08.06.2011 року Справа № 5005/1015/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач)
суддів Павловського П.П., Швеця В.В.,
при секретарі судового засідання Ковзикові В. Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № D016 від 06.01.11;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 01.02.11;
від позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність № 16 від 24.05.11;
представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Юмін” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.11 у справі №5005/1015/2011
за позовом: Walnut Corporation, Belize City
до: товариства з обмеженою відповідальністю “Юмін” м. Дніпропетровськ
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю “Трансмаш” м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості
В січні 2011 року Walnut Corporation, Belize City звернулося в господарський суд Дніпропетровської області позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Юмін” м. Дніпропетровськ третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю “Трансмаш” м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.11р. у справі № 5005/1015/2011 (суддя -Татарчук В.О.) позовні вимоги задоволенні.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юмін”м. Дніпропетровськ, на користь Walnut Corporation 841500 доларів США - основного боргу, 61875 доларів США - пені та 18271,59 доларів США - 3% річних, 3212 доларів США - витрат по сплаті державного мита, 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні стягнення 61875 дол. США пені.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Матеріалами справи встановлено 11.05.2010р. між ТОВ “Юмін” як продавцем, ТОВ “Трансмаш”(Завод-виготовлювач) і Walnut Corporation як покупцем було укладено контракт № 140.
Відповідно до умов укладеного контракту, продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупцю, а покупець оплатити і прийняти товар -25 напіввагонів люкових моделі 12-9044 виробництва ТОВ “Трансмаш”.
Згідно контракту, ціна товару складає 49500 доларів США за один на піввагон, а загальна сума контракту становить 1237500 доларів США.
Строк поставки -на протязі 30-ти робочих днів з моменту отримання 100% передплати.
Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначених договорів, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов контракту формою розрахунків є 100% передплата від суми контракту на протязі 5 банківських днів з дня підписання контракту і виставлення рахунку на передплату. Оплата здійснюється прямим банківським платежем на валютний рахунок продавця. Валютою платежу є долари США.
Матеріалами справи встановлено, що Позивачем перераховано відповідачу 1237500 доларів США, що підтверджується довідкою АТ “Айзкрауклес банк” (Рига, Латвія) від 03.12.2010р. №1-2/1873.
Відповідно до контракту, строк поставки -на протязі 30-ти робочих днів з моменту отримання 100% передплати.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценту не зазначений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були умови виконання контракту, не в повному обсязі та з порушенням строків виконано зобов'язання.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценту не зазначений договором або законом.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст. 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції до яких віднесені штраф і пеня (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до умов контракту № 140 від 11.05.2010р., в разі недотримання продавцем строків відвантаження чергової партії вагонів, покупець вправі стягнути з продавця пеню в розмірі 0,05% від суми вартості не відвантажених в строк вагонів відповідно з умовами цього контракту за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості не відвантажених в строк вагонів.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно стягнення пені у розмірі 61875 доларів США виходячи з наступного.
Пеня за 4 напіввагони поставлені відповідачем позивачу 08.09.2010 року складає: 49500 (вартість на піввагону)*4 ( кількість на піввагонів)* 76 днів* 0,05% = 7524 долари США.
Пеня за 4 напіввагони поставлені відповідачем позивачу 10.09.2010 року складає: 49500 (вартість на піввагону)*4 ( кількість на піввагонів)* 78 днів* 0,05% = 7722 долари США.
Пеня за непоставлені 17 вагонів складає: 49500 (вартість на піввагону)*17 ( кількість на піввагонів)* 5% ( максимальний розмір пені за договором) = 42075 долари США.
Таким чином, сума пені, що підлягає стягненню складає:
7524+7722+42075= 57321 долари США.
Крім того, колегія суддів, вважає необґрунтованими вимоги апелянта про те, що суд першої інстанції взагалі безпідставно стягнув суму пені, оскільки у товариства з обмеженою відповідальністю відсутня вина у порушені зобов'язань.
Відповідно до змісту ст. 614 Цивільного кодексу України - особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання відповідача про відсутність вини у невиконання та несвоєчасному виконання зобов'язань, колегія суддів вважає необґрунтованими та не може прийняти до уваги з огляду на наступне.
На виконання зобов'язань за Контрактом № 140 від 11.05.2010 року відповідачем було укладено Контракт № 21/05 від 18.05.10 року з Omega European LLC за яким Omega European LLC зобов'язувалося поставити сталеву ливарну продукцію. Однак, ливарна продукція для виготовлення на піввагонів контрагентом відповідачу була поставлена в строки, які не уможливлювали своєчасне виконання зобов'язань за Контрактом № 140.
Обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про те, що недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для відмови у задоволені вимог про стягнення пені..
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні. Таким чином, резолютивну частину рішення слід викласти в наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Юмін”(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 15, приміщення 1, ідентифікаційний код 34823177) на користь Walnut Corporation (Suite 102, Ground Floor, Corner Eyre & Hutson Street, Belize City, Belize) 841500 доларів США - основного боргу, 57321 доларів США - пені та 18271,59 доларів США - 3% річних, 3212 доларів США - витрат по сплаті державного мита, 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову -відмовити
Керуючись ст. ст. 101-104 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Юмін” м. Дніпропетровськ -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.11 у справі №5005/1015/2011 -змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Юмін”(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 15, приміщення 1, ідентифікаційний код 34823177) на користь Walnut Corporation (Suite 102, Ground Floor, Corner Eyre & Hutson Street, Belize City, Belize) 841500 доларів США - основного боргу, 57321 доларів США - пені та 18271,59 доларів США - 3% річних, 3212 доларів США - витрат по сплаті державного мита, 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя П.П.Павловський
Суддя В.В. Швець