"21" червня 2011 р. Справа № 19/162-10-4967
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддяПолянський А.Г.,
суддіСибіга О.М.,
Костенко Т.Ф.
розглянувши матеріали
касаційної скарги Одеської залізниці
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 року
у справі № 19/162-10-4967 господарського суду Одеської області
за позовомТОВ "Телерадіокомпанія "Пілот -Медіа"
доОдеської залізниці
провизнання недійсною частини договору
За участю представників сторін:
позивача - не з'явились,
відповідача - ОСОБА_1. дов. від 04.01.2010 р.
Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 20.06.2011 р. у зв'язку з відпусткою судді Муравйова О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий -Полянський А.Г., судді - Сибіга О.М., Костенко Т.Ф.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2011 р. (суддя -Петренко Н.Д.) у позові відмовлено.
Постановою від 21.04.2011 р. Одеського апеляційного господарського суду (судді - Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т. ) рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2011 р. скасовано. Позов задоволено. Визнано недійсним пункт 7.6 договору № ОД/ДН -1-09-402 дНЮ від 01.06.2010 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Пілот-Медіа" та Одеською залізницею. Визнано недійсним пункт 1.8 особливих угод додаткової угоди від 01.06.2010 р. до договору № ОД/ДН -1-09-402 дНЮ від 01.06.2010 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Пілот-Медіа" та Одеською залізницею, в частині "виконавець має право на зміну вартості послуг (в межах затверджених тарифів)". Стягнуто з Одеської залізниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Пілот-Медіа" витрати по сплаті державного мита за подання позову у розмірі 170 грн., витрати по сплаті ІТЗ судового процесу у розмірі 236 грн. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 85 грн.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Одеська залізниця звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Позивач не скористався наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного.
Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарських судів.
У пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року № 02-5/422 "Про судове рішення" зазначено, що, у відповідності з статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
На думку колегії суду оскаржувана постанова вказаним вимогам не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2010 р. між Одеською залізницею (виконавець) та ТОВ "Телерадіокомпанія "Пілот-Медіа"(замовник) укладено договір № ОД/ДН-1-09-402дНЮ, відповідно до умов п. 1.1. якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги по тимчасовому розміщенню та території об'єктах Одеської залізниці спеціальних рекламних конструкцій замовника з можливістю подальшого експонування на них рекламоносіїв (послуги), а замовник зобов'язався прийняти і оплатити ці послуги.
Згідно п. 7.6. договору, у випадку підвищення базових тарифів на надання рекламних послуг виконавцем сторони зобов'язуються переглянути вартість послуг, які надаються виконавцем, у випадку недосягнення сторонами взаємної згоди щодо підвищення вартості рекламних послуг, які надаються виконавцем, протягом 30 календарних днів договір вважається таким, що припинений достроково.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що вартість послуг виконавця та порядок оплати визначається відповідно до додаткових угод, що є невід'ємною частиною договору.
На виконання положень п. 1.2. договору 01.06.2010 р. Одеська залізниця та ТОВ "Телерадіокомпанія "Пілот-Медіа" підписали додаткову угоду до договору № ОД/ДН-1-09-402дНЮ від 01.06.2010 р., якою визначили вид робіт, період проведення рекламної компанії, адресну програму, сюжет, вартість, графік оплати, графік надання фото звітів, особливі умови, посади та телефонні номери відповідальних працівників.
28.09.2010 р. Одеська залізниця направила на адресу ТОВ "Телерадіокомпанія "Пілот-Медіа" лист № ДН-1/260, в якому Одеська залізниця повідомила про введення з 01.10.2010 р. згідно з наказом № Н/559 від 27.09.2010 р. в дію нового Порядку визначення розміру плати за розповсюдження (розміщення) реклами на території та об'єктах Одеської залізниці, у зв'язку з чим виконавець просив замовника у встановлений договором термін надати відповідь.
12.10.2010 р. ТОВ "Телерадіокомпанія "Пілот-Медіа" повідомило Одеську залізницю в листі № 12-01/10/10 про наявність заперечень щодо зміни розміру плати за рекламні послуги, при цьому замовник просив залишити в силі попередню цінову політику та надати знижку.
20.10.2010 р. Одеська залізниця направила на адресу ТОВ "Телерадіокомпанія "Пілот-Медіа"лист № ДНрек-1/126, в якому Одеська залізниця повідомила про неможливість надання знижки, крім того нагадала, що відповідно до п. 7.6 договору від 03.06.2010 р., укладеного між ТОВ "ТРК "Пілот-Медіа" та Одеською залізницею, у разі недосягнення сторонами взаємної згоди щодо підвищення вартості послуг, зазначений договір буде припинений протягом 30 днів, тобто з 28.10.2010 р.
У зв'язку із вищевикладеним, позивач звернувся з відповідним позов про визнання п. 7.6. та підпункту 1 п. 1.8. особливих умов додаткової угоди до договору недійсними.
Приймаючи рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що у спірному п. 7.6. договору визначено, що вартість (ціна) послуг може бути змінена у разі підвищення виконавцем базових тарифів на надання рекламних послуг. Вказаним пунктом закріплено право виконавця -Одеської залізниці на зміну встановленої договором вартості (ціни) послуг в односторонньому порядку без будь-якого погодження з замовником та обґрунтування такої зміни, а також можливість припинення залізницею дії договору в односторонньому порядку.
Вказаний пункт угоди суперечить ст. 627 ЦК України, ст. 651 ЦК України, ст. ст. 188, 193 ГК України, які встановлюють неможливість зміни істотних умов договорів та припинення його дії або розірвання в односторонньому порядку.
Проте, із вказаним висновком апеляційного господарського суду колегія суддів погодитись не може.
Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою для визнання правочину недійсним є недодержання стороною (сторонами) в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства(ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати їх внутрішній волі (ч.3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5); правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч.3).
З матеріалів справи вбачається, що в п. 7.6 договору від 01.06.2010 р. сторони за взаємним погодженням визначили обставини дострокового припинення дії договору -це недосягнення згоди щодо зміни вартості послуг.
Пункт 1.8 особливих угод додаткової угоди від 01.06.2010 р. до договору № ОД/ДН -1-09-402 дНЮ від 01.06.2010 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Пілот-Медіа" та Одеською залізницею передбачає, що "виконавець має право на зміну вартості послуг (в межах затверджених тарифів)".
Згода між сторонами щодо зміни вартості послуг не була досягнута, що підтверджується перепискою між сторонами.
Разом з цим, умовами договору передбачено, що вартість (ціна) послуг може бути змінена у разі підвищення виконавцем базових тарифів на надання рекламних послуг, але умовами договору не визначено право відповідача впливати на формування вартості послуг виконавцем.
Тому, вказані обставини не суперечать приписам ст. 651 ЦК України та праву відповідача відмовитись від виконання договору у разі недосягнення згоди позивача щодо підвищення тарифів на надання відповідних послуг.
Умовами договору було передбачено зобов'язання сторін на взаємний перегляд вартості послуг, що і було зроблено сторонами, оскільки наказом № Н/559 від 27.09.2010 р. введено в дію новий Порядок визначення розміру плати за розповсюдження (розміщення) реклами на території та об'єктах Одеської залізниці.
Оскільки згода на підвищення вартості послуг не була надана позивачем, відповідач правомірно надіслав лист 20.10.2010 р. на адресу ТОВ "Телерадіокомпанія "Пілот-Медіа" № ДНрек-1/126, в якому відповідач повідомив про те, що у разі недосягнення сторонами взаємної згоди щодо підвищення вартості послуг, зазначений договір буде припинений протягом 30 днів, тобто з 28.10.2010 р.
А тому, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що спірним пунктом договору закріплено право виконавця -Одеської залізниці на зміну встановленої договором вартості (ціни) послуг в односторонньому порядку, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2011 р. яким відмовлено у задоволенні позову є законним і обґрунтованим, а висновок апеляційного господарського суду про задоволення вказаного позову є помилковим.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України) та положення п. 6 ст. 1119, ч. 1 ст. 11110 ГПК України, постанова підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу Одеської залізниці задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 року у справі № 19/162-10-4967 скасувати.
Рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2011 року у справі № 19/162-10-4967 залишити в силі.
Головуючий суддя Полянський А.Г.
Судді Сибіга О.М.
Костенко Т.Ф.