Постанова від 21.06.2011 по справі 20/113-10-3967

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2011 р. Справа № 20/113-10-3967

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяПолянський А.Г.,

суддіСибіга О.М.,

Костенко Т.Ф.,

розглянувши матеріали

касаційної скарги Приватного підприємства "Оліяторг"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 року

у справі № 20/113-10-3967 Господарського суду Одеської області

за позовомПриватного підприємства "Оліяторг"

доТОВ "Шторм"

простягнення 81 615,27 грн.,

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1. дов. від 05.12.2010 р., відповідача -не з'явились,

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 20.06.2011 р. у зв'язку з відпусткою судді Муравйова О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий -Полянський А.Г., судді - Сибіга О.М., Костенко Т.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.11.2010 р. (суддя -Щавинська Ю.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шторм" на користь Приватного підприємства "Оліяторг" пеню у розмірі 10 000 грн., 3% річних у сумі 11 824 грн. 86 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 816 грн. 15 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн., витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 3000 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 р. (судді -Бєляновський В.В., Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) рішення Господарського суду Одеської області від 22.11.2010 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Приватне підприємство "Оліяторг звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх змінити в частині зменшення розміру неустойки та стягнути з відповідача пеню у розмірі 69790,41 грн., мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2010 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 2/05/10, за умовами якого позивач передає у власність відповідачу олію соняшникову нерафіновану за визначеними кількістю, якістю та ціною, а останній приймає і оплачує 100% вартості фактично поставленого товару протягом 5-ти банківських днів після підписання акту приймання -передачі товару.

Позивач у травні 2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 3 939 064 грн., що підтверджено актами приймання -передачі товару від 14.05.2010 р. -22.05.2010 р.

Згідно п. 9.3 даного договору передбачено, що у випадку прострочення оплати, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Судами встановлено, що остаточна оплата отриманого товару у встановлений строк відповідачем проведена не була, у зв'язку з чим позивач просив у позовній заяві стягнути 69 790,41 грн. пені та 11 824,86 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Приймаючи рішення, з яким погодився апеляційний господарський суд про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо наявності підстав для зменшення пені, оскільки несвоєчасна сплата відповідачем основного боргу за поставлений товар була викликана вилученням документів щодо правовідносин із позивачем.

До того ж, судом першої інстанції було враховано постійну часткову сплату відповідачем заборгованості, повну сплату ним суми основного боргу в розмірі 1 139 064 грн., до винесення рішення по справі, і, користуючись наданим процесуальним правом (п. 3 ст. 83 ГПК України) на зменшення неустойки, обґрунтовано зменшив розмір пені до 10 000 грн.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Оліяторг" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 22.11.2010 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 року у справі № 20/113-10-3967 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Сибіга О.М.

Костенко Т.Ф.

Попередній документ
16469547
Наступний документ
16469549
Інформація про рішення:
№ рішення: 16469548
№ справи: 20/113-10-3967
Дата рішення: 21.06.2011
Дата публікації: 29.06.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: