"23" червня 2011 р. Справа № 16/155-10-4495
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:С.Могил,
Ж.Бернацької, Є.Борденюк,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скаргипершого заступника прокурора Одеської області та Кабінету Міністрів України в особі Головного управління юстиції в Одеській області
на постановувід 21.04.2011 р.
Одеського апеляційного господарського суду
у справі№ 16/155-10-4495
за позовомБілгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
доБілгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області,
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
провизнання недійсним договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення та додаткової угоди до даного договору, а також про зобов'язання звільнити водний об'єкт
В судове засідання прибули представники сторін:
Кабінету Міністрів України в особі Міністерства юстиції УкраїниОСОБА_2 (дов. від 21.06.2011)
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представника скаржника та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Білгород-Дністровський міжрайонний прокурор Одеської області, керуючись ст. 2 ГПК України, звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення (на місці урочища "Дідове болото") від 10.04.2009, укладеного між відповідачами, а також додаткової угоди про внесення змін до договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення (на місці урочища "Дідове болото") від 28.12.2009, а також про зобов'язання ПП ОСОБА_1 звільнити водний об'єкт "Дідове болото", який розташований в Лиманському районі селища Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області. Свої вимоги прокурор обґрунтовує порушенням приписів діючого законодавства України при підписання даного договору за відсутності у Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області повноважень на розпорядження водним об'єктом загальнодержавного значення - урочище "Дідове болото".
Кабінетом Міністрів України згідно з відповідними поясненнями, наданими представником позивача у судовому засіданні 06.12.2010, позовні вимоги Білгород-Дністровського міжрайонного прокурору Одеської області були підтримані повністю.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2010 (суддя С.Желєзна) позов задоволений з огляду на таке.
Розпорядженням голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації №402/А-2009 від 17.03.2009 ПП ОСОБА_1 наданий у довгострокову оренду терміном на 49 років водний об'єкт "Дідове болото", загальною площею 36,65 га, розташований в Лиманському районі селища Затока Білгород-Дністровського району Одеської області для рибогосподарських потреб та організації любительського і спортивного рибальства та проведенню робіт з охорони та відновлення рибних запасів Дністровського лиману.
На підставі вказаного розпорядження 10.04.2009 між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення (на місці урочища "Дідове болото"), відповідно до умов якого Білгород-Дністровська районна державна адміністрація передала, а ПП ОСОБА_1 прийняв на умовах оренди в користування строком на 49 років (до 09.04.2058) водний об'єкт загальнодержавного значення на місці урочища "Дідове болото" загальною площею водного дзеркала 36,58 га, для рибогосподарських потреб та організації любительського і спортивного рибальства та проведенню робіт з охорони та відновлення рибних запасів Дністровського лиману та зобов'язався щомісячно вносити орендну плату.
Даний водний об'єкт переданий у фактичне користування Орендарю згідно з актом приймання-передачі від 15.04.2009.
На підставі розпорядження голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації № 1684/А-2009 від 28.12.2009 між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (Орендар) укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення (на місці урочища "Дідове болото") від 28.12.2009, згідно з якою площу орендованого водного об'єкту було збільшено з 36,58 га до 72,3191 га та відповідно був збільшений розмір орендної плати за користування даним об'єктом.
Статтею 6 Водного кодексу України закріплено, що води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.
Згідно з частиною 10 статті 51 Водного кодексу України, користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до частини 5 статті 51 Водного кодексу України орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. При цьому, частиною 6 вказаної статті передбачено, що розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Статтею 14 Водного кодексу України також визначено, що до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, крім іншого, розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 16 травня 2008 року N 279-VI, чинного на час укладення спірного договору, Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність місцевих державних адміністрацій щодо виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, актів Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, здійснення на відповідній території інших наданих місцевим державним адміністраціям повноважень. Аналогічні положення містяться і у ст. 22 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 7 жовтня 2010 року N 2591-VI, який є чинним.
Частиною 7 статті 118 Конституції України встановлено, що місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначити, що Кабінетом Міністрів України до теперішнього часу не делегувались повноваження місцевим державним адміністраціям щодо розпорядження водними об'єктами України загальнодержавного значення.
З огляду на викладене, а також з урахуванням наведених приписів законодавства, суд дійшов висновку про відсутність у Білгород-Дністровської районної державної адміністрації повноважень на розпорядження водним об'єктом загальнодержавного значення на місці урочища "Дідове болото" шляхом передачі цього об'єкту в оренду ПП ОСОБА_1 на підставі спірних угод.
Крім того, суд зазначив, що розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації № 1056/А-2010 від 03.11.2010 розпорядження голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації № 402/А-2009 від 17.03.2009 "Про передачу фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на 49 років водного об'єкту (Дідове болото), розташованого в Лиманському районі селища Затока Білгород-Дністровського району Одеської області для рибогосподарських потреб та організації любительського і спортивного рибальства та проведення робіт з охорони та відновлення рибних запасів Дністровського лиману", а також розпорядження № 1684/А-2009 від 28.12.2009 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 17.03.2009 № 402/А-2009 "Про передачу фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на 49 років водного об'єкту (Дідове болото), розташованого в Лиманському районі селища Затока Білгород-Дністровського району Одеської області для рибогосподарських потреб та організації любительського і спортивного рибальства та проведення робіт з охорони та відновлення рибних запасів Дністровського лиману", на підставі яких укладені спірні угоди, були скасовані, у зв'язку з виявленими порушеннями земельного та водного законодавства України.
Згідно зі ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
З урахуванням наведених приписів діючого законодавства України, місцевий господарський суд звернув увагу сторін на наступне.
Водний об'єкт загальнодержавного значення "Дідове болото", розташований в Лиманському районі селища Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, є об'єктом державної власності.
Відповідно до ст. 1212 глави 83 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
З урахуванням викладеного, суд визнав позовні вимоги Білгород-Дністровського міжрайонного прокурору Одеської області, заявлені ним в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про зобов'язання ПП ОСОБА_1 звільнити водний об'єкт "Дідове болото", який розташований в Лиманському районі селища Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області обґрунтованими та такими, що містяться на законних підставах, у зв'язку з чим, позов прокурора в цій частині також підлягає задоволенню відповідно до ст.ст. 216, 236, 386, 1212 ЦК України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 (колегія суддів: Т.Гладишева, Я.Савицький, О.Лавренюк) рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2010 скасоване, у позові відмовлено.
Постанова суду мотивована наступним.
Судом встановлено, не заперечується сторонами, що об'єкт оренди є водним об'єктом загальнодержавного значення та, що на дату укладення оспорюваного договору оренди між Білгород-Дністровською райдержадміністрацією та ПП ОСОБА_1 Кабінет Міністрів України не приймав нормативного акта, який би розподіляв повноваження щодо надання в оренду водних об'єктів загальнодержавного значення між Кабінетом Міністрів України та місцевими державними адміністраціями.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.
Враховуючи відсутність підзаконного нормативного правового акта про розподіл повноважень з передачі водних об'єктів загальнодержавного значення в оренду, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що Білгород-Дністровська районна державна адміністрація при укладенні оспорюваних договору оренди та додаткової угоди до нього діяла в межах повноважень, наданих їй Конституцією України, Законом України "Про місцеві державні адміністрації" та Водним кодексом України (ч.5 ст. 51).
Суд апеляційної інстанції також зауважив, що положення ст. 14 Водного кодексу України, яка стосується компетенції Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, не виключають права місцевих державних адміністрацій на передачу водних об'єктів загальнодержавного значення в оренду.
У касаційному порядку оскаржується постанова господарського суду апеляційної інстанції першим заступником прокурора Одеської області та Кабінетом Міністрів України в особі Головного управління юстиції в Одеській області, з посиланням на неправильне застосування судом при ухвалені постанови норм права.
При цьому, у поданій касаційній скарзі перший заступник прокурора Одеської області посилається на таке. Статтею 6 Водного кодексу України закріплено, що води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.
Відповідно до статті 5 Водного кодексу України та наказу Держводгоспу від 03.06.1997 "Про затвердження переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення" водний об'єкт (на місці урочища "Дідове болото") має статус загально державного значення, оскільки з'єднується єриком з Дніпровським лиманом.
Згідно з частиною 10 статті 51 Водного кодексу України, користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до частини 5 статті 51 Водного кодексу України орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. При цьому, частиною 6 вказаної статті передбачено, що розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
На думку прокурора, судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги, що згідно з статтею 14 Водного кодексу України до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, крім іншого, розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.
Кабінетом Міністрів України до теперішнього часу не делегувались повноваження місцевим державним адміністраціям щодо розпорядження водними об'єктами України загальнодержавного значення.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають до задоволення, виходячи з такого.
Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує правову позицію господарського суду першої інстанції, викладену в ухваленому рішенні про те, що місцеві державні адміністрації набувають статусу орендодавців водних об'єктів загальнодержавного значення у відповідності до пункту 5 статті 51 Водного кодексу України при умові розподілу Кабінетом Міністрів України повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення, що передбачено пунктом 6 цієї статті.
На підставі викладеного, постанова господарського суду апеляційної інстанції про те, що відсутність правового акта про розподіл повноважень з передачі водних об'єктів загальнодержавного значення в оренду, який оформлюється підзаконним актом, не є обставиною, що впливає на повноваження місцевих державних адміністрацій, виписаних законами України, підлягає до скасування, а рішення слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги першого заступника прокурора Одеської області та Кабінету Міністрів України в особі Головного управління юстиції в Одеській області задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 у справі №16/155-10-4495 скасувати.
Рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2010 у справі №16/155-10-4495 залишити без зміни.
Судді: С. Могил
Ж. Бернацька
Є. Борденюк