Категорія №10.1
Іменем України
21 червня 2011 року Справа № 2а-4031/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Лагутіна А. А.
при секретарі судового засідання: Кашкаровій Г. Є.
за участю
прокурора: Сайтарли І.М. (посв. № 972 від 15.04.2011 р.),
представники сторін: не прибули;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Востокстрой» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 35273,58 грн.,-
17 травня 2011 року прокурор м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Востокстрой» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 35273 грн. 58 коп., в якому зазначив, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 16, п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідач не в повному обсязі сплачував страхові внески, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 35273 грн. 58 коп. за період з 01.01.2007 року по 01.01.2011 року, тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень на позов не надав.
Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Востокстрой» є юридичною особою та перебуває на обліку в УПФУ в м. Лисичанськ Луганської області як платник страхових внесків з 30.10.2002 року (аркуш справи 16, 17, 18).
Відповідач має заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальному розмірі 35273 грн. 58 коп. (в тому числі борг по внескам - 28324 грн. 65 коп.; борг по фінансовим санкціям - 3965 грн. 31 коп. та пеня - 2983 грн. 62 коп.) за період з 01.01.2007 року по 01.01.2011 року, що підтверджується карткою особового рахунку (аркуші справи 4-15).
Управлінням ПФУ в м. Лисичанськ Луганської області були винесені рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені у відношенні до відповідача (рішення № 7 від 12.01.2009 року - борг по фінансовій санкції 20299 грн. 63 коп.; рішення № 480 від 16.09.2010 року - борг по фінансовій санкції 5330 грн. 82 коп.; рішення № 634 від 08.11.2010 року - борг по фінансовій санкції 1618 грн. 52 коп.), для сплати заборгованості у добровільному порядку. Відповідачем рішення були отримані, але у встанослений законодавством строк не оскаржені, тобто фактично узгоджені з органами Пенсійного Фонду.
Відповідачу були направлені вимоги про сплату боргу № Ю від 01.03.2009 року, № Ю 210/6 від 01.02.2010 року, № Ю 210/07 від 01.06.2010 року для сплати заборгованості у добровільному порядку, які відповідач також не оскаржив.
Згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (із змінами, внесеними згідно з Законами України № 2464- IV від 08.07.2010 року, № 2856- IV від 23.12.2010 року)(далі - Закон № 1058) страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальник повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 (в редаціїї, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ст. 106 Закону № 1058:
- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;
- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;
- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;
- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;
- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;
- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного Фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного Фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити суми заборгованості та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми заборгованості, зазначеної у вимозі про сплату боргу, узгоджує її з органами Пенсійного Фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного Фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного Фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача підтверджується витягами із картки особового рахунку, однак повністю нараховані суми внесків в загальному розмірі 35273 грн. 58 коп. відповідачем в установлені законом терміни сплачені не були (аркуші справи 4-15).
Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Востокстрой» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 35273 грн. 58 коп.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Востокстрой» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 35273 грн. 58 коп. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Востокстрой» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 35273 грн. 58 коп. (тридцять п'ять тисяч двісті сімдесят три гривні п'ятдесят вісім копійок), в тому числі борг по внескам - 28324 грн. 65 коп.; борг по фінансовим санкціям - 3965 грн. 31 коп. та пеня - 2983 грн. 62 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. 24 червня 2011 року.
СуддяА.А. Лагутін