"24" червня 2011 р. Справа № 34-26/45-10-1165
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого),
Катеринчук Л.Й. (доповідача),
Коробенка Г.П.
розглянувши
касаційні скарги1. заступника прокурора Одеської області - О. Бебеля,
2. Національного банку України в особі Управління національного банку України в Одеській області
на постанову
та рішення Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 року
господарського суду Одеської області від 19.01.2011 року
у справі№ 34-26/45-10-1165
господарського судуОдеської області
за позовом ВАТ "Одеський олійножировий комбінат"
до 1.Національного банку України в особі Управління національного банку України в Одеській області,
2. ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватного підприємства "Аудиторська фірма "Аудит Експрес",
ТОВ "Грата",
спільного Українсько-Латвійського підприємства "Альтіс-ЛТД" у формі ТОВ,
ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина",
ТОВ "Іола"
прозобов'язання виконати певні дії
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ "Іола"
до ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк"
про зобов'язання ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині заміни кредитора ТОВ "Іола" в сумі 1 900 000 грн. за договором банківського вкладу № 69-Д від 19.03.2008 року на кредитора Національний банк України
та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина"
до ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк"
про зобов'язання ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині заміни кредитора ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" в сумі 12 220 000 грн. за договором банківського вкладу № 83-Д від 22.01.2009 року на кредитора Національний банк України
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ "Грата"
доВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк"
прозобов'язання ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині заміни кредитора ТОВ "Грата" в сумі 5 080 000 грн. за договором банківського вкладу № 52-Д від 24.05.2007 року на кредитора Національний банк України
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору спільного Українсько-Латвійського підприємства "Альтіс-ЛТД" у формі ТОВ
доВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк"
прозобов'язання ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині заміни кредитора СП "Альтіс-ЛТД" у формі ТОВ в сумі 2 100 000 грн. за договором банківського вкладу № 53-Д від 24.07.2007 року на кредитора Національний банк України
та за зустрічним позовомНаціонального банку України в особі Управління національного банку України в Одеській області
до відповідачаВАТ "Одеський олійножировий комбінат"
простягнення суми 23 951 266, 50 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" ОСОБА_1. (довіреність від 29.12.2010 року),
від Національного банку України в особі Управління національного банку України в Одеській області: ОСОБА_2. (довіреність від 17.08.2009 року № 28-17/4256),
від ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк": ОСОБА_3. (довіреність від 30.09.2010 року),
від Генеральної прокуратури України: Сахно Н.В.
у березні 2010 року ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" (далі -позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області (надалі -відповідач 1, Управління НБУ) та ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса -Банк" (далі -Банк, відповідач 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : ТОВ "Грата", Спільне Українсько-Латвійське підприємство "Альтіс-ЛТД" ( у формі товариства з обмеженою відповідальністю), ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина", ТОВ "Іола", Приватне підприємство "Аудиторська фірма "Аудит Експрес", вимагаючи:
зобов'язати НБУ в особі Управління НБУ прийняти виконання зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат" за договором про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії № 199/08 від 24.10.2008 року від третіх осіб, а саме : - від ПП "Аудиторська фірма "Аудит Експрес" в сумі 700 000 грн.,
- від ТОВ "Грата" в сумі 5080000 грн.,
- від ТОВ "ІОЛА" в сумі 1 900 000 грн.,
- від ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" в сумі 12 220 000 грн.,
- від СП "Альтіс-ЛТД" ( у формі ТОВ) в сумі 2 100 000 грн.;
- зобов'язати НБУ в особі Управління НБУ зменшити заборгованість ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" за договором про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії № 199/08 від 24.10.2008 року на суму 22 000 000 грн. внаслідок переходу до Національного банку України права вимоги до АКБ "Одеса-Банк" за договорами банківського вкладу : № 84-Д від 14.05.2009 року, № 52-Д від 24.05.2007 року, № 69-Д від 19.03.2008 року, № 83-Д від 22.01.2009 року № 53-Д від 24.07.2007 року;
- зобов'язати ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині заміни кредиторів : ПП "Аудиторська фірма "Аудит Експрес" в сумі 700 000 грн.; ТОВ "Грата" в сумі 5080000 грн., ТОВ "ІОЛА" в сумі 1 900 000 грн.; ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" в сумі 12 220 000 грн.; СП "Альтіс-ЛТД" ( у формі ТОВ) в сумі 2 100 000 грн. на кредитора Національний банк України за вимогами в загальній сумі 22 000 000 грн.
08.04.2010 року до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ "Іола" від 07.04.2010 року до ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" про зобов'язання ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині зміни кредитора ТОВ "Іола" у сумі 1900000грн. за договором банківського вкладу №69-Д від 19.03.2008 року на кредитора Національний банк України.
08.04.2010 року до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" від 08.04.2010 року до ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" про зобов'язання ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині зміни кредитора ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" у сумі 12220000 грн. за договором банківського вкладу №83-Д від 22.01.2009 року на кредитора Національний банк України.
08.04.2010 року до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ "Грата" від 07.04.2010 року до ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" про зобов'язання ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині зміни кредитора ТОВ "Грата" у сумі 5080000 грн. за договором банківського вкладу №52-Д від 24.05.2007 року на кредитора Національний банк України.
08.04.2010 року до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Спільного Українсько-Латвійського підприємства "Альтіс-ЛТД" (у формі ТОВ) від 07.04.2010 року до ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" про зобов'язання ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині зміни кредитора Спільного Українсько-Латвійського підприємства "Альтіс-ЛТД" (у формі ТОВ) у сумі 2100000 грн. за договором банківського вкладу №53-Д від 24.07.2007 року на кредитора Національний банк України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.10 року зазначені позовні заяви ТОВ "Грата", ТОВ "Іола", ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" і Спільного Українсько-Латвійського підприємства "Альтіс-ЛТД" (у формі ТОВ) прийняті до розгляду у справі №26/45-10-1165.
08.04.2010 року ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" звернулося до господарського суду Одеської області з уточненням до первісного позову, в якому просило зобов'язати Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Одеській області прийняти виконання зобов'язань ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" за договором про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №199/08 від 24.10.08 року від третіх осіб, а саме: від ПП "Аудиторська фірма "Аудит Експрес" в сумі 700000 грн., від ТОВ "Грата" в сумі 5080000 грн., від ТОВ "Іола" в сумі 1900000 грн., від ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" в сумі 12220000 грн., від Спільного Українсько-Латвійського підприємства "Альтіс-ЛТД" (у формі ТОВ) в сумі 2100000 грн. та зобов'язати Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Одеській області зменшити заборгованість ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" за договором про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №199/08 від 24.10.08 року на суму 22000000 грн. внаслідок переходу до Національного банку України права вимоги до АКБ "Одеса-Банк" за договорами банківського вкладу: №84-Д від 14.05.09 року, №52-Д від 24.05.07 року, №69-Д від 19.03.08 року, №83-Д від 22.01.09 року, №53-Д від 24.07.07 року.
12.04.2010 року Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Одеській області звернувся до суду із зустрічною позовною завою до ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" про стягнення з останнього заборгованості за договором про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №199/08 від 24.10.2008 року у сумі 22000000 грн., за нарахованими процентами у сумі 1949616,5грн., заборгованість за комісійними нарахуваннями 1650 грн., посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №199/08 від 24.10.08 року та перехід до нього прав кредитора за цим договором та відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.04.10 року зустрічний позов Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області до ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" про стягнення 23951266,50 грн. прийнято та об'єднано в одне провадження із первісним позовом ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" у справі №26/45-10-1165.
23.04.2010 року Спільне Українсько-Латвійське підприємство "Альтіс-ЛТД" (у формі ТОВ) подало уточнення до позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору від 07.04.2010 року, в якому просить зобов'язати ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині зміни кредитора СП "Альтіс ЛТД" (у формі ТОВ) у сумі 2100000 грн. за договором банківського вкладу №53-Д від 24.07.2007 року на кредитора Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Одеській області.
23.04.2010 року ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" подало уточнення до позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору від 08.04.2010 року, в якому просить зобов'язати ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині зміни кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" у сумі 12220000 грн. за договором банківського вкладу №83-Д від 22.01.2009 року на кредитора Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Одеській області.
23.04.2010 року ТОВ "Грата" подало уточнення до позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору від 07.04.2010 року, в якому просить зобов'язати ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині зміни кредитора ТОВ "Грата" у сумі 5080000 грн. за договором банківського вкладу №52-Д від 24.05.2007 року на кредитора Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Одеській області.
23.04.2010 року ТОВ "Іола" подало уточнення до позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору від 07.04.2010 року, в якому просить зобов'язати ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру (переліку) вимог кредиторів в частині зміни кредитора ТОВ "Іола" у сумі 1900000 грн. за договором банківського вкладу №69-Д від 19.03.2008 року на кредитора Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Одеській області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.10 року клопотання Управління Національного банку України в Одеській області про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на грошові кошти ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" в розмірі 23951266,50 грн., що обліковуються на рахунках у філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк" в місті Одеса; у філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в місті Одесі; в Одеській обласній дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"; в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у місті Києві.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.10 року заяву ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" про скасування забезпечення позову задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 07.05.10 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" скасовано.
Провадження у справі зупинялось у зв'язку з оскарженням в апеляційному та касаційному порядку ухвали суду першої інстанції від 18.05.2010року.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2010 року провадження у справі №34-26/45-10-1165 поновлено.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.01.2011 року (суддя Фаєр Ю.Г.) (з врахуванням ухвали від 24.01.2011 року про виправлення описки, том 5, а.с. 8-21, 29) у задоволенні уточнених первісних позовних вимог ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" - відмовлено; у задоволенні зустрічного позову Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області -відмовлено; у задоволенні уточненого позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ "Грата" -відмовлено; у задоволенні уточненого позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Спільного Українсько-Латвійського підприємства "Альтіс-ЛТД" (у формі ТОВ) -відмовлено; у задоволенні уточненого позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" -відмовлено; у задоволенні уточненого позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ "Іола" -відмовлено; скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.10 року у справі №26/45-10-1165.
Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" (уточнені) не обґрунтовані в частині обраного позивачем способу захисту його порушених прав в контексті статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України.
Вимоги за зустрічним позовом визнані судом такими, що не засновані на законі, оскільки до НБУ в особі Управління НБУ не перейшли права кредитора у зобов'язаннях, що випливають з кредитного договору №199/08 від 24.10.2008 року, за статтею 512 ЦК України; згідно договору застави майнових прав №24 від 25.02.2009 року, статті 23 Закону України “Про заставу”, статті 73 Закону України “Про Національний банк України” позивач за зустрічним позовом набув права переводу на себе заставлених майнових прав, а не стягнення грошових коштів з боржника за кредитним договором; уступка вимоги за ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України (цесія) та уступка заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає з заставленого права, за ст. 23 Закону України “Про заставу” мають різну правову природу; умови договору застави майнових прав № 24 від 25.02.2009 року не свідчать про те, що відбулась заміна кредитора у відносинах по кредитному договору №199/08 або мала відбутись згідно п.4.2. договору застави під відкладальною умовою.
Суд відхилив також позови третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору на підставі того, що грошові вимоги цих осіб включені ліквідатором до переліку акцептованих вимог кредиторів в процедурі ліквідації ВАТ "АКБ "Одеса-Банк" до сьомої черги погашення, перелік акцептованих вимог затверджений НБУ; треті особи не звернулись до ліквідатора з запереченням протягом 1 місяця з дня отримання відповідного повідомлення ліквідатора згідно з ч.3 ст. 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Не погодившись з рішенням суду, Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Одеській області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 19.01.2011 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Національного банку України до ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 23 951 266,50 грн. та прийняти нове рішення, яким позов Національного банку України задовольнити повністю та стягнути з ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" на користь Національного банку України заборгованість за договором про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №199/08 від 24.10.2008 року в сумі 23 951 266,50 грн.; в частині скасування заходів до забезпечення позову Національного банку України, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.2010 року, -скасувати.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 року рішення господарського суду Одеської області від 19.01.2011 року залишено без змін (том 6, а.с. 99-111). При цьому апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про необхідність укладення окремої угоди про відчуження майнових прав боржника, якщо таке відчуження здійснюється на стадії ліквідаційної процедури банку-боржника.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, заступник прокурора Одеської області -О. Бебель та Національний банк України в особі Управління національного банку України в Одеській області, звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили:
- заступника прокурора Одеської області -О. Бебель -скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 року та рішення господарського суду Одеської області від 19.01.2011 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Національного банку України до ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 23 951 266,50 грн. і в цій частині прийняти нове рішення, яким позов НБУ задовольнити;
- Національний банк України в особі Управління національного банку України в Одеській області -скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 року та рішення господарського суду Одеської області від 19.01.2011 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Національного банку України до ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 23 951 266,50 грн. і в цій частині прийняти нове рішення, яким позов НБУ задовольнити.
Вищезазначені касаційні скарги аргументовані порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 509, 512, 525, 526, 589, 628, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 23 Закону України "Про заставу", статті 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині відмови Національному банку України у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення грошових коштів з ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників сторін, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.
Відповідно до статей 509, 512, 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -Кодексу) передбачено обов'язок сторін виконувати прийняті на себе зобов'язання; можливість заміни кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення прав вимоги новому кредитору або виконанням обов'язку боржника третьою особою; недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язання та необхідність виконання зобов'язань відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено також статтею 193 Господарського кодексу України.
Згідно з статтею 589 Кодексу у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено обов'язковість договору для виконання сторонами.
Статтею 23 Закону України "Про заставу" передбачено, що при реалізації майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодавець набуває права вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.
Частиною 3 статті 590 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
Відповідно до частини 1 статті 530 Кодексу, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 статті 628 Кодексу передбачено право сторін укласти договір, в якому містяться положення різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено у договорі або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною 3 статті 26 Закону України "Про заставу" передбачено, якщо заставодавцем є третя особа, яка надала в заставу належне їй майно, то в разі невиконання забезпеченого заставою зобов"язання перед заставодержателем вона має право виконати зобов"язання з метою звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до статті 73 Закону України "Про національний банк України" Національний банк України має переважне і безумовне право задовольняти будь-яку основану на здійсненому рефінансуванні банку вимогу, оформлену у встановленому законом порядку, за якою настав строк погашення. Переважне і безумовне право здійснюється у разі, якщо це передбачено угодою, реалізується Національним банком шляхом списання у безспірному порядку заборгованості з банківських рахунків і продажу інших активів, що перебувають у заставі як забезпечення вимог Національного банку, та задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх продажу.
Відповідно до статті 3 частини 3 статті 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" цей закон регулює відносини під час ліквідації банків; законодавство України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним застосовується в частині, що не суперечить нормам цього Закону.
Пунктами 3, 6 статті 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим законом.
Статтею 95 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено особливості відчуження активів банку, зокрема право ліквідатора виставити на відкриті торги вимоги банку, якщо інший спосіб продажу (уступки) вимог банку не встановлено Національним банком України.
Відповідно до пункту 10.2 Положення "Про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства ", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 369 регламентовано продаж активів банку, у тому числі кредитної заборгованості, такими способами: проведення аукціону або конкурсу; проведення біржових торгів через товарну біржу; продаж через професійного учасника фондового ринку; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Та зазначено про те, що вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор виставляє для продажу активи банку за ринковою вартістю, визначеною незалежним оцінювачем.
Отже, законодавцем не допускається безоплатної передачі активів банку-боржника поза межами ліквідаційної процедури банку та без оформлення відповідного договору про передачу активів банку.
Разом з тим, відповідно до пункту 11.7 зазначеного Положення ліквідатор має право здійснювати передачу зобов'язань, які включені до реєстру вимог кредиторів, до іншого банку разом із передачею активів банку згідно з чергою у відповідній сумі згідно з договором за умови погодження такого рішення Комісією Національного банку в порядку, визначеному главою 9 розділу V цього Положення. Комісія Національного банку приймає рішення про погодження передачі зобов'язань та активів банку на підставі позитивного рішення: відповідного структурного підрозділу Національного банку; заставодержателя в разі відчуження активів, що є предметом забезпечення, одночасно із зобов'язаннями банку.
Отже, спеціальними нормами законодавства про банки та банківську діяльність передбачено особливості відступлення майнових прав, як способу реалізації забезпечених заставою грошових вимог третіх осіб до банків-банкрутів. Вони передбачають реалізацію такого заставного забезпечення з публічних торгів з укладенням відповідного договору про передачу набувачу прав вимоги або на підставі рішення заставодержателя, погодженого відповідною Комісією Національного банку за умови укладення відповідного договору з набувачем майнових прав в разі відчуження активів, що є предметом забезпечення, одночасно з передачею за такою угодою зобов'язань банку-боржника. Спеціальним законодавством про банки та банківську діяльність не передбачено винятків при застосуванні зазначеної процедури щодо окремих кредиторів банку-боржника, зокрема, щодо такого кредитора як Національний банк України, який, в спірному випадку, є заставодержателем майнових прав боржника та вправі отримати задоволення своїх грошових вимог, забезпечених заставою майнових прав з дотриманням вищезазначеної процедури їх відчуження ліквідатором банку.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25.02.2009року між Національним Банком України та ЗАТ "Акціонерно-комерційний банк "Одеса -Банк", який в послідуючому було реорганізовано у ВАТ "Акціонерно-комерційний банк "Одеса - Банк", було укладено кредитний договір №3 від 25.02.2009року, на виконання якого укладено Договір застави майнових прав №24 від 25.02.2009року. Згідно зазначених угод ВАТ "Акціонерно-комерційний банк "Одеса -Банк" отримав від Національного банку України кредит на рефінансування, а Національному банку України було передано у заставу майнові права ВАТ "Акціонерно-комерційний банк "Одеса -Банк" за договором про надання кредиту №199/08 від 24.10.2008року ВАТ "Одеський олійножировий комбінат" на суму 22млн. грн., який в свою чергу було забезпечено заставою майнових прав за договорами застави банківських вкладів у ВАТ "Акціонерно-комерційний банк "Одеса -Банк" від 23.01.2009р. № 199/08-Д, №199/08-Д1, №199/08-Д2, №199/08-Д3, №199/08-Д4 майновими поручителями, які є третіми особами, що заявили самостійні позовні вимоги у даній справі (пункт 1-1 Договору застави майнових прав №24 від 25.02.2009року).
Також суди встановили, що згідно пункту 3.1.3 Договору застави №24 від 25.02.2009року сторони передбачили право заставодержателя задовольнити грошові вимоги, за якими настав строк погашення, шляхом реалізації заставлених майнових прав (шляхом отримання права вимоги на заставлені майнові права) згідно статті 73 Закону України " Про національний банк України" .
Судами встановлено, що відповідно до пункту 4.2 Договору права звернення на предмет застави шляхом відступлення вимоги переходять до заставодержателя у частині уступки права вимоги з відкладальною умовою відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України. Права вимоги переходять до заставодержателя наступного дня після настання строку виконання зобов"язань за кредитним договором, якщо вони не будуть виконані повністю або частково, або після настання випадку, передбаченого підпунктом 3.1.4 цього договору та визначено 14.10.2009року, як кінцевий термін повернення кредиту за кредитним договором №199/08 від 24.10.2008року (том 1, а.с. 34, 36, том 5, а.с. 13 ).
Судами встановлено, що Постановою правління Національного банку України №420 від 22.07.2009року з 23.07.2009року відкликано банківську ліцензію та введено процедуру ліквідації ВАТ "АКБ "Одеса-Банк", призначено ліквідатора банку. У зв"язку з таким суди дійшли висновку про настання для ВАТ "АКБ "Одеса -Банк" строку виконання всіх зобов"язань, в тому числі й зобов"язань, які випливають з кредитного договору рефінансування №3 від 25.02.2009року та договору застави майнових прав №24 від 25.02.2009року з моменту введення ліквідаційної процедури.
Встановивши обставини введення ліквідаційної процедури АКБ "Одеса -Банк", введення мораторію на задоволення грошових вимог конкурсних кредиторів, зокрема грошових вимог Національного банку України згідно кредитного договору рефінансування №3 від 25.02.2009року та третіх осіб у справі, які заявили самостійні грошові вимоги до боржника та були включені до реєстру вимог кредиторів АКБ "Одеса -банк" як такі, що , були забезпечені договорами застави майнових прав №24 від 25.02.2009року та договорами застави банківських вкладів від 23.01.2009р. № 199/08-Д, №199/08-Д1, №199/08-Д2, №199/08-Д3, №199/08-Д4 суди дійшли висновку про неправомірність звернення на предмет застави шляхом відступлення грошових вимог за кредитним договором №199/08 від 24.10.2008року ВАТ "Одеський олійножировий комбінат", оскільки таке відступлення грошових вимог з моменту введення ліквідаційної процедури повинно відбуватися шляхом укладення відповідного договору та з дотриманням положень законодавства про реалізацію активів банку-боржника в ході ліквідаційної процедури. У зв"язку з чим суди дійшли висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову відповідача-1 про стягнення коштів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з обґрунтованістю та законністю висновків судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог Національного банку України та не вбачає підстав для скасування прийнятих судами рішень в частині, що оскаржується в касаційному порядку.
Доводи скаржників про можливість викладення в одному договорі (договорі застави) елементів інших договорів, зокрема, положень про відступлення права вимоги в порядку статті 514 Цивільного кодексу України, не спростовують правильності висновків апеляційного суду про те, що у спірному випадку відступлення права вимоги було здійснено під відкладальною умовою згідно статті 212 Цивільного кодексу України, і, оскільки на момент настання строку платежу за відступленим правом вимоги, боржника (ВАТ "АКБ "Одеса -банк") було визнано банкрутом, то звернення стягнення на майнові права, належні боржнику, повинно було здійснюватися з дотриманням особливостей задоволення грошових вимог кредиторів, визнаних ліквідатором та включених до реєстру вимог кредиторів. А звернення стягнення на активи відповідача-2, які є предметом застави також повинно відбуватися з дотриманням особливостей реалізації майнових прав банку-боржника в ході ліквідаційної процедури, що вимагає укладення відповідного договору в ході ліквідаційної процедури з дотриманням статей 88, 91, 95 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та пунктів 10.2, 11.7 Положення "Про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства ", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 369 .
Таким чином, за наявності підстав, у передбачений законом спосіб, відповідач-1 не позбавлений можливості задовольнити свої грошові вимоги в ліквідаційній процедурі ВАТ "АКБ "Одеса -Банк" за рахунок заставного майна відповідно до Договору №24 від 25.02.2009року.
З огляду на встановлене судами та правильне застосування норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень в частині, яка оскаржувалась в касаційному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційні скарги заступника прокурора Одеської області -О. Бебеля та Національного банку України в особі Управління національного банку України в Одеській області залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 року та рішення господарського суду Одеської області від 19.01.2011 року у справі № 34-26/45-10-1165 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог Національного банку України про стягнення коштів залишити без змін.
Головуючий Н. Ткаченко
Судді Л. Катеринчук
Г. Коробенко