"21" червня 2011 р. Справа № 51/367
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. -головуючого,
Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.04.2011р.
у справігосподарського суду м. Києва
за позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"
додочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
простягнення 50108,30 грн.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1. (представник за дов. від 16.06.2011р. № 25/188),
відповідача: ОСОБА_2. (представник за дов. від 20.01.2011р. № 17/10)
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі -ПАТ "АКБ "Київ") звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі -ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") про стягнення 50108,30 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.02.2011р. у справі №51/367, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011р. позов задоволено.
Вказані судові акти мотивовані невиконанням відповідачем умов договору оренди приміщення від 01.02.2007р. № 22/07-21, укладеного між останнім та ПАТ "АКБ "Київ", щодо сплати платежів за комунальні послуги.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 599 ЦК України, ст. 4, 33, 35, 43, 84 ГПК України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволені касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як свідчать матеріали справи, 01.02.2007р. між АКБ "Київ", правонаступником якого є ПАТ "АКБ "Київ", та ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якого є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", укладено договір оренди приміщення № 22/07-21, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в оренду приміщення, загальною площею 2352,1 кв.м. по вул. Лепсе, 16 у місті Києві строком на 364 дні.
Згідно п. 3.4. договору відповідач має сплачувати вартість за спожиту електричну енергію, воду та опалення на підставі рахунків, наданих позивачем, згідно показників лічильників, встановлених в орендованому приміщенні.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом попередніх інстанцій встановлено невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо оплати комунальних послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість за серпень, вересень, листопад 2007р. та січень 2008р. у розмірі 50108,30 грн.
03.11.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу-претензію про сплату комунальних платежів за договором оренди № 22/07-21 від 01.02.2007 р., крім того надіслав також й відповідні рахунки. Відповідач вищевказану вимогу та рахунки на сплату комунальних послуг отримав 05.11.2010 року, в зв'язку з чим враховуючи положення ст. 530 ЦК України заборгованість за спожиті комунальні послуги у ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" виникла з 13.11.2010 року.
Звідси доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності на звернення з вимогою про стягнення заборгованості за комунальні послуги, а також про те, що вимоги позивача є погашеними, виходячи з положень ст. 105, 112 ЦК України, обгрунтовано спростовані господарським судом апеляційної інстанції.
Отже, господарським судом попередніх інстанцій встановлені обставини, що підтверджуються певними доказами, яким суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду попередньої інстанції про задоволення позовних вимог колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення судом норм матеріального і процесуального права, та не заперечує правильність і законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстав для скасування яких колегія не вбачає.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011р. у справі №51/367 залишити без змін.
Головуючий суддя : Н.Г.Ткаченко
Судді: Л.Й. Катеринчук
Г.П. Коробенко