"23" червня 2011 р. Справа № 26/17-103-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Першиков Є.В.
судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги відкритого акціонерного товариства "Західенерго"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.04.2011р.
у справі
господарського суду№ 26/17-103-2011
Одеської області
за позовомвідкритого акціонерного товариства "Західенерго"
до1) державного підприємства "Одеська залізниця"
2) асоціації фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий Центр"
про
за участю
представників сторін:
позивача -
відповідача 1-
відповідача 2-стягнення 1 294,27грн.
ОСОБА_1, дов. № 82-1490 від 29.04.2011
ОСОБА_2. дов. № 30 від 04.01.2011
не з'явився
Розпорядженням №03.08-05/345 від 22.06.2011 змінено склад колегії суддів у справі № 26/17-103-2011, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В., утворено колегію суддів у постійному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
Публічне акціонерне товариство "Західенерго" направило Вищому господарському суду України заяву про зміну назви позивача у зв'язку із внесенням змін у Статут, за таких обставин заява підлягає задоволенню.
У січні 2011 року ВАТ "Західенерго" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" та Асоціації фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий Центр" про стягнення 1294,27 грн. вартості недостачі 2,6 тонни вугільного концентрату вологого, що перевозився за залізничною накладною № 52314530 у вагоні № 65759128 та судові витрати.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.02.2011 (суддя Никифорчук М.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 ( головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.) позов задоволено частково: стягнуто з Асоціації фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий Центр" на користь ВАТ "Західенерго" вартість недостачі вугілля в сумі 826,72 грн., та пропорційно судові витрати, в решті позовних вимог та у позові до Одеської залізниці відмовлено.
Судові рішення вмотивовані тим, що недостача вугілля встановлена у вагоні, завантаженому вантажовідправником, який прибув одержувачеві без ознак втрати під час перевезення з наявністю захисного маркування, тому вартість недостачі вантажу стягнуто з вантажовідправника з урахуванням природної втрати та похибки визначення маси вантажу 2%.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, ВАТ "Західенерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В касаційній скарзі ВАТ "Західенерго" посилається лише на невірне застосування судами норми природної втрати та похибки визначення маси, яка застосована у розмірі 2%, в той час як для мінерального палива (вугілля) встановлено норму 1%.
Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 21.07.2010р. зі станції відправлення Красноармійськ Донецької залізниці Асоціація фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий Центр" на адресу ВАТ "Західенерго" в особі Ладижинської ТЕС вантажоодержувача відправлений вантаж концентрат вугільний вологий, в т.ч. у піввагоні №65759128 в кількості 69000 кг, що підтверджується залізничною накладною на маршрут або групу вагонів №52314530. Вантаж завантажений у піввагон засобами відправника Асоціації фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий Центр" навалом у вологому стані.
Під час перевезення на станції Знам'янка Одеської залізниці складений акт загальної форми № 19148 від 23.07.2010, згідно з якими при зважуванні вантажу та тензометричних вагах виявлено різницю маси вантажу, а також на поверхні вантажу поглиблень та ознак розкрадання та втрати вантажу не виявлено, течі вантажу нема, наявне захисне маркування вапном.
Також на станції Знам'янка Одеської залізниці складений комерційний акт АА №055068/613/27 від 24.07.2010р., згідно з яким при зважуванні вагону на 150-тонних вагах станції Знам'янка виявилося, що брутто 89200 кг, тара 22800кг, нетто 66400 кг, що складає різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 2600 кг. На поверхні вантажу є захисне маркування не пошкоджене, каток застосовувався, просипання вантажу відсутнє, двері та люка щільно закриті, слідів втрати і крадіжки вантажу не виявлено.
При надходженні вантажу на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці перевірено фактичну наявність вантажу у вагоні, підтверджено недостачу вантажу 2600 кг, про що зроблено відповідні відмітки в комерційному акті, і вантаж виданий одержувачу.
Акт загальної форми та комерційний акт визнані судами попередніх інстанцій належними доказами як такі, що складені у відповідності із ст.129 Статуту залізниць України та Правилами складання актів.
Розрахунок вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, зроблено із врахуванням норми недостачі у розмірі 1% маси нетто вантажу.
З таким розрахунком підставно не погодились суди попередніх інстанцій, які виходили із ст.114 Статуту залізниць та з п.27 Правил видачі вантажів, яким визначено норму природної втрати та похибку визначення маси вантажу, який відправлено у вологому стані, в розмірі 2% від маси нетто.
При цьому відповідно до статті 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, з огляду на яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто вантажу під час перевезення.
Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили із ст.908 Цивільного кодексу Україні, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України, згідно з якими загальні умови перевезення визначаються кодексами, іншими законами, транспортними кодексами ( статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами ( статутами).
Судами визнано, що залізнична накладна № 523145530 свідчить про укладання між Асоціацією фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий Центр" та залізницею договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача ВАТ "Західенерго", що відповідає визначенню договору перевезення, встановленому ст.909 Цивільного кодексу, ст.307 Господарського кодексу України та ст.6 Статуту залізниць України.
Статтею 110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його приймання для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
В статті 111 Статуту залізниць визначені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження його під час перевезення.
За встановленими обставинами справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для покладання відповідальності за недостачу вантажу на залізницю, а вагову недостачу маси вугільного концентрату визнали як невірне визначення маси вантажу вантажовідправником.
Покладаючи відповідальність за недостачу маси вантажу на вантажовідправника, суди виходили із ст.24 Статуту залізниць, згідно з якою вантажовідправники несуть відповідальність на всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, і при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника виходили із приписів ст.ст. 22, 623 ЦК України.
Із загальної маси недостачі вугільного концентрату 2600 кг за комерційним актом маса відповідальної недостачі вантажу 1910 кг визначена позивачем із врахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто вантажу у розмірі 1% маси нетто завантаженого вантажу.
Між тим, такий розрахунок визнаний судами неправомірним, з огляду на те, що концентрат вугільний зданий до перевезення у вологому стані, про що свідчить залізнична накладна, а також надані позивачу знижки по вологості, а в силу вимог п.27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної у перевізних документах щодо вантажів, рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або вологому стані.
Таким чином, маса відповідальної недостачі вантажу із врахування норми недостачі вантажу у розмірі 2% маси нетто вантажу визначена судами в сумі 826,72 грн., виходячи із ціни 621,18 грн. за 1 тону та приплат по вологості та приплати по зольності.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ВАТ "Західенерго", оскільки судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Західенерго" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2011р. у справі № 26/17-103-2011 залишити без змін.
Змінити назву позивача у справі з Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" на Публічне акціонерне товариство "Західенерго".
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
І. Ходаківська