79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
27.04.11 Справа № 3/115
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Краєвської М.В.
Орищин Г.В.
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) «Парнас», м.Чернівці б/н від 23.02.2011р.
на рішення господарського суду Чернівецької області від 10.02.2011 р.
у справі №3/115
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) «Укрзапчастини», м.Київ
до відповідача: ТзОВ «Парнас», м.Чернівці
про стягнення заборгованості 6 808,12грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з”явився
від відповідача: не з»явився
Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення копій ухвал Львівського апеляційного господарського суду адресатам.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 10.02.2011р. у справі №3/115 (суддя Гончарук О.В.) позовні вимоги задоволено частково: стягнено ТзОВ «Парнас», м.Чернівці на користь ТзОВ «Укрзапчастини», м.Київ 6 798,50грн. заборгованості (6 680,00грн. основного боргу, 99.28грн. пені, 19,22грн. 3% річних), 101,85грн. державного мита та 235,66грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти частини позову відмовлено.
ТзОВ «Парнас»подано апеляційну скаргу б/н від 23.02.2011р., просить рішення суду скасувати та відмовити в позові повністю, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, скаржник зазначає, що він не мав можливості надати обґрунтований відзив на позов, оскільки позивач не надіслав на адресу скаржника всіх документів, доданих до позовної заяви. Своїм рішенням суд позбавив скаржника можливості надати відповідні докази для послідуючого встановлення фактичних обставин справи, що є порушенням прав скаржника, оскільки скаржник не міг з”явитись в судові засідання, про що повідомив суд..
ТзОВ «Укрзапчастини» у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд встановив наступне.
Між ТзОВ «Укрзапчастини» (продавець) та ТзОВ «Парнас»(покупець) укладено договір поставки №ФМк-09-080/10 від 13.04.2010р. з відстроченням оплати, відповідно до умов якого постачальник зобов”язується передати у власність покупцю запасні частини, паливно-мастильні матеріали, акумуляторні батареї та інші види товару (товар) найменуванням, партіями, у кількості, комплектності, асортименті та за ціною, які вказуються в специфікації (додаток №1 до договору), а покупець зобов”язується сплатити за товар грошову суму та прийняти його на умовах договору (а.с.8-11).
Як вбачається із матеріалів справи, а саме відповідно до видаткових накладних (а.с. 12-14) на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачем товар на суму 15 557,22грн.
Відповідно до п.п.2.4 договору покупець повинен здійснити повну оплату вартості товару в термін 7 (сім) календарних днів з моменту отримання товару, що підтверджується документально шляхом складання видаткової накладної або акту приймання-передачі.
Відповідачем за поставлений товар оплату здійснено частково в сумі 8 877,22грн., у зв”язку із чим борг відповідача становить 6 680,00грн.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно із ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в частині 6 680,00грн. є обгрунтованим.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст..611 ЦК України).
Відповідно до ст.230 ГК України, ст. 549 ЦК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до 5.2 договору у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день простроченої оплати.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що стягненню підлягає пеня в сумі 99,28грн. за період з 04.11.2010р. по 08.12.2010р.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем правомірно нараховано відповідачу три відсотки річних у розмірі 19.22грн.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.
Не беруться до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що він не мав можливості надати обґрунтований відзив на позов, оскільки позивач не надіслав на адресу скаржника всіх документів доданих до позовної заяви та посилання скаржника на те, що рішенням суду позбавлено скаржника можливості надати відповідні докази для послідуючого встановлення фактичних обставин справи, оскільки скаржник не міг з”явитись в судові засідання, про що повідомив суд, що є порушенням прав скаржника, з огляду на те, що відповідач був належно повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання суду першої інстанції не з»явився, судом першої інстанції розгляд справи неоднарозово за клопотанням відповідача відкладався для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвал господарського суду в повному обсязі, а отже скаржник скористався наданими йому правами на власний розсуд.
Колегія суддів також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суди ПОСТАНОВИВ :
1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 10.02.2011р. у справі №3/115 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду Чернівецької області.
Головуючий -суддя Галушко Н.А.
Суддя Краєвська М.В.
Суддя Орищин Г.В.