Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" травня 2011 р. Справа № 5023/1836/11
вх. № 1836/11
Суддя господарського суду Смірнова О.В.
при секретарі судового засідання Липко О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 ( дов. № 148 від 30.12.2010 р.); відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури територіі", м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Куп"янськ-Вузловий Харківської області ;
про стягнення 3 992,42 грн.
Позивач, Харківське обласне КП "Дирекція розвитку інфраструктури територіі", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, заборгованість у сумі 3992,42 грн., яка виникла у зв"язку з неналежним виконанням умов договору, з покладенням судових витрат на відповідача.
21 березня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.04.2011 р. на 10:20 год.
11 квітня 2011 року позивач надав до канцелярії суду документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.11 розгляд справи було відкладено на 16.05.11 р.
12.05.11 р. позивач надав до канцелярії суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 4042,42грн., з яких: 2500,00 грн. основний борг, 608,74грн. - інфляційні втрати, 172,70 грн. - 3% річних, 710,98 грн. - пеня. Разом із цим були надані докази надсилання відповідних уточнень відповідачу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи те, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.01.06 р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір за №244 (далі - договір), згідно умов якого енергопостачальна організація (позивач) зобов"язалась поставляти споживачеві (відповідач) теплову енергію в потрібних споживачеві обсягах, а споживач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни визначені договором.
Позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі (відсутній акт-претензія, який оформлюється згідно зі ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Розділом 6 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач за 15 днів до початку розрахункового періоду своїм дорученням повинен самостійно сплатити енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі теплової енергії. Остаточні розрахунки за теплову енергію, що спожита протягом розрахункового періоду, здійснюється до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно платіжного доручення.
Строк дії договору, відповідно до п.10.1. сторони визначили до 31.12.06 р. Проте, відповідно до п.10.4. договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін, а такі докази в матеріалах справи відсутні, тому договір вважається пролонгованим.
Внаслідок порушення відповідачем п.6.3. та п.6.3.1. (розділ 6 Порядок розрахунків) договору, у позивача перед позивачем утворилась заборгованість за теплову енергію за період з 01.12.09 р. по 24.03.10 р. у розмірі 2550,00 грн.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання ними зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 2550,00грн., правомірні, обгрунтовані, не спростовані відповідачем, та такі, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 172,70грн. та 608,74грн. інфляційних втрат підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 7.2.2. договору сторони встановили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 710,98 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури територіі" (61022, м. Харків, Держпром, 3 під"їзд, 5 поверх, р/р 2600130138088 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 03361721) 2500,00 грн. основного боргу, 608,74 грн. інфляційних витрат, 172,70 грн. 3% річних, 710,98 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Смірнова О.В.
Повний текст рішення підписано 23 травня 2011 року