"22" червня 2011 р. Справа № 5015/117/11(15/216)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоМачульського Г.М.,
суддів:Рогач Л.І.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Виробнича фірма "Пролісок"
на постановувід 26.04.11 Львівського апеляційного господарського суду
у справі№5015/117/11(15/216)
господарського судуЛьвівської області
за позовомПриватного підприємства "Виробнича фірма "Пролісок"
доДрогобицької міської ради
треті особи1. Львівське обласне головне управління земельних ресурсів
2. Науково-виробниче закрите акціонерне товариство "Плесо"
провизнання недійсним та скасування рішення та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою
за участю представників сторін
від позивача:Бережницький Я.Ю., директор
від відповідача:у засідання не прибули
від третіх осіб:у засідання не прибули
Приватне підприємство "Виробнича фірма "Пролісок" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Дрогобицької міської ради, за участю в якості третіх осіб Львівського обласного головного управління земельних ресурсів та Науково-виробничого закритого акціонерного товариства "Плесо", про визнання недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №165 від 23.06.94, а також Державного акту на право користування землею площею 2,44 га.
Позов мотивовано відсутністю зазначення в рішенні місця розташування відповідної земельної ділянки площею 2,44 га, невідповідністю цього рішення дійсності, а також відсутністю технічної документації стосовно видачі державного акту та його підроблення, що встановлено в кримінальній справі №155-0129.
Рішенням від 12.01.10 господарського суду Львівської області, яке залишено без змін постановою від 12.08.10 Львівського апеляційного господарського суду, в позові відмовлено.
Судові рішення мотивовані, зокрема, посиланням на положення ч. 4 ст. 35 ГПК України щодо рішення від 31.10.06 Бориславського міського суду в справі №2-603/2006 за позовом ВФ "Пролісок" до Дрогобицької міської ради за участю в якості третіх осіб ЗАТ "Плесо" та Управління земельних ресурсів про скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЛВ №15 від 05.07.94, яким встановлено, що ЗАТ "Плесо" є належним землекористувачем ділянки загальною площею 2,44 га згідно з вказаним державним актом на право постійного користування землею, а зазначені у висновку судової техніко-криміналістичної експертизи документів №257 від 26.11.04 дані не свідчать про незаконність цього державного акту.
Позивач звернувся до господарського суду Львівської області з заявою про перегляд судового рішення в справі за нововиявленими обставинами, посилаючись на скасування ухвалою Бориславського міського суду від 29.12.10 у справі №2-603/2006 вищевказаного рішення цього суду, на якому ґрунтуються висновки судових рішень у даній справі.
Ухвалою від 17.02.11 господарського суду Львівської області (суддя Костів Т.С.), яке залишено без змін постановою від 26.04.11 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Гнатюк Г.М. -головуючий, Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.), заяву позивача залишив без задоволення, а рішення в справі без змін.
Суди виходили з того, що відповідне рішення Бориславського міського суду є лише одним з доказів, оцінених у сукупності судом, в світлі яких не прийнято до уваги мотиви постанови Дрогобицької міжрайонної прокуратури про порушення кримінальної справи за фактом підробки державного акту, яка була закрита в зв'язку з закінченням строків давності. Також суди зазначили, що Бориславський міський суд ухвалою від 29.12.10 у справі №2-603/2006 скасував відповідне рішення за нововиявленими обставинами та призначив справу до розгляду в судовому засіданні, а ухвалою від 06.01.11 позов у цій справі залишено без розгляду, тобто рішення по суті спору не прийнято.
Ухвалою від 08.06.11 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування ухвали та постанови, прийнятих щодо заяви позивача про перегляд справи за нововиявленими обставинами, а також задоволення вказаної заяви позивача з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Касаційна скарга мотивована хибністю висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням від 12.01.10 господарського суду Львівської області відмовлено в задоволенні позову в даній справі про визнання недійсним та скасування рішення відповідача №165 від 23.06.94, а також Державного акту на право користування землею площею 2,44 га.
При винесенні даного рішення суд встановив, що НВ ЗАТ "Плесо" на підставі договору купівлі-продажу державного майна Дрогобицького підприємства "Культмеблі" №42 від 11.02.94 придбало земельну ділянку за адресою м. Дрогобич, вул. Індустріальна, 1. Оспорюваним рішенням виконавчого комітету народних депутатів №165 від 23.06.94 "Про видачу державного акту на право користування землею" затверджено складені матеріали та вирішено видати державний акт на право користування землею науково-виробничому акціонерному товариству "Плесо" площею 2,44 га. У відповідності до вказаного рішення Дрогобицькою міською радою видано оспорюваний державний акт ЛВ №15 від 05.07.94 на земельні ділянки загальною площею 2,44 га, у тому числі ділянку №1 по вул. Індустріальній, 1 площею 2,02 га; ділянку №2 по вул. Солоний Ставок, 4 площею 0,35 га; ділянку №3 по вул. Українки площею 0,07 га.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд зазначив про те, що придбання за договором купівлі-продажу державного майна Дрогобицького підприємства "Культмеблі" №42 від 11.02.94 лише однієї земельної ділянки не свідчить про незаконність надання третій особі інших земельних ділянок, а також послався на положення ст.ст. 7, 22, 23 ЗК України у відповідній редакції.
Крім того, суд відхилив посилання позивача на те, що 18.12.03 Дрогобицькою міжрайонною прокуратурою порушено кримінальну справу №155-0129 за фактом підроблення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, а постановою Дрогобицького міськрайонного суду від 22.04.05 закрито провадження в даній кримінальній справі в зв'язку з закінченням строку давності, але встановлено, що з трьох земельних ділянок, внесених до державного акту, дві були внесені всупереч закону без виготовлення технічної документації.
Вказані доводи позивача не прийняті судом до уваги враховуючи, що пізніше прийнятим рішенням від 31.10.06 Бориславського міського суду в справі №2-603/2006 за позовом ВФ "Пролісок" до Дрогобицької міської ради за участю в якості третіх осіб ЗАТ "Плесо" та Управління земельних ресурсів про скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЛВ №15 від 05.07.94 встановлено, що ЗАТ "Плесо" є належним землекористувачем земельної ділянки загальною площею 2,44 га згідно з вказаним державним актом на право постійного користування землею, а зазначені у висновку судової техніко-криміналістичної експертизи документів №257 від 26.11.04 дані не свідчать про незаконність цього державного акту. Зазначивши про те, що судом перевірялись ті ж обставини, на які посилається позивач у даній справі, суд застосував до вказаного рішення положення ч. 4 ст. 35 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду із заявою про перегляд судового рішення в даній справі за нововиявленими обставинами, посилаючись на положення п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України, згідно з якою підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.
В якості нововиявлених обставин позивачем зазначено те, що ухвалою Бориславського міського суду від 29.12.10 у справі №2-603/2006 скасовано за нововиявленими обставинами рішення цього суду від 31.10.06 у зазначеній справі.
Суди першої та апеляційної інстанцій залишили без задоволення вказану заяву позивача, зазначивши про те, що рішення господарського суду Львівської області в даній справі ґрунтується не тільки на вищевказаному рішенні Бориславського міського суду в справі №2-603/2006, яке є лише одним із доказів, оцінених у сукупності судом.
Однак, як вбачається зі змісту рішення господарського суду Львівської області від 12.01.10, суди при розгляді даної справи по суті не досліджували наявність чи відсутність обставин внесення до спірного державного акту двох земельних ділянок всупереч закону без виготовлення технічної документації, які визначені позивачем в якості однієї з підстав позову, а відхилили доводи позивача, застосувавши положення ст. 35 ГПК України.
При цьому зазначення судів про те, що відповідне рішення Бориславського міського суду оцінено при розгляді даної справи по суті разом з іншими доказами в їх сукупності, є безпідставним, оскільки в рішення господарського суду Львівської області від 12.01.10 не вказано жодних інших доказів, що підтверджують відсутність саме вищевказаних обставин, як це передбачено ст. 84 ГПК України. Навпаки, в судовому рішенні зазначено про ненадання сторонами жодних інших доказів на підтвердження чи спростування відповідних висновків.
Також безпідставним є зазначення судами при перегляді справи за нововиявленими обставинами про те, що факт скасування відповідного рішення Бориславського міського суду не спростовує висновків господарського суду Львівської області щодо застосування до спірних відносин норм Земельного кодексу України, права органів місцевого самоврядування надавати земельні ділянки, набуття відповідачем права на земельну ділянку на підставі державного акту, презумпції правомірності володіння майном, адже щодо вказаних обставин судом при розгляді даної справи не застосовувалась преюдиція на підставі ст. 35 ГПК України.
Стосовно ж посилань судів на те, що Бориславський міський суд не прийняв жодного рішення по суті справи №2-603/2006, а залишив позов без розгляду, слід зауважити, що п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України в якості підстави для перегляду справи за нововиявленими обставинами передбачає саме скасування відповідного судового рішення, а не прийняття певного рішення по суті спору.
Отже, суди дійшли хибного висновку про відсутність передбачених законом підстав для перегляду рішення в справі за нововиявленими обставинами, тому відповідні ухвала і постанова підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд для виконання вимог ст. 114 ГПК України та встановлення усіх суттєвих обставин щодо підстав заявленого позову з урахуванням наявності чи відсутності порушення відповідними особами, що прийняли оспорюване рішення та видали державний акт певного права позивача, яке підлягає захисту.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-13 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.11 та ухвалу господарського суду Львівської області від 17.02.11 в справі №5015/117/11(15/216) скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Г.Мачульський
Судді Л.Рогач
А.Уліцький