"21" червня 2011 р. Справа № 11/47
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіКоваленко С.С. (доповідач),
суддівЖукової Л.В., Воліка І.М.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Мукачівський "Райсількомбінат"
напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.11р.
у справі№ 11/47 господарського суду Закарпатської області
за позовомОСОБА_1
доТОВ "Мукачівський "Райсількомбінат"
простягнення 10200,00 грн.
За участю представників сторін
від позивача не з'явилися,
від відповідача не з'явилися
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.12.2010 року у справі № 11/47 (суддя Якимчук Л.М.) задоволено позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Мукачівський Райсількомбінат" про стягнення 10 200 грн. частини вартості, належної до виплати позивачу частки майна у товаристві. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мукачівський "Райсількомбінат" на користь ОСОБА_1 10 200грн. частини вартості майна товариства, належної йому до сплати, 102 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита, 312,50 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2011 року у справі № 11/47 (судді Орищин Г.В., Галушко Н.А., Краєвська М.В.) рішення господарського суду Закарпатської області від 14.12.2010 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Мукачівський "Райсількомбінат" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТзОВ "Мукачівський райсількомбінат" є правонаступником Мукачівського КП "Райсількомбінат" та набуло статусу ТзОВ на підставі протоколу № 4 від 12.07.2005р.
Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який, крім відомостей зазначених у ч.2 ст.82 ГК України, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення розмір часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників (ч.4 ст.82 ГК України).
Відповідно до п.6.5 статуту, статутний фонд товариства створений за рахунок дольових внесків учасників в сумі 524 988,01грн., зокрема, ОСОБА_2(2,40%), ОСОБА_3 (1,09%), ОСОБА_4 (2,85%), ОСОБА_5 (3,20%), ОСОБА_6 (1,63%).
Пунктами 1-2 статті 148 ЦК України передбачено, що учасник товариства може вийти з товариства, повідомивши решту учасників в строк не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці в статутному капіталі товариства.
Суди зазначили, що як видно з матеріалів справи, рішенням загальних зборів (оформленого протоколом № 4 від 24.07.2007р.) погоджено вихід позивача з учасників товариства, у зв'язку з чим вирішено затвердити нову редакцію статуту товариства.
Відповідно до положень нової редакції статуту ТзОВ "Мукачівський райсількомібант", затвердженої 27.08.2007р. державним реєстратором Мукачівської районної державної адміністрації, серед учасників товариства позивач не значиться, не значиться серед учасників товариства також ОСОБА_2, який передав безоплатно свою частку позивачу.
Датою виходу учасника із господарського товариства є дата внесення змін до статуту товариства.
Як вказав суд апеляційної інстанції, факт прийняття рішення, дата підписання протоколу рішень загальних зборів про виключення учасника з товариства є лише окремими юридичними фактами, які є необхідними і тільки в своїй сукупності достатніми для настання певних юридичних наслідків. Беручи до уваги відсутність в матеріалах справи рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Мукачівський райсількомбінат" про вихід ОСОБА_1 з учасників товариства, тому датою виключення ОСОБА_1 з учасників товариства слід вважати 27.08.2007р. -дата реєстрація статуту товариства в новій редакції.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.12.2009 року у справі № 16/118, яке набрало законної сили, встановлено факт, що на момент передачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, своїх часток ОСОБА_1, останній був учасником ТзОВ "Мукачівський райсількомбінат".
Пунктами 9.2., 9.4. статуту відповідача (в редакції 05.10.2005р.) визначено, що кожний учасник товариства має право уступити свою частку або її частину іншому учаснику товариства або розподіляє свою частку в статутному фонді товариства між всіма учасниками в рівних долях. Передача учасником своєї частки у статутному фонді товариства третім особам не можлива. Виключений зі складу учасників отримує належну йому частку в статутному фонді підприємства в грошовому виразі. Оплата проводиться 10% частки в статутному фонді підприємства, не більше 2-3 учасникам товариства за результатами господарського року з врахуванням фінансових можливостей товариства. Виключеним із членів товариства вважається член товариства, який подав добровільну заяву на вихід з учасників, або передав свою частку в повному розмірі іншому члену товариства.
Суди зазначили, що наявними в матеріалах справи нотаріально посвідченими заявами ОСОБА_2, ОСОБА_5 про вихід з учасників товариства та про передачу своїх часток (паїв) у статутному фонді ОСОБА_1, а також протоколом № 5 загальних зборів засновників Мукачівського КП "Райсількомбінат" від 30.08.2005р., згідно якого розглянуто та задоволено заяву ОСОБА_2 про вихід із членів товариства та про передачу своєї частки ОСОБА_1, підтверджується факт передачі ОСОБА_1 часток у статутному фонді (капіталі) у розмірі, відповідно 2,40% та 3,20%. За таких обставин, частка позивача на час виходу з товариства склала 7,23% статутного капіталу товариства.
Суд апеляційної інстанції не прийняв як докази передачі своїх часток у статутному фонді товариства заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки дані заяви містять вказівки на намір передати свої частки в статутному фонді позивачу, і в матеріалах справи відсутні докази подальшого дотримання вимог чинного законодавства щодо наступної процедури юридичного оформлення переходу до правонаступника відповідних прав.
Відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Суди встановили, що відповідно до висновку № 7 судової комплексної інженерно-технічної експертизи по визначенню ринкової вартості майна, яке належить ТзОВ "Мукачівський райсількомбінат" від 12.04.2008р., ринкова (реальна) вартість всього рухомого та нерухомого майна, яке перебуває на балансі ТзОВ "Мукачівський райсількомбінат" станом на 31.03.2008р. становить 4 900 933грн.
Таким чином, вартість частки майна ТзОВ "Мукачівський райсількомбінат", належної до сплати позивачу (7,23% статутного капіталу) становить 354 337,46грн.
Враховуючи те, що позивач в свої позовній заяві просив стягнути лише 10200грн., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про стягнення лише частини вартості майна, яка належить до виплати позивачу, в межах заявленого позову.
Проте, колегія суддів не може погодитись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, оскільки останні протирічать нормам процесуального і матеріального права, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства має право вийти в установленому порядку з товариства, а також здійснити відчуження частки у статутному капіталі, що засвідчує участь у товаристві, в порядку встановленому законом.
Порядок реалізації права виходу з товариства визначається ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" і ст. 148 ЦК України. Проте, порядок реалізації права на здійснення відчуження частки у статутному капіталі визначається за ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" і ст. 147 ЦК України.
Тобто, колегія суддів зазначає, що законодавство розмежовує вихід учасника з товариства та передачу таким учасником своєї частки іншій особі.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в нотаріально завіреній заяві ОСОБА_5 від 10.07.07р. зазначено, що він виходить із засновників ТОВ "Мукачівський "Райсількомбінат" і при цьому передає не частку, а майнові права на суму 16822,00 грн.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" і ст. 148 ЦК України учаснику товариства при його виході з товариства виплачується вартість частини майна, пропорційна його частці у статутному фонді товариства.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що помилково застосувавши ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" і ст. 147 ЦК України замість ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" і ст. 148 ЦК України, господарські суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про передачу ОСОБА_5 ОСОБА_1 частки у статутному фонді товариства.
Крім того, колегія суддів погоджується із доводами заявника касаційної скарги про те, що ОСОБА_5 фактично передав ОСОБА_1 майнові права на частину майна, і товариство зобов'язане було здійснити виплату ОСОБА_5 у зв'язку з його виходом з товариства.
Судова колегія дійшла висновку про те, що застосування господарськими судами щодо частки ОСОБА_2 законодавства, що регулює передачу частки у господарському товаристві, є помилковим з огляду на таке.
Як встановлено самими судами, в заяві ОСОБА_2 зазначено, що останній виходить із Мукачівського колективного підприємства "Райсількомбінат", а не з господарського товариства. Крім того, в заяві зазначено, що ОСОБА_2 передав пай, а не частку у господарському товаристві.
Тобто, ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 майнові права на пай, вартість якого колективне підприємство, а потім господарське товариство, як правонаступник колективного підприємства, зобов'язане було виплатити ОСОБА_2 у зв'язку з його звільненням з колективного підприємства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному випадку має місце відступлення права вимоги (ст. 512 ЦК України), а не передача частки у господарському товаристві, як помилково зазначили суди попередніх інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин справи, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи вищезазначені обставини мають знайти належну оцінку та господарському суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу ТОВ "Мукачівський "Райсількомбінат" задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.11р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 14.12.10р. по справі № 11/47 скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.
Головуючий, суддя С.С. Коваленко
Суддя Л.В. Жукова
Суддя
І.М. Волік