33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"15" червня 2011 р. Справа № 6/804-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Тимошенко О.М. ,суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2011р. у справі №6/804-10
за позовом Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області
до відповідача Товариство з додатковою відповідальністю «В'язовець»
про стягнення 32 527 грн. 84 коп. шкоди
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Поліщук М.Ф.
Представнику Відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.
Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.11р. у справі №6/804-10 (головуючий суддя Танасюк О.Є., судді Матущак О.І., Раченя Д.І.) відмовлено в задоволенні позову Державній екологічній інспекції в Хмельницькій області (далі в тексті -Інспекція) до Товариства з додатковою відповідальністю «В'язовець»(далі в тексті -Товариство) про стягнення 32 527 грн. 84 коп. шкоди, завданої самовільним водокористуванням.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, зокрема, Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання природного середовища України, на підставі якої нараховано 32 527 грн. 84 коп. - передбачає порядок визначення розмірв відшкодування, обумовлені самовільним використанням водних ресурсів без дозволу, яке призвело до забруднення водних об'єктів, поверхневих та підземних вод, а такі наслідки з матеріалів перевірки Інспекції не вбачаються і не підтверджені належними доказами.(арк.справи 58-60).
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.05.2011р. у даній справі Інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким позов задоволити у повному обсязі.
Скаржник зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. А саме, судом при вирішенні вказаної справи помилково вказано, що підставами для застосування Методики розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів затвердженої наказом Мінприроди №389 від 20.07.2009р є зокрема, забруднення водних об'єктів, що виникло внаслідок самовільного водокорис-тування.
Суд прийняв до уваги заперечення Відповідача щодо недостовірності даних зазначених в довідці №19 від 24.02.2010р., виданої ТзДВ «В'язовець». Останнє також не подавало статистич-ну звітність за формою 2-ТП, як підтвердження того, що Товариство не здійснює видобуток води. (арк.справи 65-70).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №6/804-10 від 01.06. 2011р. апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 63).
На виконання вищевказаної ухвали представник Товариство 15.06.2011р. подало письмовий відзив на апеляційну скаргу.(арк.справи 74-75).
В судовому засіданні апеляційної інстанції 15.06.2011р. представник Відповідача заперечив проти доводів скаржника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення -без змін.
Позивач не забезпечив явку свого представника в призначене на 15.06.2011р. судове засідання, причини неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(арк.справи 72).
Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №6/804-10 від 01.06.2011р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2010р. Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з додатковою відповідальністю «В'язовець», якою встановлено, що останнє здійснювало спеціальне водокористування для забезпечення господарсько-побутових потреб за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в період з 05.03.2008р. по 23.02.2010р.
Відповідно до п.«б»ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території згідно Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 №548, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за №119/13386 «Про затвердження Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі та Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі»- покладено на Державну екологічну інспекцію.
Згідно з п.9 ч.5 вищевказаного Положення, Інспекція вправі обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, виконувати в установленому порядку відбір проб, інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин на об'єктах, що обстежуються; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти переві-рок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; подавати позови про відшкодуван-ня втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколиш-нього природного середовища.
Відповідно до ст.46 Водного Кодексу України водокористування вод здійснюється в порядку загального і спеціального водокористування. Спеціальне водокористування (ст.48 Водного Кодексу України) - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних прис-троїв та скидання в них зворотних вод. Спеціальне водокористування здійснюються на підставі дозволу юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб насе-лення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадсь-ких потреб.
Відповідно до п.9 ст.44, ч.1 ст.49 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
За результатами вищевказаної перевірки Інспекцією складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №45/06 від 24.02.2010р.(надалі в тексті - Акт), згідно якого Товариство здійснювало видобуток підземних вод із свердловини, яка розташована за межами села В'язовець для забезпечення господарсько-побутових потреб за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, при цьому не встановлено винних осіб, які вчинили зазначене порушення.(арк.справи 14-15).
Як встановлено місцевим судом, 24.02.2010р. на вимогу інспектора Державної екологічної інспекції Відповідачем було надано довідку №19 від 24.02.2010р., у якій зазначено про кількість використаної ТзДВ «В'язовець»води, проте зазначені дані були вказані самим інспектором із законодавчо встановленого розрахунку витрат води. А саме, в період з 05.03.2008р. по 24.08.2009 року Товариством було використано 3 226 м3 води, а в період з 25.08.2009р. по 23.02.2010р. -1075,5 м3 води.(арк.справи 9).
На підставі Акту, Довідки та згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, Позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди завданої внаслідок самовільного водокористування, що здійснювалось за відсутності дозволу на спеціальне водокористування за періоди: з 05.03. 2008р. по 24.08.2009р. становить 4 242,19 грн., а з 25.08.2009р. по 23.02.2010р. -28 285,65 грн. (арк.справи 7-8).
Загальний розмір шкоди становить суму 32 527,84 грн.
10.03.2010р. Позивач направив на адресу Відповідача вимогу-лист за №1215/03, в якому зазначив, що зобов'язання щодо добровільного відшкодування шкоди в розмірі 32 527 грн. 84 коп. повинно бути виконано в місячний термін, а у разі невиконання Позивач змушений буде звернутися з вимогою до суду про примусове стягнення завданої шкоди.(арк.справи 12).
Відповідно до ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої Наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. №290, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.01.2002р. за №44/6332, водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); самовільним водокористуванням є самовільне захоплення, використання вод без спеціального на те дозволу, згідно п.1.2 якої встановлено єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства.
Крім того, відповідно до п.1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009р. за № 767/16783, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:
забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;
забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;
та обумовлені:
самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування;
забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з
порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
3 огляду на зазначене, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що підставами застосування даної Методики є, зокрема, забруднення водних об'єктів, що виникло внаслідок самовільного водокористування, однак, як слідує із позовних матеріалів Позивача, факту забруднення внаслідок самовільного водокористування не встановлено.
25.02.2010р. на підставі протоколів №007123, №007022, №007024, №007123, №007125 від 24.02.2010р. Державною екологічною інспекцією винесено Постанову №007122/06 про накладення адміністративного стягнення на інженера ТзДВ «В'язовець»ОСОБА_1 в сумі 850,00 грн. за вчинене правопорушення.(арк.справи 10).
Відповідно до ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.1 ст.111 Водного Кодексу України - порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Як вбачається з положень ст.1166 ЦК України, підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкоду; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду; причинний зв'язок між ними; вину. Відсутність хоча б одного з вказаних складових правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.1166 ЦК України.
Відповідно до позиції викладеної в роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27 червня 2001р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутні вина у заподіянні шкоди.
Постановою Білогірського районного суду від 20.08.2010р. у справі № 2-а-170/2010р. за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області в особі інспектора з ОНПС в Хмельницькій області Михайлова В.Е. скасовано Постанову №007122/06 про накладення адміністративного стягнення, провадження у справі закрито у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, зокрема зазначено, що до адміністративної відповідальності притягнутий суб'єкт, який неправомочний вирішувати виконання вказаних в протоколі дій. Крім того, Постановою Білогірського районного суду встановлено, що на балансі ТзДВ «В'язовець»свердловина вказана в Протоколі про адміністратив-не правопорушення не знаходиться.(арк.справи 47-48).
Місцевим судом правомірно встановлено, що Позивачем в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 24.02.2010р. зазначено, що ТзДВ „В'язовець" здійснює видобування підземних вод із свердловини, яка розташована за межами с. В'язовець без спеціального дозволу на користування ділянкою надр та при цьому не встановлено винних осіб, які вчинили зазначене порушення, оскільки Постанова про накладення адміністративного стягнення від 25.02.2010р. №007122/06 скасована постановою Білогірського районного суду від 20.08.2010р. у справі № 2-а-170/2010р. за позовом ОСОБА_1
Відповідно до Довідки №393 від 10.06.2010р., виданої В'язовецькою сільською радою, зазначено, що свердловина для видобутку води для потреб ТзДВ «В'язовець»та В'язовецької ЗОШ 1-3 ступенів не знаходиться на балансі В'язовецької сільської ради чи ТзДВ «В'язовець».(арк.справи 40).
Згідно листа Хмельницького обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству (від 14.07.2010р. №967) щодо статистичної звітності про використання води по формі № 2-ТП (водгосп) ТзДВ «В'язовець»с.В'язовець Білогірського району повідомлено, що даним товариством державна статистична звітність до Хмельницького облводгоспу не подавалась. Та відповідно до листа Головного управління агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації (від 13.07.2010р. №06/1609) дане Управління інформацією, щодо кількості спожитої води ТзДВ «В'язовець»с.В'язовець Білогірського району за період з 05.03.2008р. по 23.02.2010р. -не володіє.
Місцевим судом правомірно не взято до уваги посилання Позивача, що ТзДВ «В'язовець»не подавав статистичну звітність за формою 2-ТП, як підтвердження того, що Товариство не здійснює видобуток води, оскільки свердловина для видобутку води не знаходиться на балансі ТзДВ «В'язовець».
Колегія суддів зауважує, що неподання звітності може бути підставою для застосування адміністративно-господарської санкції, однак предметом данного позову є стягнення шкоди.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2011р. у справі №6/804-10 -залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
3. Справу №6/804-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Савченко Г.І.