"22" червня 2011 р. Справа № 38/370
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А. (головуючого),
Кондратової І.Д.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" на рішення господарського суду м. Києва від 16 грудня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 березня 2011 року у справі № 38/370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" до товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" про визнання недійсною додаткової угоди, -
Встановив:
У вересні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна" про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 16 березня 2009 року до договору купівлі-продажу № 98/2008 від 23 червня 2008 року, посилаючись на те, що спірна додаткова угода укладена з порушенням вимог ст. 207 Цивільного кодексу України, а саме, підписана з боку позивача не директором товариства ОСОБА_1., а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1., та скріплена печаткою позивача.
Рішенням господарського суду м. Києва від 16 грудня 2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 березня 2011 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні заявлених позовних вимог, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст.ст. 92, 203, 215, 241 Цивільного кодексу України, виходив з наступного:
- договір купівлі-продажу № 98/2008 від 23 червня 2008 року та додаткова угода до нього № 3 від 16 березня 2009 року з боку позивача підписані не директором товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" ОСОБА_1., а іншою особою, що встановлено висновком судово-почеркознавчої експертизи № 5936/10-11 від 25 жовтня 2010 року;
- проте, особа, що підписала договір купівлі-продажу та додаткову угоду до нього, мала повноваження на вчинення таких дій від імені позивача, оскільки позивач скріпив ці документи своєю печаткою та виконував умови цих угод, отримавши товар та сплачуючи кошти;
- доказів про те, що відповідач знав чи повинен був знати, що зазначені договір та угода підписані не директором товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" ОСОБА_1., а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1., позивачем не надано.
З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний суд, залишивши його без змін.
Висновок попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 16 грудня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 березня 2011 року у справі № 38/370 -без змін.
Головуючий Гончарук П.А.
Судді Кондратова І.Д.
Стратієнко Л.В.