"22" червня 2011 р. Справа № 12/1687
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенко М.М. - головуючий
Кривда Д.С.
Студенець В.І.
за участю представників:
позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної екологічної інспекції в Черкаській області
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року
у справі№ 12/1687 господарського суду Черкаської області
за позовомДержавної екологічної інспекції в Черкаській області
доСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_1
простягнення суми,
Розпорядженням в.о. Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 21.06.2011 року, у зв'язку із закінченням відрядження судді Черкащенка М.М., керуючись ч. 4 ст. 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 1 рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 № 12 та п. 1 наказу Голови Вищого господарського суду України від 17.12.2010 № 56, призначено колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Черкащенко М.М. - головуючий, судді Кривда Д.С. (доповідач), Студенець В.І. для перегляду у касаційному порядку постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року у справі № 12/1687 господарського суду Черкаської області.
Державна екологічна інспекція в Черкаській області звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.11.2010 року, підписаним 12.11.2010 року (суддя Грачов В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року (судді: Отрюх Б.В. - головуючий, Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) у справі № 12/1687 господарського суду Черкаської області в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, Державна екологічна інспекція в Черкаській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про охорону природного навколишнього середовища" .
Відзив на касаційну скаргу не надано.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, Державною екологічною інспекцією в Черкаській області було проведено позапланову перевірку Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, якою виявлено, що в с. Келеберда по вул. Шевченка розміщена пилорама (деревообробна дільниця), яка налічує 5 верстатів - ЛД-125, ЦМЕ-ЗБ, СФ-6, СФАЗ-1, ШлЗЦ-2, які належить відповідачу та розміщені на земельній ділянці площею 0,440 га, яка належить відповідачу на право приватної власності. Документи, що посвідчують право використання земельної ділянки під деревообробну дільницю відсутні, що є порушенням ст. 211 Земельного кодексу України. За наслідками перевірки складено акт від 09.04.2010 року, протокол про адміністративне правопорушення № 002299 від 09.04.2010 року стосовно Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, яким останнього притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 53 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем було здійснено на підставі листа Канівського міжрайонного прокурора № 07/1-644 від 08.04.2010 року, наказу № 62 від 09.04.2010 року і направлення № 295 начальника Державної екологічної інспекції в Черкаській області у зв'язку з перевіркою прокуратурою звернення гр. ОСОБА_2.
Відповідачу винесено та направлено припис № 82 від 12.03.2010 року про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, проведеної 09.04.2010 року в якому, зокрема, приписано забезпечити використання земельної ділянки за цільовим призначенням в строк до 10.09.2010 року, припис вручено відповідачу 17.04.2010 року.
Відповідно до розрахунку Державної екологічної в Черкаській області, проведеного відповідно до „Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 розмір шкоди, заподіяної відповідачем складає 2423, 52 грн.
Як встановлено судами, відповідно до матеріалів проекту зміни цільового призначення частини земельної ділянки, відповідачем з 2003 року оформляється зміна цільового призначення частини земельної ділянки площею 0,150 га із загальної площі 0,440 га під розміщення майстерні по деревообробці, однак як вбачається з матеріалів справи у визначений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не було видано відповідачу або не направлено на адресу відповідача.
Згідно з ст.ст. 96 ч. 1 п. “а”, 211 ч. 1 п. “г”Земельного Кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач отримав Рішення №3 виконавчого комітету Келебердянської сільської ради Канівського району Черкаської області від 16.09.2003 і до даного часу, акт відповідного зразка щодо зміни цільного призначення площі 0,150 га земельної ділянки вид угідь рілля та під будівлями та іншими угіддями для комерційних цілей і на протязі шести років не видається.
Крім того, у матеріалах справи є висновки Канівського районного відділу земельних ресурсів №7-5 від 17.05.2004 щодо зміни цільового призначення частини земельної ділянки, що належить гр. ОСОБА_1
Також у матеріалах справи міститься висновок щодо згоди державної екологічної інспекції в Канівському районі про зміну цільового призначення частини земельної ділянки, що належить гр. ОСОБА_1; висновок №15 від 30.04.2004 щодо згоди містобудування , архітектури та житлово - комунального господарства Канівської райдержадміністрації про зміну цільового призначення частини земельної ділянки, що належить гр. ОСОБА_1; висновок №03/1-287 від 24.03.2004 щодо згоди Канівської санітарно - епідеміологічної станції про зміну цільового призначення частини земельної ділянки, що належить ОСОБА_1
Відповідно до частини шостої статті 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" у разі, якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру чи рішення про відмову у його видачі, за умови подання таким суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою у встановленому законом порядку заяви та документів, передбачених для отримання або продовження права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності в повному обсязі, то через десять робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру, суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Враховуючи викладене, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у позові.
Твердження заявника про порушення судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаській області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року у справі № 12/1687 господарського суду Черкаської області залишити без змін.
Головуючий М. Черкащенко
Судді Д. Кривда
В. Студенець