"21" червня 2011 р. Справа № 12/81б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Панової І.Ю.,
суддів:Білошкап О.В.,
Хандуріна М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011р.
у справі
господарського суду№ 12/81б
Луганської області
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Візир"
про банкрутство
ліквідаторарбітражний керуючий Сидоренко М.В.,
за участю представників сторін:
арбітражний керуючий Сидоренко М.В.,
ФГ "Володимирське-48" -ОСОБА_1 (дов. від 01.09.2010),
встановив:
Постановою господарського суду Луганської області від 31.01.2011 Товариства з обмеженою відповідальністю "Візир" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сидоренко М.В.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.01.2011 (суддя Палей О.С.) скаргу Новоайдарської районної державної адміністрації на дії ліквідатора задоволено. Зобов'язано ліквідатора Сидоренко М.В. виключити з ліквідаційної маси ТОВ "Візир" право використання земельної ділянки по договору оренди земельної ділянки від 26.09.2005.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011 (колегія суддів у складі: Запорощенко М.Д. -головуючий, Волков Р.В., Склярук О.І.) ухвалу господарського суду Луганської області від 31.11.2011 скасовано.
В касаційній скарзі Новоайдарська районна державна адміністрація просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011 та залишити в силі ухвалу господарського суду Луганської області від 31.01.2011. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.ст. 93, 127 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон) вбачається, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду, зокрема особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 Закону усі види майнових активів ( майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об"єктів житлового фонду,в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об"єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Частиною 3 зазначеної статті Закону передбачено, що індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси.
Виходячи з аналізу статті 25 Закону, колегія суддів зазначає, що оспорюючи правомірність віднесення майна до ліквідаційної маси, особа, яка заявляє відповідну скаргу, повинна підтвердити належність їй цього майна (на праві власності або господарського відання) шляхом надання відповідних правовстановлюючих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, Новоайдарська районна державна адміністрація звернувшись до суду із скаргою на дії ліквідатора ТОВ "Візир", вказує на безпідставне включення до ліквідаційної маси банкрута права використання земельної ділянки по договору оренди земельної ділянки від 26.09.2005, яка перебуває у державній власності.
Задовольняючи скаргу Новоайдарськой райдержадміністрації на дії ліквідатора банкрута -ТОВ "Візир" та зобов'язуючи ліквідатора виключити з ліквідаційної маси право використання земельної ділянки по договору оренди, місцевий господарський суд виходив з того, що ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі" право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано в заставу.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.09.2005 між Новоайдарською районною державною адміністрацією та ТОВ "Візир" було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 396,7 га ріллі із земель, що перебувають у державній власності, розташовану на території Новоахтирської сільської ради. Строк дії договору -10 років.
У силу ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Ч. 5 даної статті встановлено, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.
Апеляційний господарський суд, скасував ухвалу суду першої інстанції, виходив з того, що в межах справи про банкрутство передбачено право продажу зобов'язального права, в даному випадку права оренди земельної ділянки, не лише власником цієї земельної ділянки, а й іншими особами, в даному випадку ліквідатором боржника.
Колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом не було враховано приписи ст. 127 Земельного кодексу України, відповідно до якої органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Стверджуючи, що діями арбітражного керуючого (ліквідатора) Сидоренко М.В. під час здійснення нею своїх повноважень, наданих Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", права та обов'язки Новоайдарської районної державної адміністрації ніяким чином порушені не були, апеляційним судом залишено поза увагою приписи ст.ст. 6, 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 124 Земельного кодексу України, де зазначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
А згідно ст. 137 Земельного кодексу України організаторами земельних торів (аукціонів0 із земель державної власності є органи виконавчої влади, в даному випадку Новоайдарська районна державна адміністрація.
Беручи до уваги всі наведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду винесена за неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для її скасування,
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011 у справі № 12/81б скасувати, ухвалу господарського суду Луганської області від 31.01.2010 у справі № 12/81б залишити в силі.
Головуючий Панова І.Ю.
Судді Білошкап О.В.
Хандурін М.І.