Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" травня 2011 р. Справа № 5023/1577/11
вх. № 1577/11
Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.
при секретарі судового засідання Тімарєва Т.М.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі ТОВ, м. Київ
до ТОВ "Промснаб", м. Харків
про стягнення 14169,16 грн., згідно договору купівлі-продажу № Ф103/50-10/4353 від 28.04.2010 року
Позивач, Спільне українсько-німецьке підприємство "Марком" у формі ТОВ, звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача, ТОВ "Промснаб" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № Ф103/50-10/4353 від 28.04.2010 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 14169,16 грн., з яких 13398,30 грн. сума основного боргу, 443,80 грн. пеня, 85,90 грн. - 3% річних, 241,17 грн. інфляційні збитки. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за юридичною адресою зазначеною у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за юридичною адресою.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
28 квітня 2010 р. між Спільним українсько-німецьким підприємством "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промснаб" був укладений договір купівлі-продажу № Ф103/50-10/4353 (надалі - спірний договір), за яким продавець (позивач) зобов'язався продати у власність відповідачу за його заявками товари народного споживання належної якості (товар), а покупець (відповідач) зобов'язався протягом дії цього договору купувати товар та своєчасно оплачувати його вартість.
У п. 1.2 Договору сторони передбачили, що асортимент (номенклатура), кількість і вартість товару вказуються в накладних на товар, які після оформлення є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов Договору купівлі-продажу № Ф103/50-10/4353 позивач протягом травня-листопада 2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 54426,96 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних залучених до матеріалів справи.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.3 Договору оплата товару здійснюється відповідачем на поточний рахунок позивача в гривнях у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше 21 діб від дати приймання товару.
Проте, матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору, лише частково оплатив отриманий від позивача товар на суми 41028,66 грн., у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість за договором купівлі-продажу № Ф103/50-10/4353 в розмірі 13398,30 грн.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого Спільним українсько-німецьким підприємством "Марком" у формі ТОВ товару.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав у повному обсязі передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 13398,30 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 13398,30 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами договору, а саме п.4.4 спірного договору передбачено, що у разі затримки оплати за товар відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.
Позивачем наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 443,18 грн.
Суд зазначає, що таке нарахування відповідає вимогам ч.6 ст.232 ГПК України та іншим вимогам чинного законодавства, а також умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, тому наданий розрахунок приймається судом та суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 241,17 грн., та 3% річних, сума яких складає 85,90 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
За результатами розгляду справи, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 141,69 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" (61085, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1; ідент. код 24124416, п/р 26006996106226 в філії ПАТ "ПУМБ" в м. Харкові, МФО 350385) на користь Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (юр.адреса: 04053, м. Київ, пер. Нестеровський, 7/9; р/р 26005262400648 в ВАТ "ВіЕйбі банк" у м. Києві, МФО 380537, ідент. код 14364757) 13398,30 грн. основного боргу, 443,80 грн. пені, 241,17 грн. інфляційних втрати, 85,90 грн. - 3% річних, 141,69 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Сальнікова Г.І.
Повний текст судового рішення підписано16.05.2011 року.