справа № 0670/4332/11
категорія 10.1
06 червня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е. ,
при секретарі - Карасюк Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Житомирі (м. Житомир) про зобов'язання прийняти до заліку та включити в акти звірки за період з квітня по вересень 2007 року невключену суму 31803,10 грн.,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Житомирі в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в узгодженні загальної суми витрат, що підлягають відшкодуванню в сумі 31803, 10 грн. та включити її в акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих за період квітень - вересень 2007 р., зобов'язати відповідача вчинити дії щодо узгодження загальної суми витрат, що підлягають відшкодуванню в сумі 31803, 10 та включити її в акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих за період квітень - вересень 2007 р., стягнути з відповідача на користь управління витрат в сумі 31803, 10 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженому спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4.
Представник відповідача в судове засідання з'явився. В своїх запереченнях на позов просив у задоволенні позову УПФУ в Богунському районі м. Житомира відмовити, оскільки чинним законодавством не передбачений порядок, відповідно до якого даний спір міг би вирішуватися між управлінням Пенсійного фонду України та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на місцях. Це питання додатково врегульовано спільним листом Пенсійного фонду України та Виконавчої дирекції соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, підписаним 19 та 23 жовтня 2007 року, відповідно до якого узгодження розбіжностей щодо відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, віднесено до компетенції центральних органів відповідних Фондів, куди щомісячно повинні надсилатись таблиці розбіжностей.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне: постановою Житомирського окружного суду від 19 червня 2008 року позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року вказане судове рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 14 квітня 2011 р. касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира задоволено частково. Зокрема, судом касаційної інстанції рішення Житомирського окружного суду від 19 червня 2008 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов"язання відповідача вчинити дії щодо узгодженя загальної суми витрат та включити її в акти щомісячної звірки. Проте в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року зазначено, що судами першої та апеляційної інстанції не надано правову оцінку вимозі позивача про стягнення на користь управління витрат в сумі 31803, 10 грн., у зв'язку з цим справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд не погоджується з позовною вимогою щодо стягнення з відповідача на користь управління ПФУ в Богунському районі м. Житомира витрат в сумі 31803, 10 грн. з наступних підстав.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Статтею 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Пунктом 2 Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
З набранням чинності Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, обов'язок відшкодування шкоди заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265, не включається.
Отже, суд приходить до висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
Суд зазначає, що державна адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії.
Спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4 затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (далі Порядок), що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Вищезазначений Порядок врегульовує сам механізм відшкодування, який проходить лише на централізованому рівні. Представником позивача в судовому засіданні дане твердження не спростовувалося.
Виходячи з цього вбачається, що у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Житомирі відсутня можливість відшкодування коштів, так як питання врегульовується лише на централізованому рівні шляхом перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідних коштів Пенсійному фонду України згідно узгоджених актів звірок.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимога управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира щодо стягнення з відповідача на користь управління витрат в сумі 31803, 10 грн. задоволенню не підлягає.
Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. ст. 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-
постановив:
В задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Житомирі в частині стягнення витрат в сумі 31803, 10 грн. - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович