83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
02.06.11 р. Справа № 17/170
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.
при секретарі Староконь Л.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” м. Єнакієве
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ
про стягнення 558 421,36грн.
За участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” м. Єнакієве, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 558 421,36грн., яка складається з основного боргу в сумі 501 636,42грн., пені в сумі 21 140,12грн., 3% річних в сумі 7503,93грн., інфляційних нарахувань в сумі 28 140,89,00грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 42/639 від 12.05.2009р., претензійну вимогу № 176-юр від 01.06.2010р., акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, транспортні замовлення.
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.01.2011 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою від 14.03.2011 Донецького апеляційного господарського суду рішення від 06.01.2011 господарського суду Донецької області залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2011 р. по справі № 17/170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” м. Єнакієве до Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ, про стягнення 558 421,36грн., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. та рішення господарського суду Донецької області від 19.01.2011р. у справі № 17/170 скасовано, справу направлено до господарського суду Донецької області для нового розгляду.
Ухвалою господарського суду від 27.05.2011 р. справу № 17/170 прийнято до провадження.
02.06.2011р. представником позивача через канцелярію суду був наданий супровідний лист, згідно якого останній просив суд долучити до матеріалів справи довідку № 18507 від 26.05.2011р., банківську виписку, заяву про забезпечення позову, акт звірки, письмові пояснення.
Додатково 02.06.2011р. через канцелярію суду позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву, згідно якої просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 501 636,42грн., інфляційні втрати в сумі 31 915,30грн., 3 % річних в сумі 9812,13грн.
Суд розглядає справу з урахування поданої заяви.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, незважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими реєстрами вихідної кореспонденції.
Під час попереднього розгляду справи надав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив з підстав ненастання строку оплати відповідачем вказаних за договором послуг.
Господарський суд приймає до уваги, що у відповідності до положень ст. 33 ГПК України тягар доказування наявності/відсутності певних обставин, покладається на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Під час попереднього розгляду справи відповідач обґрунтував свою позицію щодо відхилення вимог позивача, наданим ст. 22 ГПК України правом на представлення нових доказів, які б у встановленому порядку спростовували викладені позивачем обставини не скористався.
За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, господарський суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом, 12.05.2009р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” м.Єнакієве (Експедитор), та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ (Замовник), укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 42/639, згідно якого замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання за рахунок замовника від свого імені виконання послуг з організації транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) вантажів по Україні, країнам СНД та країнам Європи.
Згідно п. 1.2. Договору об'єми та вартість робіт (послуг) по ТЕО, строки та умови їх виконання обумовлюються в замовленні. Узгоджене та підтверджене обома сторонами письмово шляхом факсимільного зв'язку замовлення, має юридичну силу та є невід'ємною частиною Договору.
Орієнтовна сума договору складає 1 000 000,00 гривень з ПДВ (п. 3.2. Договору).
Як зазначає позивач, ним на виконання умов Договору на підставі наданих відповідачем замовлень були надані послуги на загальну суму 1 098 644,83грн., на підтвердження чого представив акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.
Представлені на дослідження суду акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) підписані з боку Замовника, відповідача у справі, без будь-яких зауважень та заперечень. Факт надання послуг згідно укладеного між сторонами договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 42/639 від 12.05.2009 р. відповідачем не оспорюється.
Таким чином, виходячи з того, що відповідачем не надано доказів про неналежне виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 42/639 від 12.05.2009р. зобов'язань, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт надання відповідачу послуг на загальну суму 1 098 644,83грн.
Положення ст. 931 ЦК України передбачають, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Як зазначалося вище, об'єми та вартість робіт (послуг) по ТЕО, строки та умови їх виконання обумовлюються в замовленні. Узгоджене та підтверджене обома сторонами письмово шляхом факсимільного зв'язку замовлення, має юридичну силу та є невід'ємною частиною Договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з п. 3.3. Договору замовник здійснює оплату протягом 30 банківських днів з моменту отримання оригіналів рахунка, акту наданих послуг, податкової накладної, ТТН (СМК) за перевезення та ТЕО експедитору у відповідності до п. 3.1. Договору.
На виконання умов п. 3.3 Договору позивачем на адресу відповідача було направлено пакет документів, якій вміщував рахунки-фактури на сплату вартості наданих послуг з 06.11.2009р. по 05.05.2010р., акти виконаних робіт з 06.11.2009р. по 05.05.2010р., податкові накладні з 06.11.2009р. по 05.05.2010р., факт направлення вказаних документів на адресу відповідача та отримання останнім підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим чеком та повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції, відповідно до якого відповідач отримав зазначений пакет документів 26.08.2010р.
Таким чином, враховуючи положення п. 3.3. Договору право вимоги з оплати вартості наданих послуг у позивача та відповідно зобов'язання відповідача з приводу їх оплати виникло з 08.10.2010р.
Як зазначає позивач, прийняті на себе згідно договору зобов'язання відповідач належним чином не виконував, вартість наданих послуг, сплатив частково в сумі 597 008,41грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи засвідчені копії платіжних доручень, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 501 636,42грн.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 501 636,42грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі, на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 501 636,42грн. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи щодо ненастання строку оплати наданих за договором послуг, з огляду на встановлений п. 3.3 Договору порядок оплати, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які підтверджують як факт направлення відповідачу визначених п. 3.3 Договору документів, так і факт їх вручення останньому.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 501 636,42грн. підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання на користь позивача у даній справі з оплати вартості наданих послуг підтверджено матеріалами справи та відповідачем не спростовано.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі положень наведеної вище правової норми, позивачем за прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку з оплати вартості поставленого товару, заявлені вимоги щодо стягнення з останнього 3% річних в сумі 9812,83грн., нарахованих за період з 08.10.2010р. по 02.06.2011р., та інфляційних в сумі 31 915,30грн. - нарахованих за періоди з жовтня 2010р. по квітень 2011р.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% річних та інфляційних, з огляду на прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст. 525, 526, 614, 625 та 655-697 ЦК України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” м. Єнакієве - задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” м. Єнакієве основний борг в сумі 501 636,42грн., 3% річних в сумі 9812,13грн., інфляційні нарахування в сумі 31915,30грн., витрати за державним митом в сумі 5433,64грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 229,64грн.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення.
Суддя Морщагіна Н.С.
ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ТА ДІЙ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ СПОРУ:
1.Копія відповіді на претензію і доказ її відсилки (або пояснення про причини залишення претензії без
відповіді)
2. Належним чином засвідчені копії документів - доказів, що підтверджують позовні вимоги
3. Відзив на позовну заяву.
4. Акт прийняття продукції (товарів), інші первинні документи на підтвердження заборгованності, що
утворилася.
5. Акт експертизи.
6. Посвідчення на представника.
7. Обгрунтований розрахунок стягуємої або оспорюваної суми з посиланням на первинні документи та з
зазначенням проміжних результатів
8. Документи, які обгрунтовують відмовлення від оплати рахунка.
9. Матеріали службового розслідування.
10. Витяг з титульного списку будови з розбивкою по рокам або протокол - заказ.
11. Акт комісії з переліком недоробок і документи, підтверджуючі їх усунення.
12. Довідка про перемаркування товару і доведення зниження ціни до споживача.
13. Сертифікат, в рахунок якого повинна бути повернена (або фактично повернена тара і доказ його відсилки
одержувачу (покупцю))
14. Транспортна накладна в оригіналі.
15. Комерційний акт в оригіналі.
16. Акт загальної форми.
17. Акт технічного стану вагона (контейнера).
18. Дорожна відомість.
19. Вагонний лист (з пломбами).
20. Відомість подачі й прийняття вагонів.
21. Облікова картка виконання плану перевезень.
22. Довідка про включення (виключення) до ЄДРПОУ.
23. Документи, які посвідчують правовий статус підприємства або структурного підрозділу.
24. Правові підстави для укладення договору.
25. Договір з додатками в оргіналі для огляду і копію - в справу.
26. Доказ дати одержання договору і протоколу розбіжностей (конверт поштового відправлення).
27. Мотивований протокол погодження розбіжностей.
28. Документи в обгрунтування своєї редакції договору.
29. Витяг із затвердженого плану (або проекту плану).
30. Підстава поставки продукції (товарів).
31. Реєстр рахунків, які підтверджують відвантаження продукції (товарів).
32. Сторонам звірити розрахунки (з ініціативи позивача). Акт звірки подати в суд до дня розгляду справи.
33. З врахуванням заперечення відповідача уточнити суму позову. Уточнений розрахунок подати до дня
слухання справи.
34. З ініціативи позивача перевірити (на об'єкті) факт усунення недоробок. Спільний акт подати до дня
слухання справи.
35 Явка на засідання представників сторін (позивача, відповідача) обов'язкова.
Довідково :
Стаття 36 Господарського процесуального Кодексу України
Письмові докази
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, шо мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документу, подається засвідчений витяг з нього.
Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
З метою дотримання вимог інструкції з діловодства в господарських судах України, що затверджено наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 документи подаються через канцелярію суду з відповідно оформленим супровідним листом.