Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" травня 2011 р. Справа № 5023/3603/11
вх. № 3603/11
Суддя господарського суду Яризько В.О.
при секретарі судового засідання Сінченко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов.)
відповідача - ОСОБА_2 (дов.)
розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_3, м. Харків
до ТОВ " НВП Спецкомплекс", м. Харків
про визнання недійсним договору
Позивач, ФОП ОСОБА_3, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "НВП Спецкомплекс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 12\2009 від 12 травня 2009 року з підстав невідповідності договору вимогам чинного законодавства.
У судовому засіданні 20.05.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
У судове засідання 20.05.2011 р., з'явився представник відповідача та надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень, відповідач посилається на те, що немає жодних підстав, передбачених чинним законодавством України, для визнання договору купівлі-продажу № 12\2009 від 12 травня 2009 року недійсним.
Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
12 травня 2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (позивач, покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Спецкомплекс" (відповідач, продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 12\2009.
За умовами вказаного договору відповідач зобов'язався поставити, а позивач, відповідно, прийняти та оплатити товар (муку вищого ґатунку) (п.1. Договору).
У відповідності до п. 1. Договору ціна, кількість та асортимент товару вказуються в накладних на поставлений товар. Оплата товару здійснюється протягом 30 днів з моменту отримання товару (п.2. Договору).
Відповідно до п.6. Договору даний договір діє з моменту його укладання, тобто з 12 травня 2009 р., до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
За період дії договору, протягом 2010 р., відповідач поставив на адресу покупця товар (муку) на суму 210710,00 грн.. (в тому числі і ПДВ - 20%), що підтверджується наданими товарними накладними та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні. Заборгованості позивача перед відповідачем немає, що не заперечується сторонами.
Позивач підтверджує, що на виконання умов спірного договору отримав від відповідача товар належної якості за узгодженими цінами та використав його в подальшому у власній господарській діяльності, для виробництва макаронних виробів.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені статтею 203 ЦК України, а саме :
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Умови, викладені в договорі купівлі-продажу № 12\2009 від 12 травня 2009 року були визначені та погоджені сторонами. Вказаний договір містить умови про предмет, ціну та строк його дії (умови, що є обов'язковими згідно ст. 180 ГК України), та інші умови, жодна з яких не суперечить ані чинному законодавству, ані моральним засадам суспільства.
Письмова форма договору, яка встановлена для договорів між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, дотримана.
Як було доведено представником відповідача у судовому засіданні та знайшло своє відображення у наданих до матеріалів справи письмових доказах, вказаний договір було складено згідно вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та підписано уповноваженими представниками, документи первинного бухгалтерського обліку, що були оформлені сторонами у процесі виконання договору купівлі-продажу № 12\2009 від 12 травня 2009 року, відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення Міністерства Фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".
Як підтверджується наданими у судовому засіданні документами первинного бухгалтерського обліку, договір купівлі-продажу № 12\2009, укладений між сторонами 12 травня 2009 р., спрямований на реальне настання тих наслідків, які ним передбачені. Оскільки позивач використав отриману муку для виробництва з неї макаронних виробів, для чого уклав відповідний договір з ФОП ОСОБА_4 Факт виробництва з муки, отриманої позивачем по оспорюваному ним правочину, підтверджується відповідними накладними на переміщення цього товару до ФОП ОСОБА_4 та актами приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг укладеними між цим підприємцем та позивачем.
Таким чином, суд дійшов висновку, що правові відносини, що виникли між сторонами на підставі договору купівлі-продажу № 12\2009 від 12 травня 2009 року відповідають встановленим нормативними актами вимогам щодо договорів купівлі-продажу, а зміст вказаного договору не суперечить діючому законодавству України, немає підстав недійсності та нікчемності спірного договору, крім того даний договір не порушує публічний порядок, дії сторін були спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено того, що договір може бути визнаний недійсним, судом також при розгляді справи не встановлені обставини, які б свідчили про недійсність спірного договору.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги нормативно та документально не обґрунтовані, не відповідають фактичним відносинам, що склались між сторонами та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Яризько В.О.
Повний текст рішення підписаний 23.05.2011 р.