"22" червня 2011 р. Справа № 5002-31/3664.1-2010(2-29/3835-2009)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А. (головуючого),
Кондратової І.Д.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 січня 2011 року у справі № 5002-31/3664.1-2010 за позовом відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" до товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-1", за участю третьої особи -ОСОБА_1, про стягнення суми та спонукання до виконання певних дій, -
Встановив:
У липні 2009 року відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-1" про стягнення 9339,82 грн. заборгованості по орендній платі, 18679,64 грн. неустойки, 9793,64 грн. пені та зобов'язання відповідача повернути позивачу з незаконного володіння майно, що передане за умовами договору оренди від 17 березня 2000 року і знаходиться у відповідача без достатньої правової підстави.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 8 грудня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено ОСОБА_1.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2010 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 січня 2011 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Сторони не скористались правом на участь в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, листом від 23 листопада 2006 року позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку з систематичним порушенням умов укладеного сторонами договору оренди від 17 березня 2000 року про передачу в тимчасове користування виробничої ділянки та основних засобів, розташованих на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, вказаний договір буде розірваний через три місяці з дня отримання даного листа відповідачем.
Лист від 23 листопада 2006 року отриманий відповідачем 26 грудня 2006 року.
Відповідач спірне майно позивачу не повернув та продовжував ним користуватися.
Крім того, судом встановлено, що між позивачем та громадянином ОСОБА_1 18 грудня 2007 року укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (АДРЕСА_1), перелік яких визначений в п. 1 договору.
Відмовляючи в задоволенні заявлених позовних вимог, господарський суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, залишивши рішення місцевого суду без змін, виходив з недоведеності того, яке саме матеріальне право позивача, на захист якого подано позов, порушено відповідачем.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що прийняті у справі оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" не спростовують висновку попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову, який є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 січня 2011 року у справі № 5002-31/3664.1-2010 -без змін.
Головуючий Гончарук П.А.
Судді Кондратова І.Д.
Стратієнко Л.В.