Справа № 2а-2а/1570/1308/2011
26 травня 2011 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
при секретарі Паровенко І.П.
за участю сторін:
представника позивача не з'явився
представника відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 24.12.2010 року №0000355171/0, податкового повідомлення-рішення ДПІ у суворовському районі м. Одеси від 24.12.2010 року №0000354171/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 24.12.2010 року №0000353171,-
ОСОБА_1 звернувся із зазначеним адміністративним позовом мотивуючи тим, що відповідно до приписів чинного законодавства України, підприємство або фізична особа -власник приміщення, може бути платником земельного податку лише у випадку, якщо він має право на земельну ділянку, на якій знаходиться приміщення, яке посвідчене державним актом.
Позивач вважає, що він не може бути платником податку за землю, оскільки він не орендував земельну ділянку, а отже об'єкт оподаткування відсутній.
ОСОБА_1 також не погоджується із рішенням про застосування штрафних санкцій, оскільки вважає, що вартість торгового патенту не можна вважати узгодженою сумою податкового зобов'язання.
Позивач у судове засідання не з'явився причин неявки не повідомив, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить його особистий підпис у довідковому листі та повідомлення про вручення поштового відправлення № 01007968 (а/с. 79, 80).
13.04.2011 року через канцелярію суду позивач подав заяву про розгляд справи без його участі (а/с.72).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився причин неявки не повідомив, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить його особистий підпис у довідковому листі та повідомлення про вручення поштового відправлення № 01007976 (а/с. 79, 81).
Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду судової справи, отже суд здійснив всі заходів для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд керується нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтями 4, 9, 11, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування»передбачено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни та несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів і додержання законів про оподаткування.
В судовому засіданні було встановлено, що на підставі ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до направлення від 15.11.2009р. №1546/17-1, виданого ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, головним державним податковим ревізором-інспектором І рангу відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Крехтуновою О. Л. була проведена планова документальна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог підприємницької діяльності з питань дотримання законів України: «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 01.06.2000 р. № 1775-III, «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 р. № 637. та іншого податкового законодавства.
За наслідками перевірки складений акт №7362/17-1/НОМЕР_1 від 14.12.2010р. про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, згідно якого виявлені наступні порушення податкового законодавства: порушення п. 1 ст. 3 Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»із змінами та доповненнями, а саме, здійснення торгівельної діяльності без одержання торгового патенту в період з 12.04.2010р. по 27.04.2010р..
ФОП ОСОБА_1 в період з 12.04.2010р. по 30.09.2010р. здійснював торгівельну діяльність (роздрібну торгівлю тютюновими та іншими напоями та тютюновими виробами) за готівкові кошти.
ФОП ОСОБА_1 придбав торговий патент за місцем розташування торгового об'єкту: ТПБ НОМЕР_4, дійсний з 28.04.2010р. по 30.09.2010р. на право здійснення підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 виданий ДПІ у Суворовському районі м. Одеси. Відповідно до вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»із змінами та доповненнями. ФОП ОСОБА_1 працював з 12.04.2010р. без придбання торгового патенту. Згідно рішення Одеської міської ради від 28.12.2004р. №3477-ІV «Про встановлення розмірів фіксованого податку на території міста Одеси, вартості торгового патенту та ставок єдиного податку для фізичних осіб суб'єктів малого підприємництва»ставка торгового патенту ФОП ОСОБА_1, складає 320 грн. в місяць. Отже, було перевіркою встановлено, що у період з 12.04.2010р. по 27.04.2010р. ФОП ОСОБА_1 здійснював роздрібну торгівлю із торгового приміщення без придбання торгового патенту, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про правомірність прийняття ДПІ в Суворовському районі м. Одеси рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 24.12.2010 р. № 0000353171, за порушення п. 1 ст. 3 , п. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Також ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, було встановлено порушення позивачем порядку сплати земельного податку.
Згідно договору оренди нежилого приміщення від 05.02.2010р. (а/с.14-16) та акту прийому передачі від 05.02.2010р. (а/с. 17) СПД ОСОБА_3 передав, а СПД ОСОБА_1 отримав в користування приміщення за адресою АДРЕСА_1.
Відповідач у своїх запереченнях (а/с. 39-41) зазначає, що відповідно до ст.797 Цивільного кодексу України, із змінами та доповненнями, плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Також, відповідно до ст.15 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992р. №2535- XII (із змінами та доповненнями), власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права на користування земельною ділянкою.
Статтею 14 Закону передбачається, що платник земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на наступне.
Згідно ст. 1 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-ХІІ від 03.07.1992 року (чинний 01.01.2011 року) податок -це обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.
Відповідно до ч. ч. ст. 5 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-ХІІ від 03.07.1992 року (чинний 01.01.2011 року) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Статтею 125 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Будь-які докази на підтвердження виникнення (реєстрації) у позивача права на земельну ділянку , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та документів, які б свідчили про наявність такого права відсутні, а тому, згідно ст. 5 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-ХІІ від 03.07.1992 року (чинний 01.01.2011 року), позивач не є суб'єктом плати за землю (платником) та, відповідно, не повинен сплачувати земельний податок.
Крім того, відповідачем надано суду відповідь ДП «Центр державного земельного кадастру»Одеська регіональна філія від 08.04.2011 року № 08-04/6057, згідно якої , відповідно до даних автоматизованої системи державного земельного кадастру (АС ДЗК), відсутні відомості щодо виникнення прав власності на земельні ділянки за СПД ОСОБА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 (а/с. 76).
Згідно ст. 13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр -це єдина державна система земельно -кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Таким чином, обов'язок по сплаті земельного податку покладається лише на власника земельної ділянки або землекористувача після внесення до державного земельного кадастру даних про реєстрацію права власника на земельну ділянку або права користування нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно -правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Оскільки у ОСОБА_1 відсутнє належним чином оформлене право постійного користування спірною земельною ділянкою, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для сплати ним земельного податку.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що позивачем частково доведено суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог а саме, ОСОБА_1 не є суб'єктом плати за землю (платником) а відповідно, не повинен сплачувати земельний податок, у зв'язку з чим податкове повідомлення -рішення від 24 грудня 2010 року №0000355171/0 та податкове повідомлення - рішення від 24 грудня 2010 року №0000354171/0 підлягають визнанню не правомірними та скасуванню.
Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 24.12.2010 року №0000355171/0, податкового повідомлення-рішення ДПІ у суворовському районі м. Одеси від 24.12.2010 року №0000354171/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 24.12.2010 року №0000353171- задовольнити частково.
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 24 грудня 2010 року №0000355171/0 про сплату податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 1750 грн. 35 коп., у тому числі основний платіж 390, 35 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1360, 00 грн., за порушення ст. 15 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року за №2535-ХІІ зі змінами та доповненнями визнати не дійсним та скасувати.
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 24 грудня 2010 року №0000354171/0 про сплату податкового зобов'язання 170 грн. 00 коп., у тому числі основний платіж 0,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 170, 00 грн., за порушення ст. 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року за №2535-ХІІ зі змінами та доповненнями визнати не дійсним та скасувати.
В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею на протязі п'яти діб.
Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 24.12.2010 року №0000355171/0, податкового повідомлення-рішення ДПІ у суворовському районі м. Одеси від 24.12.2010 року №0000354171/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 24.12.2010 року №0000353171- задовольнити частково.
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 24 грудня 2010 року №0000355171/0 про сплату податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 1750 грн. 35 коп., у тому числі основний платіж 390, 35 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1360, 00 грн., за порушення ст. 15 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року за №2535-ХІІ зі змінами та доповненнями визнати не дійсним та скасувати.
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 24 грудня 2010 року №0000354171/0 про сплату податкового зобов'язання 170 грн. 00 коп., у тому числі основний платіж 0,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 170, 00 грн., за порушення ст. 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року за №2535-ХІІ зі змінами та доповненнями визнати не дійсним та скасувати.
В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.
03 червня 2011 року