08.06.2011 року Справа № 6/138
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач)
суддів Павловського П.П., Швеця В.В.,
при секретарі судового засідання Ковзиков В.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 04-8/1197 від 30.06.09;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 26/04 від 26.04.11;
прокурор у судове засідання не з"явивсь, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги закритого акціонерного товариства "Капустянський граніт", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кам'яний міст на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.11 у справі №6/138
за позовом: Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області, м. Кіровоград,
до відповідача: закритого акціонерного товариства "Капустянський граніт", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кам'яний міст,
про стягнення 47745,44 грн
Кіровоградський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області, м. Кіровоград, звернувся в господарський суд Дніпропетровської області позовом до закритого акціонерного товариства "Капустянський граніт", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кам'яний міст, про стягнення 47745,44 грн
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.03.11р. у справі 8/136 (суддя -Кабакова В.Г..) позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Капустянський граніт" с. Кам'яний міст, на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області м. Кіровоградв дохід Мар'янопільської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області - шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 47745,44 грн.
Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Капустянський граніт" с. Кам'яний міст, код в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 477,45 грн. та 236,00 грн витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач по справі звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, де просить рішення суду першої інстанції скасувати та в ідмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню:
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі дозволів на спеціальне водокористування, виданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області від 14.01.2009 № 10358 А/Кір та від 14.01.2009 № 10359 А/Кір з терміном дії до 30.12.2010 та 14.01.2014 відповідно, відповідачу затверджено 14.01.2009 "Гранично-допустимий скид речовин, що надходять у водний об'єкт з зворотними водами", у тому числі норматив гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин до водного об'єкту.
Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України, водокористування це - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).
За нормою статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.
Згідно вказаних дозволів, водовідведення здійснюється відповідачем по декількох випусках -по Капустянському кар'єру у струмок Кучерявий басейну р. Плетений Ташлик, по Ташлицькому кар'єру у р. Плетений Ташлик
На підставі статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області від 16.08.2010 № 367, відповідно до направлення № 722/10, для проведення в термін з 16 по 21 серпня 2010 планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ЗАТ "Капустянський граніт" були направлені інспектори з охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області.
За результатами планової перевірки дотримання ЗАТ "Капустянський граніт" вимог природоохоронного законодавства складено акт від 18.08.2010 № 939, який підписано уповноваженими представниками сторін, до того ж без зауважень з боку ЗАТ "Капустянський граніт" .
Довідкою від 18.08.2010 № 342, виданої ЗАТ "Капустянський граніт" встановлено, що за період з 01.01.2010 по 18.08.2010 товариством було скинуто в р. Плетений Ташлик недостатньо очищених кар'єрних вод по Капустянському кар'єру -34400 куб.м., по Ташлицькому кар'єру -9130 куб.м
У зв”язк з ичм було складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.08.2010 № 011824 та винесено постанову від 18.08.2010 № 011824 про накладення на заступника голови правління по охороні праці ЗАТ "Капустянський граніт" Притулено Н.І. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн), які отримані та підписані без зауважень.
На підставі зазначеної перевірки, позивачем винесено припис від 18.08.2010 № 581, згідно з яким відповідача зобов'язано вжити заходів, що спрямовані на усунення порушень вимог чинного природоохоронного законодавства, зокрема: довести скид кар'єрних вод на Ташлицькому та Капустянському кар'єрах до нормативів ГДС, у термін до 18.11.2010, який прийнято відповідачем до виконання. Доказів оскарження правомірності вимог припису відповідачем не надано.
До того ж 01.09.2010 штраф було сплачено.
З матеріалів справи вбачається, Актом від 30.12.2009 № 161, зазначено, що відбір проб поверхневих, підземних, зворотних вод виконано заступником голови правління з ОП ЗАТ "Капустянський граніт" Притулено Н.І. із зазначенням місця відбору: 1) скид зворотних вод Ташлицького кар'єру в р. Плетений Ташлик та 2) скид зворотних вод Капустянського кар'єру в р. Чорний Ташлик, Актом від 30.06.2010 № 79, зазначено, що відбір проб поверхневих, підземних, зворотних вод виконано головним механіком ЗАТ "Капустянський граніт" Гетманенко В.П. із зазначенням місця відбору: 1) скид кар'єрних вод після механічної очистки Ташлицького кар'єру ЗАТ "Капустянський граніт" в річку Плетений Ташлик та 2) скид кар'єрних вод після механічної очистки Капустянського кар'єру ЗАТ "Капустянський граніт" в струмок Кучерявий басейну ріки Чорний Ташлик, Актом від 19.08.2010 № 95, зазначено, що ст. держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області Погрібняк С.І. в присутності головного інженера Тикула В.Л. ЗАТ "Капустянський граніт" виконано відбір проб зворотних вод із зазначенням місця відбору по Ташлицькому кар'єру - скид в річку Плетений Ташлик та по Капустянському кар'єру -скид в р. Плетений Ташлик.
До того ж фахівцями відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області було здійснено вимірювання показників складу та властивостей проб вод, скидання яких здійснено ЗАТ "Капустянський граніт" (протоколи від 12.01.2010 № 1, 08.07.2010 № 79, 31.08.2010 № 94), та встановлено, що фактичні показники концентрацій забруднюючих речовин, які взяті як середнє значення із вказаних протоколів, не відповідають затвердженим відповідачу величинам гранично допустимих скидів (т. 1 а.с. 26 -, 64 -66).
З матеріалів справи вбачається, що розмір відшкодування збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що виконано на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, становить 47745,44 грн
Позивачем, з метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача 28.09.2010 за вих. № 08-8/1890 була направлена претензія, з розрахунком розміру збитків, яку відповідачем отримано 30.09.2010 (т. 1 а.с. 35 - 37) та залишено без розгляду.
Згідно п.п. 7.7, 9.1 КНД 211.1.0.09-94 Гідросфера визначено, що відбір проб для визначення завислих речовин, нафтопродуктів, показників БСК та ХСК слід проводити в окремий посуд одноразовим наповнюванням без переливу. На відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена така інформація: номер посудини (проби); назва проби, мета відбору; вид проби (разова чи об'єднана) із зазначенням способу усереднення; спосіб відбору; пункт та місце відбору; дані про обробку (фільтрування, відстоювання, консервування тощо); дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.
Відповідно до Пунктів 10.1 та 10.2 цього ж нормативного документу, що регулює відбір проб, передбачено, що до відбору проб допускаються особи, що мають підготовку до виконання цієї роботи та пройшли відповідний інструктаж. Відбір проб повинен вестися в присутності або після попереднього повідомлення особи, відповідальної за експлуатацію об'єкту, де встановлені місця відбору.
Згідно дозволу на спеціальне водокористування Капустянського кар'єру ЗАТ "Капустянський граніт" від 14.01.2009 та дозволу на спеціальне водокористування Ташлицького кар'єру ЗАТ "Капустянський граніт" від 14.01.2009, зокрема заходів по охороні та раціональному використанню водних ресурсів (т. 2 а.с. 22, 48) встановлено, що безпосередньо такого виду заходу як відбір проб води, вказані заходи не містять.
ядо того ж відповідно до пунктів 5.1, 5.2 КНД 211.1.0.09-94 Гідросфера місце відбору проб визначають, базуючись на схемі розташування та взаємодії об'єктів контролю з урахуванням їхніх особливостей та мети контролю. Вода у місці відбору проб повинна добре перемішуватись.
Госпдарським судом зазначено, що місце відбору проб визначається фахівцем інспекції з урахуванням розташування та взаємодії об'єкту контролю. Важливим фактором, що визначає концентрацію речовини у створі при випуску вод, є розведення стоків основним потоком. Причина розведення - турбулентність, тобто усі природні водотоки є турбулентними потоками. Розведення існують завжди. Причиною початкового розведення є додаткова турбулентність, що утворюється на межі струї зворотних вод й основного потоку й обумовлена різницею швидкостей руху цих потоків.
Отже, обране інспектором місце відбору проби (у місці здійснення скидання) забезпечить найбільш можливу повноту репрезентувати показники складу зворотних (кар'єрних) вод.
Відбір проб може здійснюватись тільки в місці скиду стічних вод, коли проводиться перевірка лише дотримання нормативів ГДС, а в деяких випадках відбір проб проводиться і в місці водозабору, якщо контролюється скид води, забраної перед тим зі свердловини, а іноді у свердловинах здійснюється контроль стану підземних вод для перевірки наявності впливу, наприклад, місць видалення відходів підприємств. Екоінспекційні відділи інструментально-лабораторного контролю можуть додатково проводити контроль стану вод за координатами та з регулярністю, які встановлюються програмою державного моніторингу довкілля регіону.
Відповідно до 4 розділу Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15.12.1994 № 116, зареєстрованої в міністерстві юстиції України від 22.12.1994 за № 313/523, контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод, які вказані у затверджених документах, що визначають ГДС, ТПС речовин і плани водоохоронних заходів, здійснюється органами Мінприроди України на підставі даних, що представляються водокористувачами, контрольних замірів і обстежень.
З матеріалів спави вбачається, що Відповідач не заперечує показники складу та властивостей проб, що зафіксовані в протоколах вимірювань за результатами хімічних аналізів зворотних вод, які покладені позивачем в основу розрахунку суми збитків, що дає підстави вважати зазначені акти та протоколи належними доказами наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами.
Як вірно зазначено господарським судом, твердження відповідача стосовно того, що проба відбиралися у неналежному місці, не може бути прийняте до уваги, оскільки не знаходить свого підтвердження в Акті відбору проб вод від 19.08.2010 та положеннях КНД 211.1.0.09-94 Гідросфера. Встановлено, що акт складено в присутності посадової особи відповідача та підписаний останніми без жодних зауважень щодо процедури відбору проб, є запис про те, що місцем відбору проб є зворотна вода в районі скиду. Форма Акту відбору проб, який складено позивачем відповідає формі Акту відбору проб, яка затверджена наказом Мінекоресурсів України від 31.12.2003 № 194, та яка в повній мірі містить відомості, наявність яких передбачена вимогами вищевказаного керівного нормативного документу.
До тогж в актах відбору проб від 30.12.2009 та 30.06.2010 (проби відбирались безпосередньо представниками відповідача) також зазначено, що проби відібрано у місці скиду вод у водні об'єкти.
З матеріалів справи вбачається, що Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок скиду ЗАТ "Капустянський граніт" недостатньо очищених стічних вод виконано на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованої в Мін'юсті 14.08.2009 за № 767/16783 (далі -Методика № 389).
Тлумачення поняття забруднення вод наводиться у ст. 1 Водного кодексу України -це надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин. Більш детально вказане поняття визначено в ДСТУ 3041-95 "Гідросфера. Використання і охорона води. Терміни та визначення". Зокрема, забруднення вод -надходження до водного об'єкта фізичних, хімічних, біологічних речовин на енергії, що спричиняє погіршення якості вод.
Пунктом 1.1. Інст рукції про порядок розробки та затвердження гранично допусти мих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними вода ми, затвердженої наказом Мінекології України від 15 грудня 1994 року № 116 визначаються поняття норми якості води, які являють собою сукупність встановлених допустимих значень показників складу і властивостей води водних об'єктів, в межах яких надійно відвертається шкода здоров'ю населення, забезпечуються нормальні умови водокористування і екологічне благополуччя водного об'єкта. Показники, що входять до сукупності норм якості води, називаються нормованими показниками складу і властивостей води. Вони включають нормовані властивості води, тобто загальні вимоги до фізичних, хімічних, біологічних характеристик властивостей води і нормовані речовини, що характеризуються нормами їх вмісту і гранично допустимими концентраціями (ГДК) у воді водних об'єкт.
За статтею 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.
Пунктом 2.2. Методики № 389 встановлено, що факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.
Згідно п. 2.3.1 Методики № 389 встановлено, що при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи (п. 2.3), при цьому вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів .
З матеріалів справи встановлено факт скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС, а саме невідповідності фактичних показників концентрацій забруднюючих речовин затвердженим відповідачу величинам гранично допустимих скидів встановлено за результатами аналізу проби води, відібраної згідно акта від 30.12.2009 № 161, про що свідчать результати вимірювання, відображені в протоколі № 1 від12.01.2010., що вказує на фактичне перевищення встановлених дозволом на спецводокористування гранично допустимих показників скиду забруднюючих речовин у даний водний об'єкт затверджених документом Гранично-допустимого скиду речовин, що надходять у водний об'єкт з зворотними водами від 14.01.2009.
Як встанвлено господарським судом, для визначення розміру збитків, достатньо встановлення факту перевищення затверджених нормативів гранично допустимого скиду, що обумовить правомірність застосування положень пункту 7.1 Методики та формули (12), а також встановлення фактичної концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах.
Пунктом 9 статті 44, статті 49 Водного кодексу України, передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності дозволу
За пунктом 3 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території. Пунктом 7 статті 44 Водного кодексу України встановлено, що всі водокористувачі зобов'язані здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти.
Згідно статті 72 Водного кодексу України регулює відноси щодо використання вод у процесі експлуатації шахт, кар'єрів і рудників при видобуванні корисних копалин. Так, підприємства, установи і організації, які відкачують шахтні, кар'єрні та рудникові води під час видобування корисних копалин, зобов'язані впроваджувати ефективні технології, що забезпечують зниження рівня їх мінералізації перед скиданням у водні об'єкти.
Згідно статтей 110, 111 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Пунктом 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України встановлено, що відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема у забрудненні вод та недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства в розмірах і в порядку, встановлених законодавством України.
Частиною другою статті 110 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи ч воєнних дій.
За статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлені особливості застосування цивільної відповідальності відповідно до якої шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та ввжає, що відповідач здійснював скид недостатньо очищених кар'єрних вод у водні об'єкти, господарський що вказує на наявність вини відповідача в заподіяній шкоді, яка виникла внаслідок порушення ним законодавства про охорону навколишнього природного середовища, причинно-наслідковому зв'язку між діями відповідача і заподіяною шкодою, та наявністю підстав для задоволення позову повністю і стягнення з відповідача 47745,44 грн, в межах заявлених позовних вимог.
До того ж колегя суддів погоджується з господарським судом щодо відмови в задоволенні заявлених відповідачем клопотань по справі, у зв”язку з іх безпідставністюта необгунтованістю.
На підставі зазначеного, колегія суддів приходить висновку, що рішення господарського суду винесено обгунтвоано та об”єктивно, що виключає підстави його скасування, у зв”язку з чим, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Капустянський граніт", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кам'яний міст на рішення господарського суду Кіровоградської області -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.11 у справі №6/138-залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя П.П.Павловський
Суддя В.В. Швець