83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.06.11 р. Справа № 4/153
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 31.12.2010р.,
від відповідача - не явився,
за позовом - Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в
особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа” м. Шахтарськ
до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Шахтарськ
про стягнення 9381,21грн. заборгованості, інфляційних 3%річних, пені
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 9381,21грн., з яких: 8637,39грн. - заборгованості за послуги з теплопостачання, які надані за період з 11.10.2010р. по 15.04.2011р., 300,98грн. - інфляційні, які нараховані за період з листопада 2010р. по травень 2011р., 71,81грн. - 3%річних, які нараховані за період з листопада 2010р. по травень 2011р., 371,03грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, яка нарахована на підставі п. 7.2.3 договору за період з листопада 2010р. по травень 2011р.
В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір про постачання теплової енергії №226від 15.10.2010р. з додатком, рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2008р. по справі №2-2521/08, яким за відповідачем визнане право власності на сукупність будівель, в тому числі добудоване приміщення, загальною площею 85,4кв. м., розташованих в будинку №63/16 на вулиці Леніна в м. Шахтарську, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно Шахтарського БТІ, акти на включення опалення від 11.10.2010р. та відключення опалення від 15.04.2011р., рахунки №699 від 25.10.2010р. на суму 947,18грн., №808 від 10.11.2010р. на суму 1398,22грн., №986 від 13.12.2010р. на суму 1398,22грн., №1153 від 11.01.2011р. на суму 1398,22грн., №135 від 08.02.2011р. на суму 1398,22грн., №303 від 10.03.2011р. на суму 1398,22грн., №521 від 19.04.2011р. на суму 699,11грн.
Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою, про що свідчить підпис відповідача на Повідомленні про вручення поштового відправлення з ухвалою суду, в якої зазначенний час і місце проведення судового засідання.
За рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2008р. визнано право власності на сукупність будівель, в тому числі добудованого приміщення загальною площею 85,4 кв.м., розташованих в будинку № 63/16 по вулиці Леніна в місті Шахтарську Донецької області. Але позивач вказує на те, що він вимагає оплати за теплопостачання з відповідача за площу в 59,6 кв.м., в той час, коли вищеназваним рішенням встановлений факт отримання у власність ще з 15.01.2003р. нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу, яке опалюється позивачем, але з цієї частини не вимагає оплати.
З ціллю вияснення площі, яку займає відповідачка і фактично опалювання позивачем площі з урахуванням добудованого приміщення, господарський суд відкладав розгляд справи на підставі ст.77 ГПК України.
Відповідач надав відзив на позов, в якому підтвердив, що опалювальна площа складає 59,6кв.м., останню площу, яку він добудував відповідно до рішення виконкому, ним опалюється самостійноУФО. В підтвердження надав копію рішення Шахтарської міськради від 19.01.2005р. № 35 Про дозвіл про реконструкцію вбудованого приміщення під офіс у місті Шахтарськ, вулиця Леніна, 63/16.
2
Позивачем в період розгляду справи складений акт від 20.06.2011р. обстеження нежитлового приміщення, займаного відповідачем, в якому відображено, що позивачем опалюється площа, яку займає відповідач розміром 59,6кв.м., а площа, яка добудована відповідачем за рішенням виконкому, тепломережею не опалюється.
Господарський суд не позбавлений права вирішити спір без явки представника відповіача на підставі ст. 75 ГПК України.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,
Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за період з 11.10.2010р. по 15.квітня 2011р. за послуги з теплопостачання за умовами договору про постачання теплової енергії № 226від 15.10.2010р., а також річних, інфляційних, пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Господарським судом встановлено, що рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2008р. по справі №2-2521/08 за відповідачкою визнане право власності на сукупність будівель, в тому числі добудоване приміщення, загальною площею 85,4кв. м., розташованих в будинку №63/16 на вулиці Леніна в м. Шахтарську. Цей факт також підтверджений витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Шахтарського БТІ, копія якого наявна в матеріалах справи.
При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір про постачання теплової енергії №226від 15.10.2010р. з додатком.
Згідно п. 1 цього договору енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - оплачувати отриману енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Теплова енергія поставляється споживачу в обсягах гідно з додатком №1 до договору на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання (п. 2.1 договору).
Згідно додатку №1 до договору „Обсяги постачання теплової енергії споживачу” енергопостачальна організація поставляє споживачу теплову енергію в гарячій воді в межах Qрік=10,38Гкал/рік з: максимальним тепловим навантаженням Q=0,005Гкал/годину; розподілом теплової енергії в Гігакалоріях по кварталах (для споживачів) без приладів обліку - розрахунковим методом; для споживачів з приладами обліку згідно з заявленою величиною) 1 квартал 5,93 (січень 2,23, лютий 1,98, березень 1,72); 2 квартал 0,44 (квітень 0,44); 4 квартал 4,01 (жовтень 0,50, листопад 1,50, грудень 2,01).
Тарифи з теплопостачання на момент підписання цього договору, що надаються всім споживачам (крім населення) затверджені Розпорядженням Облдержадміністрації №129 від 20.03.2009р., становить 23,46грн. з ПДВ.
Дата зняття споживачем показань приладів обліку - 25-те число поточного місяця, подання звіту енергопостачальній організації - не пізніше 28 числа. Загальна площа 59,6кв. м.
В п. 6 договору сторонами передбачений порядок розрахунків, а саме: тарифи на момент укладання договору затверджені рішенням Шахтарського міськвиконкому №129 від 20.03.2009р. та складають за 1 кв. м. площі, що опалюється 23,46грн. з ПДВ, за 1 Гкал 780,00грн. з ПДВ.
В залежності від цін на енергоносії, встановлені КМУ, іншими органами влади, постачальниками енергоносіїв тариф може змінюватись без узгодження зі споживачем, але у відповідності з діючим законодавством.
Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:
- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточеного місяця;
3
- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Споживачі, що не мають приладів обліку, сплачують за спожиту теплову енергію згідно опалювальній площі. Різниця між вартістю заявленої та фактично спожитої теплової енергії сплачується не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Сторонами в п. 10.1 договору встановлений строк його дії до 15.04.2011р. включно.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення об'єктів відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать на включення опалення від 11.10.2010р. та відключення опалення від 15.04.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки №699 від 25.10.2010р. на суму 947,18грн., №808 від 10.11.2010р. на суму 1398,22грн., №986 від 13.12.2010р. на суму 1398,22грн., №1153 від 11.01.2011р. на суму 1398,22грн., №135 від 08.02.2011р. на суму 1398,22грн., №303 від 10.03.2011р. на суму 1398,22грн., №521 від 19.04.2011р. на суму 699,11грн., всього на загальну суму 8637,39грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач, в порушення умов договору, не сплачував отримані послуги, тому за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання надані за період з 11.10.2010р. по 15.04.2011р. на загальну суму 8637,39грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.
Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.
Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути з нього 300,98грн. інфляційних, які нараховані за період з листопада 2010р. по травень 2011р., 71,81грн. 3%річних, які нараховані за період з листопада 2010р. по травень 2011р.,
Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:
Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.
4
Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені статтею.
Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.
- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.
- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.
Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги не сплачені, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, нарахування річних та інфляційних проведене позивачем з дотриманням термінів оплати, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши наданий розрахунок, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення суми річних та інфляційних.
Приймаючи до уваги, неналежне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманої ним теплової енергії, позивач просить суд стягнути з боржника 371,03грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, яка нарахована за період з листопада 2010р. по травень 2011р. на підставі п. 7.2.3 договору.
Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:
У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.
Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 6 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 7.2.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 371,03грн. пені в повному обсязі оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.
5
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.
На підставі ст.ст.525,526,530,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа” м. Шахтарськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Шахтарськ про стягнення 9381,21грн., з яких: 8637,39грн. - заборгованість, 300,98грн. - інфляційні, 71,81грн. - 3%річних, 371,03грн. - пеня в повному обсязі.
Стягнути Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код №НОМЕР_1 на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк-83000, вул. Донецька, 38, ЗКПО 03337119 в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа” м. Шахтарськ-86211, вул. З. Космодем”янської, 1 „а”, ЗКПО 05540899 суму заборгованості в 8637,39грн., 300,98грн. - інфляційних, 71,81грн. - 3%річних, 371,03грн. - пені, 102,00грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Гринько С.Ю.
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 23.06.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.
Надруковано 3 примірника:
1 - суду, 1 - позивачу,1 - відповідачу.