Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" травня 2011 р. Справа № 5023/2364/11
вх. № 2364/11
Суддя господарського суду Яризько В.О.
при секретарі судового засідання Сінченко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов.)
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італсервіс-Інжинірінг", с. Глибоке Харківської області
про визнання факту порушення договірних зобов'язань
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино - коньячний завод" звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італсервіс - Інжинірінг", в якій просить суд визнати недійсним факт порушення договірного зобов'язання, посилаючись на укладення договору поставки обладнання №05095-ІІІ від 06.05.2009року, та неналежне виконання відповідачем свого обов'язку по договору , а саме поставки відповідачем позивачу неякісного обладнання по вищевказаному договору .
Ухвалою господарського суду від 07.04.2011 року у справі №2364/11 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.04.2011 року о 10:20.
Ухвалою суду від 20.04.2011р. у зв'язку з неявкою сторін розгляд справи був відкладений на 10.05.2011 р.
Позивач через канцелярію суду 10.05.2011р. надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд визнати факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Італсервіс - Інжинірінг" зобов'язання в частині поставки обладнання неналежної якості за договором поставки обладнання № 05095-ІІІ від 06.05.2009р.
На підставі ст. 22 ГПК України суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду, не надав, про причину неявки на час розгляду справи не повідомив.
Суд вважає, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим розглядає справу за наявними в ній документами на підставі ст. 75 ГПК України.
Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
06.05.2009р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) був укладений договір поставки обладнання № 0505-1П, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати в власність покупця, а покупець, відповідно, зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного Договору технологічне обладнання в кількості, асортименті та по цінам, що визначаються в специфікації.
Позивач зазначає, що обладнання відповідачем було поставлено, однак поставлене обладнання має недоліки, у зв'язку з чим його неможливо використовувати в господарській діяльності, а отже позивач просить визнати факт порушення відповідачем своїх зобов'язань.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
За змістом вказаних норм не передбачено такого способу захисту прав, як визнання факту порушення договірних зобов'язань.
Суд зауважує, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, в даному випадку факт порушення зобов'язань підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Заявлена позивачем вимога не призводить до поновлення порушеного права позивача.
Отже, заявлені позивачем вимоги суперечать встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав.
Враховуючи викладене суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Яризько В.О.
Повний текст рішення підписаний 16.05.2011р.