справа № 0670/4382/11
категорія 10.1
08 червня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е. ,
при секретарі - Карасюк Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 8438,84 грн.,-
встановив:
Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно - господарських санкцій в сумі 8438, 84 грн. за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Вимоги мотивує тим, що виходячи з середньооблікової чисельності працюючих у відповідача 16 чоловік, відповідач мав працевлаштувати 1 інваліда, але не влаштував і не виконав при цьому норматив у кількості 1 особи - інваліда. Сума заборгованості по сплаті адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2010 році складає 8438, 84 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти позову. Пояснила, що відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” обов'язок фізичної особи-підприємця щодо створення робочих місць для інвалідів було виконано, робоче місце для особи-інваліда було створено та направлено звіт до Центру зайнятості для працевлаштування особи-інваліда.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив, що спірні правовідносини регулюються Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" від 21.03.1991 року з відповідними змінами (зі змінами до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів від 06.10.2005 року) чинного на момент виникнення правовідносин.
Згідно із ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України", для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації, громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
З статистичної звітності форми № 10 ПІ поштово-річного “Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2010 рік видно, що середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача становила 16 осіб. Відповідно чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотирьох відсоткового нормативу, у 2010 році - 1 особа.
Крім того, відповідно до ст. 18 Закону, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями інвалідів, а не суб'єктом господарювання.
Згідно ст. 18-1 Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань, а відповідно до частини третьої ст. 19 Закону № 875 Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
З аналізу вищевикладених норм Закону № 875 випливає, що працевлаштування інвалідів передує їх звернення безпосередньо до підприємств, установ, організації чи до державної служби зайнятості, на яку власне і покладено обов'язок реєстрації бажаючих працювати інвалідів та здійснювати пошук підходящої роботи для них.
Судом встановлено, що відповідач виконав всі умови для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до Закону та вжив заходи для працевлаштування інвалідів. Так, відповідач про створення робочих місць на підприємстві для працевлаштування інвалідів повідомляв Житомирський міський центр зайнятості про що свідчить звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 р. (а. с. 4).
Згідно Рекомендацій Вищого адміністративного суду від 14.04.2008 № 07.2-10/2 "Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування"), при розгляді зазначеної категорії справ адміністративним судам потрібно встановлювати такі обставини:
- створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу;
- інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад);
- спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування;
- причини непрацевлаштування роботодавцями інвалідів.
Встановлюючи вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не були порушені норми чинного законодавства, оскільки останнім були створені робочі місця, відповідно до встановленого нормативу.
Статтею 71 КАС визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Судом встановлено, що роботодавець вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, тому застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць є необґрунтованим та неправомірним.
Керуючись Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, керуючись ст. ст.71, 86, 94, 158 -163, 254 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні позову Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарський санкцій у сумі 8438,84 грн. - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 10 червня 2011 р.