79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.05.11 Справа № 8/29
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Кузь В.Л., Юркевич М.В., розглянувши апеляційні скарги Голови правління ВАТ «Львівська макаронна фабрика»
на ухвалу Господарського суду Львівської області
від 11.02.2011р. у справі № 8/29
за заявою Публічного акціонерного товариства «Надра» (м. Київ)
про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Львівська макаронна фабрика»(м. Львів)
за участю представників:
від Заявника: Варенічко С.В.;
від розпорядника майна: Слідзьона Н.П.;
від Боржника: не з'явився;
від Кредитора - ПАТ «Промінвестбанк»: Ніштук Т.Я.
З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представники Заявника, Кредитора та Розпорядника майна ознайомлені.
Ухвалою від 11.02.2011р. у справі №8/29 Господарського суду Львівської області (суддя Гутьєва В.В.) визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк»на суму 8753976,34 грн., з них: в тому числі: вимоги забезпечені заставою - 7915541,80 грн., штрафні санкції - 793289,28 грн., вимоги із сплати судових витрат у позовних провадженнях - 45145,26 грн., судові витрати - 125,00 грн. є обґрунтованими та підлягають визнанню та-включенню до реєстру вимог кредиторів боржника. 36528,69 грн., з них: в першу чергу реєстру вимог кредиторів ВАТ «Львівська макаронна фабрика»підлягають включенню 7915541,80 грн. - вимоги забезпечені заставою, 85,00 грн. витрат на оплату державного мита та 40,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в четверту чергу підлягає включенню 45145,26 грн. -заборгованості; в шосту чергу підлягає включенню 793289,28 грн. - штрафних санкцій.
Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, ВАТ «Львівська макаронна фабрика»подало апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить ухвалу Господарського суду Львівської області скасувати, з огляду на те, що майно, застава якого є предметом договору іпотеки від 25.08.2005 року, укладеного між Боржником та ВАТ «КБ «Надра», є об'єктом іпотеки за договорами від 26.06.2008 року, 17.07.2007 року та 03.04.2008 року укладених між ВАТ «Львівська макаронна фабрика»та ПАТ «Промінвестбанк», а тому відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку», іпотечні договори від 26.06.2008 року, 17.07.2007 року та 03.04.2008 року є нікчемними.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників Заявника, Розпорядника майна Боржника, Боржника та Кредитора у даній справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування ухвали Господарського суду Львівської області - відсутні, з огляду на наступне:
Як було зазначено Господарським судом Львівської області в оскаржуваній ухвалі та підтверджується матеріалами, наявними у справі, 13.07.2010 р. Публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк»(надалі - Кредитор) звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою про грошові вимоги до боржника на суму 8753976,34 грн.
Відповідно до ухвали від 20.07.2010 р. заяву прийнято до розгляду. Розгляд заяви відкладався у зв'язку з оскарженням Боржником в апеляційному та касаційному порядку ухвали господарського суду від 28.05.2010 р. про порушення провадження у справі та ухвали від 08.06.2010 р. про проведення підготовчого засідання.
При цьому, подаючи заяву про визнання кредиторських вимог ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(кредитор) в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів», яке є правонаступником Акціонерного комерційного промислово - інвестиційного банку (ЗАТ) свої вимоги обґрунтував поданими кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 37-3/М від 26.06.2008 р. (із змінами та доповненнями), кредитним договором № 257 від 17.12.2007 р. (із змінами та доповненнями), укладеним між Кредитором та ТзОВ «УРЗ», кредитним договором № 1/3 від 03.04.2008 р. (із змінами та доповненнями), укладеним Кредитором у справі та ТзОВ «Компанія Лізинг Фінанси Кредит», іпотечним договором від 26.06.2008 р., іпотечним договором 17.12.2007 р., іпотечним договором 03.04.2008 р., рішенням Господарського суду Львівської області у справі №28/1 від 10.09.2009 р., відповідно до якого позов Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Львів»до ВАТ «Львівська макаронна фабрика»про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 3519893,23 грн. та звернено стягнення на заставлене майно, яке належить Відкритому акціонерному товариству «Львівська макаронна фабрика», а саме: - нежитлову будівлю -виробничий корпус, позначений на плані літерою «А 3-4», загальною площею 2974,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 170, згідно Іпотечного договору від 26 червня 2008 року, на користь Акціонерного комерційного промислово -інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Львів»на загальну суму 3519893,23 грн.
Також, в обґрунтування поданої заяви Кредитором до матеріалів справи було додано рішення Господарського суду Львівської області у справі №26/6 від 17.02.2009 р., відповідно до якого позов Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Львів»до ВАТ «Львівська макаронна фабрика»про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 1016393,44 грн. та звернено стягнення на заставлене майно, а саме: нерухоме майно (приміщення складу загальною площею 708,3 кв.м.), яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 170, згідно Іпотечного договору від 17 грудня 2007 року на загальну суму 1016393,44 грн
Відповідно до поданого під час розгляду даної справи в суді першої інстанції рішення Господарського суду Львівської області від 28.07.2009 року у справі № 22/144 задоволено позов Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Львів»до ВАТ «Львівська макаронна фабрика»та ТзОВ «Компанія Лізинг Фінанси Кредит»про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 1778417,18 грн.
При цьому, на виконання вищезазначених рішень Господарським судом Львівської області були видані накази.
В матеріалах справи відсутні докази скасування чи зміни зазначених рішень Господарського суду Львівської області, а отже воно є такими, що набрало законної сили, що й не заперечується учасниками, які беруть участь у справі.
Разом з цим, беручи до уваги, що вищевказана заборгованість встановлена наведеними вище рішеннями господарських судів першої інстанції, які набрали законної сили, твердження Скаржника про нікчемність угод, на підставі яких вона виникла не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, про затвердження кредиторських вимог, оскільки угоди, на підставі яких суди звернули стягнення на заставлене майно Боржника, вже були досліджені в порядку іншого судового провадження і їм була надана відповідна правова оцінка.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відтак, штрафні санкції не входять до складу грошового зобов'язання, не є кредиторськими вимогами в контексті положень ст. 1 Закону, повинні враховуватись окремо в реєстрі вимог кредиторів та задовольнятися у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на зазначене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про те, що приймаючи оскаржувану ухвалу, Господарський суд Львівської області належним чином дослідив усі обставини, що мають значення для справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому вона є такою, що піддягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Ухвалу від 11.02.2011р. у справі №8/29 Господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.