"15" червня 2011 р. Справа № 5021/476/2011
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Слободін М.М. , суддя Пушай В.І.
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача -Акіншин В.І.
відповідача -не з'явився
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-РОСС», м. Глухів (вх. № 2046С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 21.03.2011 р. по справі № 5021/476/2011
за позовом 2-го Спеціального регіонального центру швидкого реагування оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України, м. Ромни, Сумської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-РОСС», м. Глухів, Сумської області
про стягнення 4550 грн. та розірвання договору -
встановила:
Позивач -2-й Спеціальний регіональний центр швидкого реагування оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України, м. Ромни звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-РОСС», м. Глухів 4550 грн. заборгованості, яка виникла у останнього станом на 01.07.2010 р. за укладеним між сторонами договором № 200 від 01.10.2008 року про надання послуг по постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню АГЗС що належить ТОВ «УКР-РОСС»та знаходиться за адресою: м. Глухів, вул. Путивльська, б. 79. Крім того, позивачем також були заявлені до стягнення судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.03.2011 р. (суддя Кіяшко В.І.) по справі № 5021/476/2011 позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто 4550 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; розірвано укладений між сторонами договір № 200 від 01.10.2008 року з 01.07.2010 р.; стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України 85 грн. витрат по сплаті державного мита.
Рішення мотивоване з посиланням на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.
Відповідач з рішенням господарського суду в частині задоволення позову про стягнення 4550 грн. боргу не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення у вказаній частині скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення безпідставно дійшов висновку про надання позивачем послуг, факт надання яких засвідчено в відповідних актах. Крім того, відповідач також вважає, що факт часткового здійснення ним оплати в сумі 700 грн. жодним чином не доводить факт надання позивачем відповідачу послуг, про що зазначив господарський суд в оскаржуваному рішенні та ін.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на правомірність висновків суду першої інстанції стосовно надання позивачем послуг за договором № 200 від 01.10.2008 року та їх неповну оплату відповідачем.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неприбуття представника не повідомив.
Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, за наявними в даній справі документами та матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, 01.10.2008р. між Спеціальним аварійно-рятувальним загоном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-РОСС»укладено договір № 200 про надання послуг по постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню АГЗС що належить відповідачеві та знаходиться за адресою: м. Глухів вул. Путивльська буд. 79.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби»№1281-XIV від 14.12.1999р., Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами»№ 1214 від 04.08.2000р. Спеціальний аварійно - рятувальний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України з 01.08.2009 р. реорганізований в 2 Спеціальний регіональний центр швидкого реагування оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України.
У відповідності до пп. 4.1 п. 4 зазначеного договору, вартість утримання оперативних одиниць позивача для постійного та обов'язкового обслуговування відповідача складає, згідно з калькуляцією, погодженою з ТОВ «УКР-РОСС», 4200 грн. на рік, що в місяць дорівнює 350 грн. Оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт здійснюється за фактичними витратами на їх проведення на підставі підтверджувальних документів (актів, відомостей обліку робочого часу тощо).
Згідно з пп. 4.2 п. 4 договору № 200 від 01.10.2008 р., укладеного між сторонами у справі, плата за обслуговування ТОВ «УКР-РОСС»здійснюється щомісячним перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок позивача у визначені строки згідно з поданими рахунками.
Матеріали справи також свідчать про те, що позивач при зверненні до суду в обґрунтування своїх позовних вимог зокрема зазначав, що в період з квітня 2009 р. по липень 2010 р. включно оплата, за умовами укладеного між сторонами у справі договору, відповідачем не проводились, хоча акти виконання умов договору, накладні та податкові накладні були надіслані відповідачеві вчасно. В обґрунтування своїх вимог позивачем надано акти підписані сторонами щодо виконання умов договору № 200 від 01.10.2008 р. та рахунки, які виставлялися позивачем до сплати відповідачеві.
Крім того, позивач також просив суд розірвати укладений між сторонами договір, з посиланням на невиконання відповідачем його умов щодо оплати наданих послуг.
Відповідач проти розірвання договору не заперечує, проте заперечує проти наявності в нього заборгованості за надані послуги, зазначаючи що таких послуг позивач йому не надавав.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення в частині стягнення заборгованості крім іншого виходив з того, що відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати за надані позивачем послуги в рамках укладеного між сторонами договору № 200 від 01.10.2008 року про надання послуг по постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню АГЗС що належить ТОВ «УКР-РОСС»та знаходиться за адресою: м. Глухів, вул. Путивльська, б. 79. Рішення в частині розірвання договору № 200 від 01.10.2008 р. мотивоване з посиланням на фактичне невиконання сторонами його умов та відсутністю заперечень кожної сторони з цього приводу.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення правомірно зазначив, що станом на 01.07.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги в рамках договору № 200 від 01.10.2008 р. складає 4550 грн., що повністю підтверджується зазначеним договором, розрахунками проведеними за період з 01.10.2008 р. по 31.01.2011 р., двохсторонніми актами виконання умов договору № 200 від 01.10.2008 р. за жовтень 2008 р., листопад 2008 р., січень 2009 р., лютий 2009 р., березень 2009 р., квітень 2009 р., травень 2009 р., червень 2009 р., липень 2009 р., серпень 2009 р., вересень 2009 р. та жовтень 2009 р. та рахунками № 191 від 30.06.2010 р., № 151 від 31.05.2010 р., № 721 від 30.04.2010 р., № 81 від 31.03.2010 р., № 50 від 28.02.2010 р., № 20 від 31.01.2010 р., № 361 від 31.12.2009 р., № 327 від 30.11.2009 р., № 284 від 30.10.2009 р., № 235 від 30.09.2009 р., № 202 від 31.08.2009 р., № 132 від 30.07.2009 р., № 139 від 30.06.2009 р., № 112 від 29.05.2009 р., № 86 від 30.04.2009 р., № 52 від 31.03.2009 р., № 33 від 27.02.2009 р., № 13 від 31.01.2009 р., б/н від 30.12.2008р., № 156 від 30.11.2008р., № 138 від 31.10.2008 р.
Зазначене спростовує доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, стосовно неотримання ним послуг від позивача за договором № 200 від 01.10.2008 р.
Крім того, факт наявності договірних відносин між сторонами у справі за договором № 200 від 01.10.2008 р. підтверджується також частковою сплатою відповідачем наданих йому позивачем послуг за спірним договором в сумі 700 грн., що підтверджується розрахунками проведеними за період з 01.10.2008 р. по 31.01.2011 р.
Посилання відповідача на те, що зазначений платіж не може доводити факт надання послуг судом до уваги не приймаються, оскільки його було здійснено саме на виконання умов договору № 200 від 01.10.2008 р. за яким у позивача був обов'язок надання відповідачу певних послуг, при цьому, в разі дійсної помилковості здійснення платежу, останній не надав суду доказів вжиття заходів щодо повернення (в т.ч. стягнення в судовому порядку) зазначеного платежу. До того ж відповідачем були підписані акти про виконання умов договору № 200 від 01.10.2008 р.
Також правомірними є висновки господарського суду про задоволення позову в частині розірвання договору № 200 від 01.10.2008 р.
П. 1-2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як свідчить договір № 200 від 01.10.2008 р., він набрав чинності з 01.10.2008 р.
П.п. 6.2 п. 6 договору № 200 від 01.10.2008 р. визначає, що дія договору може бути припинена у разі виключення об'єкта з переліку об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, послуги по спірному договору позивачем фактично надавались відповідачеві до 30.06.201 0р. включно, крім того відповідач клопотанням № 24 від 30.06.2010 р., у зв'язку з не спроможністю оплачувати послуги аварійно-рятувального забезпечення, просив позивача дію укладеного між ними договору № 200 від 01.10.2008р. зупинити з 01.11.2009 р.
Проте, пп. 6.3 п. 6 спірного договору передбачено, що при відмові від послуг «Аварійно-рятувальної служби»відповідач повинен не пізніше як за місяць письмово попередити про це іншу сторону за договором, і данні положення договору були узгоджені сторонами за договором.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач у письмовому відзиві проти розірвання договору № 200 від 01.10.2008 р. не заперечує, рішення господарського суду про задоволення позову в частині розірвання зазначеного договору з 01.07.2010 р. також підлягає залишенню без змін.
З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги позивача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданнім всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у апеляційній скарзі.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -
постановила:
Рішення господарського суду Сумської області від 21.03.2011 р. по справі № 5021/476/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Погребняк В.Я.
Суддя Слободін М.М.
Суддя Пушай В.І.