункти договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.04.2011 № 610147, укладеними в редакції позивача, а саме:
- пункт 1.3. договору: "Послуги юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності, які знаходяться у житловому фонді "Споживача", надаються на підставі прямих договорів, укладених безпосередньо з "Виробником";
- пункт 2.2. договору: "Виробник" не несе відповідальності за погіршення якості води в мережах "Споживача";
- пункт 3.2. договору: "Межа балансового розмежування водопровідних мереж-місце підключення мереж "Споживача" до мереж "Виробника". Межа балансового розмежування каналізаційних мереж-контрольний випускний колодязь "Споживача", у якому з'єднуються мережі "Виробника" та "Споживача";
- пункт 4.4. договору: "Кількість стічних вод, які надходять з мереж "Споживача", визначаються згідно:
- кількості холодної води за показниками приладів обліку, а при їх відсутності, - по розрахунковій кількості води (п. 4.3. договору);
- кількість гарячої води, яка визначається "Споживачем", згідно акту, погодженого з теплопостачальною організацією.";
- розділ 5 не доповнювати пунктом 5.4.;
- пункт 9.1. договору: "Даний договір вступає в силу з дня його підписання і діє по 31.12.2011.".
3.Стягнути з Комунального підприємства "Старобільськтепло", Луганська область, м. Старобільськ, кв. Ватутіна, ідентифікаційний код 34962239 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, ідентифікаційний код 35554719 витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5.Повне рішення складено і підписано - 29.06.2011.
Суддя О.В.Рябцева