"14" червня 2011 р. Справа № 37/410
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Жукової Л.В.,- головуючий,
Коваленко С.С.,
Прокопанич Г.К.,
розглянувши касаційну скаргуАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.04.2011 р.
у справі № 37/410 господарського суду міста Києва
за позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
доКомунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "ЖИТЛО-СЕРВІС"
простягнення 338 154,18 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: ОСОБА_1 (дов. від 22.04.2011р.);
відповідача: ОСОБА_2. (дов. від 05.01.2011р.)
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2010р. у справі №37/410 (суддя Гавриловська І.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду „ЖИТЛО-СЕРВІС” на користь Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” 291 991 грн. 89 коп. основного боргу, 30 771,12 грн. інфляційної складової боргу, 10 356,90 грн. трьох відстоєві річних, 3 331,20 грн. витрат по сплаті державного мита та 232,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011р. (головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Синиця О.Ф.), апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду „ЖИТЛО-СЕРВІС” задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2010р. у справі № 37/410 скасовано. В позові відмовлено.
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" в касаційній скарзі просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011р. у справі №37/410, а рішення господарського суду м.Києва від 13.12.2010р. залишити в силі.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"(постачальник) та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "ЖИТЛО-СЕРВІС"(споживач) був укладений договір № 2690004 від 17.12.2002 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого постачальник постачає теплову енергію у вигляді гарячої пари на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року, згідно із заявленим споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до звертання-доручення про укладення договору вбачається, що постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання здійснюється для житлового будинку за адресою вул. Микільсько-Слобідська, 2 Б. Облік споживання теплової енергії здійснюється по приладах обліку.
Пунктом 2.3.1 договору № 2690004 від 17.12.2002 р. передбачено, що абонент зобов'язується додержуватися кількості спожитої теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1 до договору, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.
В додатку 2 до договору № 2690004 від 17.12.2002 р. визначені тарифи та порядок розрахунків за теплову енергію.
Пунктом 1 додатку до договору встановлено, що розрахунки з споживачем за теплову енергію проводиться з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації, затвердженими Розпорядженнями КМДА.
Відповідно до пункту 4 даного додатку дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку -по 25 число поточного місяця.
Дат подання споживачем постачальнику звіту по фактичному споживанню теплової енергії -не пізніше 28 числа поточного місяця.
Пунктом 9 зазначеного додатку передбачено, що споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в МВРТ-2 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
Пунктом 10 даного додатку встановлено, що споживач забезпечує не пізніше10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.
Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором № 2690004 від 17.12.2002 р., тоді як відповідач свої зобов'язання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.11.2008 р. до 01.08.2010 р. у нього виникла заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 117 860,62 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, табуляграмами споживання та відомостями обліку теплової енергії.
Предметом позову є стягнення з відповідача 291 991,89 грн. основного боргу, 35 805,39 грн. інфляційної складової боргу та 10 356,90 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 2690004 від 17.12.2002 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Твердження відповідача про те, що він лише забезпечує сплату коштів від населення на рахунок ГІОЦ КМДА, а не саму їх сплату, в підтвердження чого посилається на пункт 10 додатку № 2 до договору № 2690004 від 17.12.2002 р. та договір № 637 від 01.05.2001 р. укладений між КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" та КП з експлуатації та ремонту житлового фонду "ЖИТЛО-СЕРВІС", за яким мало здійснюватися розщеплення та перерахування комунальних платежів населення на розрахункові рахунки підприємств-постачальників комунальних послуг, не є підставою для відмови у позові, оскільки за договором № 2690004 від 17.12.2002 р. зобов'язаною стороною є відповідач, а не ГІОЦ.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 291 991,89 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" в частині стягнення з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "ЖИТЛО-СЕРВІС"суми основного боргу у розмірі 291 991,89 грн. обґрунтовано задоволено судом першої інстанції.
Судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача 35 805,39 грн. інфляційні за період з листопада 2008 р. до серпня 2010 р. та 10 356,90 грн. 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 2690004 від 17.12.2002 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Таким чином, твердження суду апеляційної інстанції про те, що КП „Житло-Сервіс” повинно забезпечити своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру КМДА, а не сплачувати кошти на користь позивача за спожиту теплову енергію, оскільки у відповідача відсутній обов'язок сплачувати заявлену позивачем заборгованість є помилковим.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно прийняв рішення про часткове задоволення позову і підстав для його скасування за наведених апеляційним господарським судом мотивів не було.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011 р. у справі № 37/410 скасувати. Рішення господарського суду м.Києва від 13.12.2010р. у справі №37/410 залишити без змін.
Головуючий: Жукова Л.В.
Судді: Коваленко С.С.
Прокопанич Г.К.