Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" червня 2011 р. Справа № 5023/2164/11
вх. № 2164/11
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1. за довіреністю № 13-14-34/1566 від 28.02.2011 р.
відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю № 1 від 05.05.2011 р.
3-ї особи - ОСОБА_3. за довіреністю № 25-22/53 від 05.01.2011 р.
розглянувши справу за позовом Головного управління Держкомзему у Харківській області, м. Харків;
3-я особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Контрольно-ревізійне управління в Харківській області, м. Харків
до Селянського (фермерського) господарства "Моноліт", с. Підлиман
про стягнення 130955,73 грн.
Головне управління Держкомзему у Харківській області (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" (відповідач) згідно якого просить суд стягнути з відповідача 130955,73 грн., з перерахуванням вказаної суми до державного бюджету.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 01 жовтня 2008 року між сторонами було укладено договір № 87, відповідно до умов якого відповідач зобов'язаний був виконати роботи з консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Вищесолоненської сільської ради Борівського району Харківської області, а позивач - здійснити оплату виконаних робіт на підставі підписаних обома сторонами відповідних актів. На підставі календарного плану виконання робіт з консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Вищесолоненської сільської ради селянське (фермерське) господарство «Моноліт» повинно було протягом жовтня 2008 року виконати роботи з поверхневого внесення мінеральних та органічних добрив, заорювання мінеральних та органічних добрив на загальну суму 196433,60 грн. Відповідно до акту здачі - прийняття виконаних робіт від 06.11.2008 року № б/н були виконані роботи 1-3 етапів згідно договору.
Актом планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Головного управління Держкомзему у Харківській області за IV квартал 2007 року, 2008 рік та по окремих питаннях - поточний період 2009 року від 23.06.2009 року за № 07-20/14, зокрема, встановлено, що на замовлення Головного управління Держкомзему у Харківській області за кошти державного бюджету С(Ф)Г "Моноліт" виконало роботи згідно проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Вищесолоненської сільської ради Борівського району Харківської області на площі 30 га. Зокрема, згідно підписаних актів, в жовтні 2008 було здійснене поверхневе внесення мінеральних (24,3 тон) та органічних (900 тон) добрив, проведено їх заорювання на загальну суму 196433,60 грн. Проведеною в С(Ф)Г "Моноліт" зустрічною звіркою не було документально підтверджено проведення вказаних робіт саме на цій площі та в передбачених проектом обсягах, в зв'язку з чим до ревізії було залучено обласний державний проектно - технологічний центр охорони родючості ґрунтів та якості продукції ("Облдержродючисть"), яким було проведено відповідне обстеження та здійснено аналіз відібраних зразків ґрунту з визначенням агрохімічних показників. Проведеними аналізами та розрахунками зразків встановлено, що на 1/3 частині досліджуваного поля (орієнтовно 10 га) внесення органічних та мінеральних добрив проведено не в повному обсязі (розрахунково - 17 тон органічних добрив замість 300 тон, мінеральні не вносилися). По решті 2/3 частині досліджуваного поля - внесення органічних та мінеральних добрив не проводилося. Зазначене є порушенням п. 3.3. договору та призвело до проведення зайвих виплат бюджетних коштів внаслідок завищення обсягу виконаних робіт в сумі 130955,73 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду 20 квітня 2010 р. по справі № 2-а-42864/09/2070 за позовом КРУ у Харківській області до Головного управління Держкомзему у Харківській області зобов'язано Головне управління стягнути з селянського (фермерського) господарства "Моноліт" шляхом пред'явлення позову до Господарського суду про стягнення 130955,73 грн. в судовому порядку, з перерахуванням вказаної суми до державного бюджету України. При зверненні Головного управління Держкомзему у Харківській області з відповідним позовом до суду, залучити Контрольно-ревізійного управління в Харківській області, як третю особу при розгляді справи.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому вказував, що укладений між сторонами договір № 87 від 01 жовтня 2008 року за своєю природою є договором підряду. За даним договором між сторонами було складено акт здачі - прийняття виконаних робіт від 06.11.2008 року за яким сторони не мали один до одного ні яких претензій. У відзиві відповідач зазначав, що позивачем не було направлено йому ніяких претензій щодо якості виконаних робіт за договором. Позивач, довідавшись про недоліки у роботі, мав право вимагати від позивача тільки усунення недоліків за рахунок останнього. Також, у відзиві відповідач зазначав, що позивач не надав до суду доказів того, що він звертався до відповідача з вимогою про сплату 130955,73 грн. у добровільному порядку, як це було передбачено постановою Харківського окружного адміністративного суду 20 квітня 2010 р. по справі № 2-а-42864/09/2070, а також відмови відповідача в задоволенні такої вимоги. Крім того, у відзиві відповідач заявив про те, що позивачем порушено строк позовної давності, оскільки згідно ст. 863 Цивільного кодексу України до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік. За таких обставин відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Сторони та 3-я особа до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 09.06.2011 р. за вх. № Д 1108, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
3-я особа, через канцелярію господарського суду 09.06.2011 р. за вх. № 14498, надала додаткові письмові пояснення, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.
Представники позивача та 3-ї особи у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи, встановив наступне.
01 жовтня 2008 року між Головним управлінням Держкомзему у Харківській області (замовник) та Селянським (фермерським) господарства "Моноліт" (виконавець) було укладено договір № 87 (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний був виконати роботи з консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Вищесолоненської сільської ради Борівського району Харківської області, а замовник - здійснити оплату виконаних робіт на умовах та в порядку передбаченим даним договором.
Пунктом 2.1. договору було передбачено, що за виконані виконавцем роботи, визначені в п.1. договору замовник перераховує виконавцю, відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток № 3) кошти на загальну суму 296433,60 грн.
Відповідно до п. 2.3. договору оплата за цим договором проводиться на підставі підписаних обома сторонами актів виконаних робіт (окремого етапу), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Пунктом 3.1. договору було передбачено, що замовник зобов'язується прийняти виконані виконавцем відповідно до умов договору роботи шляхом підписання акту про прийняття виконаних робіт щодо консервації земель та здійснити оплату виконаних робіт, після підписання акту про прийняття виконаних робіт щодо консервації земель, по мірі надходження відповідних бюджетних коштів.
Згідно з п.3.3. договору виконавець зобов'язувався виконувати роботи передбачені цим договором у відповідності до проекту в обсязі і в строки передбачені календарним планом.
Відповідно до п.9.3. договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Отже, за таких обставин господарський суд приходить до висновку, що договір № 87 від 01 жовтня 2008 року за своєю суттю є договором підряду і до нього повинні бути застосовані відповідні положення діючого законодавства, що стосуються підряду.
Так, на виконання умов вищезазначеного договору між сторонами був складений акт здачі - прийняття виконаних робіт від 06.11.2008 року за договором на загальну суму у розмірі 196433,60 грн. за яким сторони не мали один до одного ні яких претензій за договором.
Актом планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Головного управління Держкомзему у Харківській області за IV квартал 2007 року, 2008 рік та по окремих питаннях - поточний період 2009 року від 23.06.2009 року за № 07-20/14, було встановлено, зокрема, що з загальної сплаченої позивачем суми С(Ф)Г „Моноліт" - 196433,60 грн. фактично не підтверджено витрати на площі 20 га в загальній сумі 130955,73 грн. Зазначене є порушенням п. 3.3. договору та призвело до зайвих виплат бюджетних коштів внаслідок завищення обсягу виконаних робіт з консервації деградованих земель на суму 130955,73 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 р. по справі № 2-а-42864/09/2070 за позовом КРУ у Харківській області до Головного управління Держкомзему у Харківській області було зобов'язано Головне управління Держкомзему у Харківській області виконати вимогу від 20.07.2009 року № 07-21/5030, зокрема, стягнути з С(Ф)Г „Моноліт" у добровільному порядку 130955,73 грн. завищення обсягу виконаних робіт, у разі його незгоди, шляхом пред'явлення позову до Господарського суду про стягнення 130955,73 грн. в судовому порядку, з перерахуванням вказаної суми до державного бюджету України.
Разом з цим господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що в матеріалах справи відсутні відповідні докази того, що Головне управління Держкомзему у Харківській області зверталося до С(Ф)Г „Моноліт" про сплату 130955,73 грн. у добровільному порядку.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Разом з цим господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідачем у відзиві на позовну заяву було заявлено про застосування судом позовної давності, а тому суд має застосувати приписи ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до статей 256 та 257 Цивільного кодексу України: позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Так, згідно ст. 863 Цивільного кодексу України до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік.
Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Приймаючи до уваги вищевикладене господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що обізнаність позивача в порушені своїх прав щодо завищення обсягу виконаних робіт на суму 130955,73 грн. з 06.11.2008 р. випливає з умов укладеного між сторонами договору № 87 від 01.10.2008 року та складеного між сторонами акту здачі-прийняття виконаних робіт за даним договором від 06.11.2008 року.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.1. ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку, а позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що перебіг строку позовної давності перервався.
Отже, позивач, як учасник спірних правовідносин, відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України знав та зобов'язаний був дізнатися з 06.11.2008 р. про порушення своїх прав, проте, з позовом у даній справі звернувся до суду тільки 29.03.2011 року, тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем.
Наведеної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України у справі N 8/49, пов'язаної із застосуванням позовної давності (постанова ВГСУ у справі N 8/49 від 07.10.2008 р.).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що строк позовної давності станом на 29.03.2011 року (дата подачі позовної заяви) щодо стягнення суми у розмірі 130955,73 грн., яка виникла внаслідок завищення обсягу виконаних робіт за договором № 87 від 01.10.2008 року, сплив.
Приймаючи до уваги вищезазначене та те, що відповідач заявив про строк позовної давності, який сплив, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 256, 257, 258, 261, 264, 267, 526, 628, 629, 837, 863 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Доленчук Д. О.
Рішення підписано 14.06.2011 р.