"23" червня 2011 р. Справа № 5002-24/5720-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:С.Могил,
Ж.Бернацької, Є.Борденюк,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуприватного підприємства "Віоле"
на постановувід 29.03.2011
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі№ 5002-24/5720-2010
за позовомвиконавчого комітету Алуштинської міської ради
доприватного підприємства "Віоле"
простягнення 2 027,10 грн.
В судове засідання представники сторін не з'явились
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Виконавчий комітет Алуштинської міської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про присудження до стягнення з приватного підприємства "Віоле" 2 027,10 грн. заборгованості за договором про організацію паркування транспорту.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради №436 від 08.06.2007 дана згода на організацію приватним підприємством "Віоле" платного паркування транспортних засобів по вул. Набережна на вільній території напроти міжбунного простору №56-59 за умови дотримання санітарних та технічних умов паркування автотранспорту.
Відповідно до пункту 2 рішення відповідач зобов'язаний укласти договір з позивачем з експлуатації місця паркування автотранспорту з фіксуванням зобов'язань зі сплати збору за паркування.
На виконання зазначеного рішення 08.06.2007 між виконавчим комітетом Алуштинської міської ради та приватним підприємством "Віоле" укладений договір організації паркування транспорту.
Пунктом 1.1 договору встановлено, що предметом договору є організація приватним підприємством "Віоле" збору за паркування транспортного засобу по вул. Набережна між бунами №56 - 59 уздовж літньої площадки. Оплата буде проведена в сумі 2 500, 00 грн. на кількість місць паркування більше десяти одиниць.
Крім того, відповідно до пункту 3.1 договору підприємець зобов'язаний забезпечити сплату в місцевий бюджет збору за паркування транспортного засобу виходячи зі ставки збору, встановлену у розмірі 3% неоподаткованого мінімуму доходів громадян в спеціально обладнаних і відведених для цього місцях з одної транспортної одиниці за одну годину. Для суб'єктів підприємницької діяльності, що надають послуги перевезення пасажирів, встановлено кількість часів щоденного паркування: з 01 жовтня по 30 квітня - не менше 1,5 годин ( 23 грн. на місяць ); з 01 травня по 30 вересня не менше 3-х годин (46 грн. на місяць).
Згідно з пунктом 6.1 договору договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 08.06.2010.
За результатами проведеної Контрольно-ревізійним управлінням в Автономній Республіки Крим ревізії бюджету та фінансово-господарської діяльності фінансового управління Алуштинської міської ради за період з 01.09.2006 по 31.03.2010 складені обов'язкові вказівки про усунення виявлених порушень від 17.08.2010 № 01-08-14-14/7127.
Листом №02-16/1025 від 25.08.2010 позивач заявив вимогу до відповідача про сплату заборгованості. Факт отримання листа відповідачем 31.08.2010 підтверджується поштовим повідомленням.
Відповідач відмовився від сплати (лист № 8/10 від 10.09.2010), зазначивши, що між Алуштинською міською радою та приватним підприємством "Віоле" укладений договір оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Набережна, в Професорської уголке, м.Алушта, та, таким чином, питання у частині розміру, строків та порядку орендної плати за користування даною земельною ділянкою і відповідні правовідносини врегульовані договором оренди землі.
У зазначеному листі відповідач зазначив, що договором організації паркування транспорту від 08.06.2007 не визначено порядку, строків та періодичності здійснення оплати вказаної у ньому суми.
На виконання пункту 3.1 договору відповідач перерахував 472, 90 грн. паркувального збору, що підтверджується випискою з рахунку відповідача та реєстром надходжень до міського бюджету м. Алушти за кодом платежу 16010400 "збір за парковку автотранспорту" від приватного підприємства "Віоле".
Невиконання відповідачем зобов'язання за пунктом 1.1 договору організації паркування транспорту від 08.06.2007 стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення заборгованості у сумі 2027, 10 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2011 (суддя Г.Колосова), яке залишене без зміни постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2011 (колегія суддів: І.Черткова, В.Голик, В.Сотула), позов задоволений з огляду на таке.
Укладений сторонами 08.06.07 договір не підпадає під визначення окремих видів договорів у Цивільному кодексі України, але він не суперечить актам цивільного законодавства, а тому відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України зазначений договір породжує цивільні права та обов'язки, зокрема, щодо внесення відповідачем платежів, передбачених зазначеним договором.
Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради №436 від 08.06.07 (а.с.54) дана згода приватному підприємству "Віоле" на організацію платного паркування транспортних засобів по вул. Набережна на вільної території напроти міжбунного простору №56-59 за умови дотримання санітарних та технічних умов паркування автотранспорту.
Відповідно до пункту 2 рішення відповідач зобов'язаний укласти договір з позивачем з експлуатації місця паркування автотранспорту з фіксуванням зобов'язань зі сплати збору за паркування.
Відповідно до пункту 1.1 договору предметом договору є організація збору за паркування транспортного засобу по вул. Набережна між бунами №56 - 59 уздовж літньої площадки приватного підприємства "Віоле". Оплата буде проведена в сумі 2 500, 00 грн. на кількість місць паркування більше десяти одиниць.
З аналізу наведених пунктів рішення та договору вбачається, що відповідач отримав від позивача дозвіл на організацію платного паркування транспортних засобів з кількістю місць для паркування більше десяти, за що відповідач повинен сплатити 2 500, 00 грн.
Строк виконання зобов'язання щодо сплати 2 500, 00 грн. за організацію платного паркування транспортних засобів з кількістю місць для паркування більше десяти, договором не встановлений.
Договором встановлена єдина сума 2 500, 00 грн. Договір не передбачає щорічної сплати такої суми. Отже суму 2 500, 00 грн. відповідач має сплатити за весь період дії договору.
Спірна сума визначена позивачем як заборгованість, яка виникла внаслідок порушення відповідачем умов пункту 1.1 договору організації паркування транспорту від 08.06.2007, про що зазначено у позові та підтверджується листом №02-16/1025 від 25.08.2010.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість 31.08.2010, отже з урахуванням приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, строк виконання зобов'язання щодо внесення плати за договором організації паркування транспорту від 08.06.2007 настав 07.09.2010.Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.
З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що стягненню з відповідача, в межах заявлених позовних вимог, підлягає 2 027, 10 грн. заборгованості за пунктом 1.1 договору організації паркування транспорту від 08.06.2007.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних рішень обставин справи та неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, виходячи з такого.
Пунктом 1.1 договору визначено, що "оплата буде проведена в сумі 2 500, 00 грн. на кількість місць паркування більше десяти одиниць", тобто пунктом 1.1 договору встановлено, що відповідачеві дано дозвіл на кількість місць паркування більше десяти, за що він повинен провести сплату в сумі 2 500, 00 грн.
Доводи касаційної скарги про те, що відповідно до умов договору до обов'язків відповідача входило лише забезпечення сплати до місцевого бюджету паркувального збору виходячи з встановленої законом ставки, не відповідає змісту пункту 1.1 договору, яким встановлена плата у сумі 2 500, 00 грн. на кількість місць паркування більше десяти одиниць.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що підприємець зобов'язаний забезпечити сплату в місцевий бюджет збору за паркування транспортного засобу виходячи зі ставки збору, встановлену у розмірі 3% неоподаткованого мінімуму доходів громадян в спеціально обладнаних і відведених для цього місцях з одної транспортної одиниці за одну годину. Для суб'єктів підприємницької діяльності, що надають послуги перевезення пасажирів, встановлено кількість часів щоденного паркування: з 01 жовтня по 30 квітня - не менше 1,5 годин ( 23 грн. на місяць); з 01 травня по 30 вересня не менше 3-х годин (46 грн. на місяць).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що до обов'язків відповідача за договором, окрім сплати 2 500, 00 грн., відноситься забезпечення сплати в місцевий бюджет збору за паркування транспортних засобів виходячи зі ставки збору, визначеному Декретом Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" (чинний, на момент укладення договору) протягом дії договору, оскільки відповідно до частин 1,3 статті 3 Декрету платниками збору за парковку автотранспорту є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Збір за парковку автотранспорту сплачується водіями на місці парковки. На виконання пункту 3.1 договору відповідач перераховував до міського бюджету збір за парковку автотранспорту, що підтверджується випискою з рахунку відповідача (а.с.34-35) та реєстром надходжень до міського бюджету м. Алушти за кодом платежу 16010400 "збір за парковку автотранспорту" від приватного підприємства "Віоле"(а.с.55). Крім того, вимоги про стягнення заборгованості з збору за парковку автотранспорту позивачем у даній справі не заявлялися.
З огляду на викладене, підстав для зміни чи скасування судових рішень попередніх інстанцій не вбачається.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу приватного підприємства "Віоле" залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2011 у справі № 5002-24/5720-2010 залишити без зміни.
Судді: С. Могил
Ж. Бернацька
Є. Борденюк